Чехов би був проти війни? Як навчити балканців кенселити російську культуру?

Скоп’є, столиця Північної Македонії. Величезна зала театру наповнюється глядачами. Солдаут. Сьогодні грають “Три сестри” Чехова в перекладі aлбанською. За вікном 2022 рік, албанці щиро підтримують українців, але не можуть відмовитися від російської драматургії.

Вистава була з претензією на модерновість – актори переодягалися у сучасні костюми, співали, уповільнено рухались, надуваючи кульки, провалювалися під сцену…. В подібній стилістиці робив постановки Андрій Жолдак 20 років тому. Але чорт з ним, можливо, це було доволі талановито зіграно. Але невже албанці не знайшли іншої п’єси, окрім замусоленого Чехова? Не знайшли інших наративів, окрім як про страждання та борсання російської душонки?

У Косові я щиро раділа, що на полицях численних місцевих книгарень немає російської прози. Є вся європейська класіка і немає толстоєвських, їх тут не вивчають, ними не цікавляться. Але Македонія показала  українцям зуби.

“Чехов був би проти війни”, – пояснив свій вибір албанський режисер-постановник. Десь я вже це бачила і чула, всі ці акції “Нєт войнє” за кордоном і перезаряджання чергової партії ракет, що знищують Україну. Загалом, мені байдуже, проти чи за був би Чехов. Я бачу дії людей, які поколіннями зростали на його творах.  Російську культуру треба кенселити(скасовувати її підтримку), але весь світ ще не второпав такої простої істини. Росіянські митці натовпами старцюють у Європі, їм співчувають – вони  втекли з батьківщини. Концерти українських виконавців та поетів у Європі скасовують – нас бояться, аби чого не вийшло.  А от деякі албанці просто беруть і  встромляють нам ножа у спину – звертаються до чеховських п’єс. Що можна в тих творах знайти і чи час шукати?

Завершення вистави відбувалося у дворі театру. Глядачі стояли просто неба, а актори розігрували спасіння від пожежі. Я очікувала, що вони викинуть український прапор, зроблять бодай щось, щоб їхнє мистецтво доносило не тільки “разумноє, доброє, вечноє”, а апелювало до сучасності. Ні, цього не сталося. “Fuck Russian cultural!” – гукнула я у безодню, зробивши свій внесок у цей перфоманс на кістках.

Олена Солодовнікова