10 оригінальних фільмів до Різдва

"Ти та я" (1938), Фріц Ланг

Зображення: кадр з відео Фільму "Ти і я" (1938)

Класичні різдвяні фільми Голлівуду включають безліч стрічок за участю таких зірок, як Гамфрі Боґарт, Бінг Кросбі та Інґрід Берґман, створених найталановитішими режисерами США. Американці, а також глядачі з інших країн, із задоволенням повертаються до шедеврів Біллі Вайлдера, Френка Капри та Лео Маккері, які представляють найкраще різдвяне кіно 30-х, 40-х, 50-х і 60-х років — справжню перлину кінематографу! Однак серед відомих різдвяних стрічок існують і менш популярні фільми, які також вважаються еталоном цього жанру.

Наприклад, незвичайна чорна комедія "Ти і я", створена Фріцом Лангом, є єдиною комедійною роботою в його кінематографічній спадщині. У цій стрічці відображається історія закоханої пари, яку вдало зіграли Джордж Рафт і Сильвія Сідні. Фільм поєднує в собі всі атрибути різдвяного шедевра: група злочинців, щире прагнення до змін, романтичні почуття, невичерпний оптимізм і навіть справжнє диво. Окрема сцена, що містить математичне обґрунтування недоцільності злочинного життя в "Ти і я", заслуговує на особливу відзнаку та визнання.

"Едвард Ножиці" (1990), режисер Тім Бертон

Фото: kinorium.com "Едвард Руки-ножиці" (1990)

Різдво -- свято прийняття, прощення, радості й любові. Саме тому численні кіноваріації історії про монстра-відлюдника Франкенштейна, якого не приймає суспільство і який виявляється куди людянішим за всіх інших представників роду людського, здаються такими слушними для цього свята. Бо ці стрічки глибоко християнські за своєю суттю.

"Едвард Руки-ножиці" -- один з кращих фільмів Тіма Бертона, у ньому склався тандем режисера з актором Джонні Деппом. Це класичний приклад "монструозного фільму" про інакшість. Едвард Руки-ножиці вчить жителів провінційного американського містечка приймати інших такими, якими вони є, прощати ближнього, радіти життю й любити себе і весь світ. А саме в цьому і суть Різдва!

"12 мавп" (1995), режисер Террі Ґілліам

Фото: kinorium.com "12 мавп"

Холодний антиутопічний світ майбутнього, що постраждав від глобальної вірусної катастрофи, несправна машина часу, викривлене сприйняття реальності, марення та одержимість, синематографічні пристрасті та філософські роздуми -- "12 мавп" Террі Ґілліама справедливо викликали захоплення у кіноманів. Брюс Вілліс і Бред Пітт з'явилися в одному з найвідоміших незалежних фільмів 1990-х років -- абсолютно незвичній різдвяній історії, в якій, здавалося б, немає жодного елемента свята. Але насправді це зовсім не так.

"12 мавп" є своєрідною казкою в дусі Дікенса, що показує Різдво через спотворене дзеркало уяви Террі Ґілліама. Якби свято святкували у Задзеркаллі, воно б мало нагадувати Різдво з "12 мавп" — це своєрідне злиття кінематографічних всесвітів сучасного "Фолауту" і класичного "Запаморочення" від Альфреда Гічкока!

"Фарґо" (1996), створений братами Коенами.

Зображення: kinorium.com Сцена з картини "Фарґо"

У 1990-х брати Коени несподівано для всіх випустили стрічку, яка стала абсолютною класикою незалежного кіно -- сатиричну трагікомедію "Фарґо" про спотворену людську природу й дивні дива американської глибинки (читай -- американської підсвідомості). Увесь фільм не припиняється сніг -- він валить і валить, приховуючи під собою чужі таємниці, дипломати з грошима і жертв кілерів. Чому існує насилля? Наскільки незбагненною є людська психіка? Чому США має врятувати -- у найширшому розумінні цього слова -- саме провінціалка, проста і блаженна жінка в поліцейській формі (Френсіс Макдорманд)?

У "Фарґо" на перший погляд немає традиційного духу святкового Різдва, якого звикли шукати в мейнстримних фільмах. Проте тут відчувається щось не менш важливе і священне – загадка нашого абсурдного існування. Це, безперечно, різдвяний фільм, але його чарівність полягає не в подарунках, оленях чи ялинках, а в усмішці головної героїні, її гуманності та оптимістичному погляді на життя.

"З глибоко заплющеними очима" (1999), Стенлі Кубрик

Зображення: kinorium.com Сцена з кінострічки "З широко заплющеними очима"

Очікувати від Стенлі Кубрика звичайного різдвяного фільму — це, безумовно, абсурд. Кубрик, один з найзначніших режисерів другої половини XX століття, завжди досліджував темряву та нігілізм у людській природі, заглиблюючись у глибини наших душ і безглуздість існування. У своїй останній стрічці "Із широко заплющеними очима" він зосередився на психології подружніх стосунків, вивчаючи витоки сексуального потягу та причини, які штовхають чоловіків і жінок до зради.

На перший погляд, яке відношення має Різдво до цієї історії? Персонаж Тома Круза, що постійно і безуспішно намагається зрадити героїню Ніколь Кідман, опиняється в самісінькому центрі святкового антуражу: серед розкішних ялинок, сяючих подарунків та інших характерних елементів свята. Цей контраст між прагненням головного героя помститися своїй дружині за її "бажання зрадити", тобто здійснити свою "темну аморальну справу", та святковою атмосферою Різдва, наповненою світлом і щастям, приховує глибокий сенс. Саме таку картину, на думку Кубрика-нігіліста, зображує шлюб: на поверхні – мерехтливі різдвяні вогні, а в глибині – химерні прагнення.

"Токійські хресні" (2003), Сатоші Кон

Зображення: kinorium.com Сцена з аніме "Токійські хресні"

Аніме від Сатоші Кона, що розповідає про безхатченків-друзів, які рятують немовля, залишене на смітнику, є одним з найпопулярніших альтернативних різдвяних фільмів. Ця стрічка також продовжує традиції Чарльза Діккенса, зокрема "Різдвяного оповідання з привидами" (1843), на якому базується значна частина світової кінематографії, присвяченої темі святкування Різдва.

Особливість "Токійських хресних" -- без урахування високопрофесійної сценарної роботи й режисури -- саме в дорослому підході до звичного сюжету. У фільмі Кона присутня і лайка, і проблемні відносини батьків і дітей, і біди безхатьків, і зневага до трансгендерів. Крім того, це просто захоплива стрічка -- "Токійських хресних" можна подивитися на одному диханні!

"Залягти на дно в Брюгге" (2007), Мартін Макдона

Зображення: kinorium.com Сцена з картини "Залягти на дно в Брюгге"

Не свято Різдва, а суцільна безодня! Не милосердя, а жадоба помсти! Не дарунки, а загибель! "Залягти на дно в Брюгге" — хоча цей фільм часто переглядають під час свят, він насправді є антиріздвяною кінострічкою.

Різдво має нагадувати про рай, блаженство і добро, а всі події "Залягти на дно в Брюгге", за трактуванням деяких фанатів фільму Макдони, відбуваються в неназваній посмертній реальності, про що свідчать певні епізоди фільму. А проте, сніг у кадрі (ненадовго) з'являється, а головні герої їдуть у відпустку -- тож формально причепитися нема до чого!

"Керол" (2015), Тодд Гейнс

Зображення: kinorium.com Сцена з фільму "Керол"

"Керол" виступає не тільки як гуманістичний фільм-маніфест, що підтримує права ЛГБТ-спільноти, але й як надзвичайно поетичне кінематографічне творіння. У тій же лізі, що й "Орландо" (1992) Саллі Поттер та "Дівчина з татуюванням дракона" (2011) Девіда Фінчера, "Керол" можна вважати зразком феміністичного квір-кіно. Цю стрічку варто рекомендувати як глядачам, які мають упередження щодо ЛГБТ, так і тим, хто не знайомий із їхньою культурою.

"Керол" — це історія про заборонене кохання між двома жінками в Америці 1950-х років, зіграна Кейт Бланшетт і Руні Мари. Цей фільм, без будь-якої пропаганди чи нав'язувань, демонструє глибокі зв'язки між головними персонажами, у їхніх почуттях неможливо не повірити. Він переконує в тому, що любов не має кордонів і може проявлятися у найрізноманітніших формах. Дії стрічки відбуваються напередодні Різдва, що робить її ідеальним святковим вибором для тих, хто цінує глибокі сюжети.

"Жахаючий 3" (2024), Демієн Леоне

Зображення: kinorium.com Сцена з картини "Жахаючий 3"

Кривавий слешер-сплетер категорії В не найочевидніший вибір на Різдво. Але трилогія про клоуна Арта, головного антагоніста (чи все ж таки протагоніста?) "Жахаючого", не просто так побила всі можливі й неможливі рекорди у світовому прокаті. У третій частині цієї горорної серії мерзенний клоун-убивця одягає костюм Санта-Клауса й вирушає -- краще не скажеш -- чинити повну дичину.

Цей надзвичайно жорстокий фільм, який містить елементи чорного гумору, може стати не найгіршим варіантом для перегляду у компанії друзів під час свят. Принаймні, ця стрічка (як і сам святковий момент, коли ви її дивитиметесь) точно залишиться у пам’яті надовго. І, попри всі зауваження моралістів, "Жахаючий" дійсно є талановитою та вкрай кінематографічною серією фільмів!

"Носферату" (2024), Роберт Еґґерс

Фото: kinorium.com Кадр з фільму "Носферату" (2024)

Еґґерс справедливо вважається одним із найяскравіших представників постгорорів — жанру фільмів жахів, що прагнуть уникати традиційних лякань. Постгорори черпають натхнення з досягнень світового інді-кіно: їхні сюжети розвиваються повільно, акцентуючи увагу на психології, нестандартності та інтелектуальному підході. Фільми "Відьма" (2015) та "Маяк" (2019) від Еґґерса є яскравими прикладами цього стилю, які здобули любов кіноманів завдяки унікальному бачення режисера.

Вихід у американський кінопрокат нової роботи Еґґерса, що є переосмисленням класичного німого фільму "Носферату" (1922) Фрідріха Мурнау, створеного на основі готичного роману "Дракула", вдало співпадає з Різдвом. Ця стратегія націлена на глядачів, які шукають альтернативу традиційним різдвяним фільмам: візуально захоплюючий та незвичайний горор про вампіра, любов і одержимість. В Україні прем'єра стрічки відбудеться 2 січня 2025 року.

Що переглянути: 5 серіалів грудня