Матіос vs Муженко, або Прокуратура vs Збройні Сили, або???

Один з останніх скандалів, який достатньо жваво обговорюється в силових структурах, ЗМІ, соціальних мережах та в середовищі, близькому до оборонного відомства – це позов Головного військового прокурора Анатолія Матіоса проти начальника Генерального штабу Збройних Сил України Віктора Муженка через обмеження допуску військових прокурорів на об’єкти Збройних Сил.


Сутність цієї ситуації вже достатньо широко розповсюджена українськими ЗМІ, наприклад – https://www.pravda.com.ua/news/2018/04/17/7177917/.
Генеральний штаб Збройних Сил України в боргу не залишився – https://www.pravda.com.ua/news/2018/04/17/7177951/.
Крім того, в соцмережах наводиться текст тієї телеграми, на яку посилається Головний військовий прокурор, наприклад

https://www.facebook.com/groups/420353395083536/permalink/444685632650312/

Хто правий?
Щоб дати відповідь на це питання, треба знати тонкощі юриспруденції. Але це, може, і не так важливо. Насправді, сумніваюсь, що абсолютна більшість дочитала телеграму ГШ до кінця… Скоріше все сприймається інтуїтивно. З точки зору сучасних технологій впливу ситуацію можна представити наступним чином:
дійові особи: ЗСУ в обличчі Віктора Муженка і Військова прокуратура в обличчі Анатолія Матіоса.
відношення суспільства: ЗСУ – довіра, підтримка, надія; Військова прокуратура – негатив (корупційні скандали, непідтверджено (офіційною зарплатою) високий рівень доходів та якість життя (дорогі автівки, будини, квартири тощо); недовіра, засудження (у випадках незаконних дій самої прокуратури, наприклад – справа Колмогорова).
Тобто, Матіос мав передбачати, до чого призведе громадське обговорення його позову.
В чому ж мета? Відмінити незаконне рішення Муженка? ))) Для цього не треба задіювати суспільство: суд елементарно все вирішить !!! Підірвати авторитет НГШ? Можливо… В черговий раз назвати ЗСУ злочинцями, які вже навіть не допускають чесних порядних слідчих з прокуратури на свої об’єкти? Але що це дасть? Які можливі наслідки?
1. Підрив іміджу ЗСУ та їх Головнокомандувача і … величезний мінус для України (особливо в умовах війни);
2. Заручення підтримкою суспільства (що мало ймовірно) для зміцнення власної позиції;
3. Демонстрація сили та впливовості (а по фіг мені на всі ваші роз’яснення і на те, що українці набагато більше довіряють армії. Як я скажу – так і буде. Ось такий я крутий чел !!!).
Ось тільки, чи принесе це все користь?