Родинні цінності без масок

Радянська квартира  на початку 90-х, де мешкають три покоління звичайної родини – бабуся, її син з дружиною та онук-підліток. Банально та до болі знайоме? Тільки не у випадку з виставою “Сімейний альбом” / Album di Famiglia в Театрі на Лівому Березі. По-перше, це сатиричний погляд на ситуацію  італійського режисера  Маттео Спіацці, по-друге, під час постановки герої не вимовляють ані слова, по-третє, вони одягнені у гіпертрофовано смішні маски. Тож, повірте на слові, ви затамуєте дихання та будете більше години спостерігати за сценками з їхнього життя.

Вистава створена у жанрі «Commedia dell’Arte»(«Комедія масок») методом імпровізації, за участю професійних українських акторів. Як виявиться у фіналі, бабусь грають зовсім молоді акторки, але за манерою поводитися та кульгати – про це не здогадатися.

Насправді вистава про перший секс

Бразильські серіали, їжа з  “Макдональдсу”,  як ознака  причетності до нового часу,  лосини-вирви-око та мастерки…. Все це знов вирине перед глядачем, який трохи вже і підзабув, як ми жили–були років двадцять п’ять тому. Але все це антураж, а  насправді вистава про перший секс, підзабуте кохання, алкоголізм та  родинні взаємовідносини. І навряд ви  хоча б кілька разів не  посміхнетесь,  дивлячись ці побутові сценки  і не спіймаєте себе на тому, що саме так все відбувалося у квартирі вашого дитинства або юності.

Окремо, варто відзначити різноманітний саундтрек вистави, що складається як з українських хітів на кшталт пісень Віктора Павліка, так і з сучасних  електронних композицій.

І маски… Маски, які ми так само одягаємо на себе кожного дня як ті актори у Album di Famiglia.