“Дамо їм шанс“, – глузливо-впевненно виказав   хлопець середнього віку позаду мене, який разом із товаришем прийшов на прем’єру “Сірих Бджіл” у Театрі на Подолі. Далі був  довгий монолог про те, що нічого доброго від вистави він не очікує,  бо нібито театр несучаний за естетикою, хоча і став модерновий зовні, і “якщо що підемо одразу”. Від режисера Віталія Махлахова та автора п’єси Андрія Куркова особисто я ніякої сучасності та епатажу і не чекала, бо ці два поважних митця мають право на вислів без зайвої мішури з паєтками. Так воно і сталося….