"10 блогерів, які не відповідали моїм сподіванням"

Фільм, що позиціонувався як комедійний детектив з тривожними елементами, насправді став міксом, у якому жоден з елементів не виконує свою роль належним чином.

В український прокат вийшла стрічка "10 блогерят", яку анонсували як чорну комедію з елементами детективу та актуальною темою -- вплив блогерів, культура хейту у соцмережах і публічний осуд. 22 жовтня свій новий фільм представив у Львові режисер-сценарист Олександр Щур разом з однією з героїнь картини Джозефіною Джексон.

Зізнаюся, що мати можливість переглянути "10 блогерят", над яким працював Олександр Щур як сценарист і продюсер фільму "Буча", завжди була моєю мрією. Я чомусь була впевнена, що "10 блогерят" заслуговуватимуть від мене найвищу оцінку — 10 з 10. Однак, на жаль, цей фільм не виправдав моїх сподівань. Нехай ніхто не заперечує, що "Буча" і "блогерята" — це абсолютно різні жанри.

Ідея була, м'яко кажучи, не новою: десять блогерів отримують запрошення на загадковий острів для участі в "реаліті-шоу", яке швидко перетворюється на щось схоже на фільм жахів. Чи є це натяком на класичний твір Агати Крісті "Десять негренят"? Можливо. Однак, здається, що сценаристи на цьому й зупинилися — на натяках. Насправді, розвиток подій у фільмі більше нагадує безладний калейдоскоп сцен, позбавлених логіки, ритму та внутрішньої мотивації персонажів.

Концепція об'єднати "блогерів" у замкнутому просторі та поставити їх перед викликом публічного осуду через онлайн-голосування дійсно має глибокі підстави. Це своєрідне відображення сучасної соціомедійної культури, де лайки та критика стають своєрідною "валютою". Обмежене середовище, павільйон, інтимність простору створюють відчуття клаустрофобії та викликають певну напругу. Ця стрічка порушує важливу тему — межі соціальних мереж, відповідальність за слова та наслідки публічного осуду. Це можна вважати її значним досягненням.

На жаль, задум фільму не вдалося реалізувати в повному обсязі, що перетворює його з потенційно сильного твору на досить посередній продукт. На мою думку, сценарій залишає бажати кращого, а діалоги акторів часто звучать неприродно. Вся гра виглядає штучною, а не такою, якою б хотілося її бачити. Незважаючи на те, що серед акторського складу є досвідчені професіонали, молоді актори або блогери, які виконують ролі, часто відчувають себе не на своєму місці.

Незважаючи на те, що стрічка позиціонується як комедійний детектив з елементами трилера, на ділі вона виявляється міксом, де жоден з елементів не виконує своїх функцій належним чином.

Жарти в "10 блогерят" здебільшого спираються на штампи: лайки, знімальні процеси, "конфлікти" та "ігри з блогерами". Це викликає занепокоєння, адже для комедійного жанру, особливо чорної комедії, критично важливо, щоб гумор був провокаційним, неочікуваним і містив сатиричний підтекст.

Насамкінець, хочу звернути увагу на питання ненормативної лексики. Я розумію, що блогери — це звичайні люди. Проте вони повинні нести в суспільство не лише сенсації, а й культурні цінності. Як можна поєднати культуру з нецензурною лексикою? У такому випадку ми отримуємо лише безкультур'я.

"10 блогерят" є ще одним свідченням того, що популярність у TikTok або Instagram не завжди перетворюється на якісний кінематографічний продукт. Хайп не є синонімом справжнього таланту, а популярність не може замінити змісту. Натомість глядачі отримали затягнуту, технічно недосконалу та концептуально порожню стрічку, яка лише підтверджує, що блогери не завжди є справжніми акторами, а лайки не є еквівалентом квитків у кіно.