100-річна ліцензія за $360: деталі скандалу з картинами Івана Марчука – Delo.ua

Як пише Delo.ua, "Главком" розібрав історію конфлікта за мистецтво легендарного українського художника.

Український живописець Іван Марчук опинився у центрі скандалу через договір, який фактично позбавляв його контролю над власними картинами. Історія почалася 12 травня 2020 року - у день 84-річчя художника. Тоді на Facebook його привітав колишній народний депутат Михайло Апостол. Через кілька днів він запросив багаторічну помічницю митця Тамару Стрипко на зустріч у кав'ярні, де також були присутні адвокат Сергій Павленко та бізнесмен Михайло Синиця.

За словами Стрипко, Апостол продемонстрував їй документ і запевнив, що його юридична сила настане лише після процедури нотаріального посвідчення. Після цього команда вирушила до майстерні Марчука. Коли Апостол залишив приміщення, художник, перебуваючи у компанії Стрипко та Синиці, підписав документи, не ознайомившись із їх змістом, оскільки вважав, що вони ще не набули чинності.

Насправді ж договір передавав чотирьом особам виключні права на всі картини Марчука на 100 років. Формальна "винагорода" за це становила лише $360. У документі також зазначалося, що художник має отримувати 5% роялті від використання його робіт, але жодних виплат він так і не побачив.

У контексті ринку це виглядає абсурдно: у колекції митця понад 5 тисяч картин, середня ціна кожної - $5-10 тисяч, а окремі полотна продаються за сотні тисяч. У 2024 році його роботу "Зійшов місяць над Дніпром" продали за $300 тис., а у 2022 році "Сад спокуси" - за $120 тис.

Вирішальним стало те, що в договорі прямо зазначалося: нотаріального посвідчення він не потребує. Тобто Марчук підписав документ, покладаючись на неправдиве усне твердження Апостола.

Тепер художник оскаржує угоду в суді, а його помічниця називає цю історію "аферою століття".

"Главком" провів бесіду з Іваном Марчуком, який підтвердив, що вже давно має знайомство з Михайлом Апостолом. Як зазначив митець, колишній депутат, будучи співголовою тернопільського земляцтва, періодично відвідував його майстерню в Києві.

Художник розповідає, що йому фактично "підсунули договір", який він підписав, не читаючи. "Після того, як примірники договору забрав Синиця Михайло і залишив майстерню, моя помічниця наполягла прочитати документ. Ми почали його читати, і я особисто негайно зателефонував до Апостола Михайла з вимогою не чинити жодних дій за тим договором щодо авторських прав на мої твори і наполягав, що ніякого нотаріуса не потрібно, бо підписувати такий договір я не маю наміру", - зазначив Іван Марчук.

За його словами, у телефонній розмові Апостол запевнив, що можна бути спокійним: мовляв, домовленості скасовано, а будь-які дії за договором припиняються. Проте, як випадково з'ясувалося лише через чотири роки, Апостол, а також підписанти Сергій Павленко й Михайло Синиця вважають договір чинним.

Вже п’ять місяців триває судовий процес, ініційований Іваном Марчуком. Протягом цього часу один з відповідачів подав клопотання про відвід головуючого судді, звинувативши його в упередженості та регулярному відмовленні у задоволенні його запитів. Серед інших претензій, відповідач стверджував, що суддя нібито проігнорував етап, що стосується укладення мирової угоди. Однак це не відповідає дійсності.

Згідно з даними, отриманими від "Главкому", під час засідання суддя Тарас Якімець з Тернопільського міськрайонного суду запитав, чи готові сторони до досягнення угоди. Однак адвокат Марчука зазначила, що примирення не є можливим.

Той самий відповідач також намагався переконати суд, що помічниця митця Тамара Стрипко начебто вводить художника в оману і не дозволяє відповідачам контактувати з Іваном Марчуком.

В результаті розгляду клопотання про відвід судді Якімця, воно було відхилене, оскільки заявник не представив жодних підтверджуючих матеріалів для своїх заяв, а його вимоги мають ознаки особистих домислів.

"Главком" звернувся за коментарем до Михайла Апостола, Сергія Павленка та Михайла Синиці, але на момент виходу матеріалу жоден з них не надав відповіді.

Спір щодо авторських прав міг початися набагато раніше — випадкова зустріч ледь не втягнула третю сторону у конфлікт. Влітку 2024 року Наталія Бурлаченко, власниця виноробного бренду Big Wines, випадково зустрілася в одному з кафе Києва з Михайлом Апостолом. Коли він дізнався, що компанія використовує зображення творів художника Івана Марчука на своїх етикетках, Апостол заявив, що має права на ці твори, які, за його словами, були передані йому самим художником.

Бурлаченко, яка з 2022 року працює з Марчуком на легальних засадах, була вражена почутим і наступного дня звернулася до асистентки митця. Для Марчука та його команди ці заяви стали справжнім сюрпризом.

Протягом години співпраці Big Wines було використано п’ять творів Марчука, а сам художник вже надав згоду на ще десять картин.

Іван Марчук раніше стикався з подібною ситуацією в 2017 році. Тоді художник довірив своєму агенту картину, яку оцінювали приблизно у $10 мільйонів, нібито для експозиції в музеї "Прадо" в Мадриді. Проте виставка так і не відбулася, а агент зник, переставши виходити на зв'язок.

Марчук звернувся до поліції, яка швидко знайшла шахрая. І примітна деталь: саме Михайло Апостол, тодішній радник глави МВС Арсена Авакова, публічно коментував цей скандал від імені відомства.