Що таке ліцемірство? Це  коли ти використовуєш Іловайську трагедію, щоб  пройти до  нового Парламенту. І не просто використовуєш, а знімаєш  байопік про себе героїчного, і позіціонуєш його як фільм про Іловайськ. Саме так наразі безсоромно робить Тарас Костанчук, він же позивний “Бішут”. У стрічці, яку Констанчук особисто фінансує, він зіграє самого себе. Мабуть, довго вмовляли. Проте з фільму ми не дізнаємося про інші подвиги “бравого командира штурмової групи батальону “Донбас”, як написала нещодавно не менш “славна” газета “Вєсті”. До прикладу про те, що вже після Іловайська Костанчук був помічником регіонала Юрія Бойка, і позував разом з ним на фото з “колорадською стрічкою”. Звідки нам це відомо? До редакції force-news.com потрапив сценарій “супербойовика” “Бішут” – читайте та ридайте, як то кажуть. Версія не остання, вона ще дороблялася, вірогідно, додавали головному героєві ще більше  позитивних рис.

Текст  сценарію ось тут: https://drive.google.com/file/d/1ORy06DKxtFD7ntgAPpe-CGv_I7sf9vmC/view?usp=sharing

Фільм вже засудило іловайське братерство – до жодної людини, окрім Бішута, знімальна група не звернулася за консультаціями.  Що не дивно, коли ти знімаєш політичну агітку, замість того, щоб реконструювати реальні події – поради участники боїв зайві. Ось так прокоментували початок зйомок “Бішута” один з найавторитетніших “іловайців”, лікар, який врятував 80  бійців, Всеволод Стеблюк, а також екс-начальник Управління у справах ветеранів Мінсоцполітики Олександра Тарасова.

Та за які гроші “Бішут” замовляє музику, себто фінансує художній фільм про себе.  Сам Костанчук від причетності до цієї справи відхрещується, однак за нашої інсайдерською інформацією навіть у договорі. що мали підписати учасники знімального процесу, Костанчук вказаний, як замовник фільму.  Бюджет кіно не розголошують, втім  за стандартними прайсами на ринку мова іде щонайменше про мільйон гривень.  судячи з  того, що за підрахунками “Української правди” на зовнішню  рекламу свого обличчя тільки у березні 2018(близько 140 бордів та сітілайтів) Костанчук витартив понад 600 тисяч гривень. Тобто  більше половини  можливого бюджет у фільму.

Кого ж хочуть увіковічити кінотворці під гірким “іловайським”соусом? Як вже згадували восени 2014 вже після Іловайська Костанчук безсоромно влаштувався помічником  очільника Опоблока Юрія Бойка! Костанчук плутано пояснює це тим, що Бойко “ двічі на рік організовував нам перепоховання бійців Другої світової війни” .  А Також: ““Я в травні вже був на війні. Тому через його людей, які в нього в штабі працюють, мені зробили “корочку” представника Бойка. Я розумів, що потрібно їхати в Донецьк, Луганськ. Я ж не дурна людина, я дуже багато знаю з того, що стосується конспірації“.

Гадки не маємо, від кого ще “законсперується” Костанчук заради мандату у Раду, але  пострибати по політиках в якості посіпаки він встиг добре. У позаминулому скликанні був рідником Кармазіна, а до сьогодні радить Семенченко-Грішину, який як відомо вчасно отримав поранення в дупу через що не потрапив до іловайського котла. Ще Костанчук встиг цьогоріч поспівпрацювати і відректися від “Справедливості” Налівайченка. Хто наступний?

Але повернемося до походження статків Тараса Костанчука, якого тепер можна представляи як яактора та продюсера. За  інформацією нашого джерела , Костанчук  неофіційно керує  великою охоронною фірмою. Мабуть, ті кремезні хлопці  і візьмуть участь в масовці його  майбутнього “блокбастеру”, що планується  випустити в прокат у 2019 році –  до виборів та… 5-ї річниці Іловайської трагедії.

Що в тому поганого – скажуть мирно налаштовані громадяни. Ну, зніме людина кіно про себе – має право. А погане те, що  Костанчук-Бішут  за  допомогою художнього кіно, заснованого нібито на реальних подіях, намагається відбілити власну  репутацію та створити міф про себе. Ось як насправді  проявив себе в Іловайську той командир за згадками товаришів по службі:

“Відбувалося бойове зіткнення в центрі Іловайська, і просто він зник. Тобто врозпалі бою ніхто не слідкував, де він подівся. Після повернення вже почали рахувати втрати. Його вважали загиблим.

Шукали його, як і інших багатьох. І його телефон по білінгу світився по Донецьку та іншій окупованій території. Він не знав, що ми маємо дані по білінгу, і коли він повернувся, сказав, що був в Іловайську весь цей час у якихось цивільних“, – розповідає Євген Шевченко.

А тепер порівняйте зі сценарієм фільму. Відчуваєате різницю? І з чого б це Костанчук нещодавно заявив в інтерв’ю: “Сподіваюся, що пройдуть роки, люди забудуть документалістику, зняту про ці події, а цей фільм переглядатимуть.”. 

Вибачайте, а до чого документальна хроніка та її забуття до вашого піар-проекту, пане? Ліпимо новітній міф?

Втім медіа вже  несвідомо чи через брак інфоповодів вже вхопилися за нахабний піар “Бішута” і ліплять з нього іловайського янгола во плоті, переповідаючи  з його слів про  “поранення в голову на фронті”. І цитиють його беззглузді заклики до…. прийняття військовго стану на всій теріторії України! “давно потрібно було прийняти закон про воєнний стан в країні і все поставити на рейки перемоги.” (https://vesti-ukr.com/kultura/299110-taras-kostanchuk-s-pozyvnym-bishut-mne-kazhetsja-absurdnym-chto-sejchas-tratjat-denhi-i-vremja-na-semku-komedij)

До відома Костанчука. в такому разі буде скасовано вибори – і його мрії щодо теплого крісла у парламенті підуть шкереберть. Хоча він це прекрано розуміє, і робить заяви у стиилістиці “аби процитували побільше”. Загалом кіноплани у Костанчука глобальні  хоче переплюнути “Кіборгів”, бо йому “не дуже сподобалося їхня художня якість, фільм середньої якості. Мені б хотілося, щоб він був сильнішим – більш захоплюючим і вражаючим”.

Краще б Тарасові хотілося менше піаритися на крові реальних бійців та не  торкатися кіновиробництва заради  політичнихх дивідентів.