До державного реєстру національного культурного спадку було включено 11 музейних артефактів.

Експертна комісія Міністерства культури України включила до Державного реєстру національного культурного надбання 11 унікальних музейних експонатів з колекцій чотирьох українських музеїв.

Експертна комісія з питань фондів при Міністерстві культури та стратегічних комунікацій України офіційно включила 11 виняткових музейних артефактів з колекцій чотирьох українських музеїв до Державного реєстру національного культурного надбання.

Серед них можна знайти роботи двох видатних українських митців — Казимира Малевича та Іллі Репіна.

Зокрема, робота Казимира Малевича "Суперматизм-65", яка зберігається у Харківському художньому музеї, є яскравим втіленням супрематизму — стилю, заснованого ним у 1915 році. Художнє сприйняття світу та розвиток супрематичних ідей митця були глибоко пов'язані з українським селом, де він провів свої дитячі та юнацькі роки.

Казимир Малевич з'явився на світ у Києві, його батько походив з Польщі, а мати була українкою, родом з Полтави. Він вважається першим художником, який відобразив трагічні події Голодомору в Україні, створивши малюнок "Де серп і молот, там смерть і голод". Під час свого арешту у графі "національність" він написав "українець" власноруч. Відтоді провідні музеї світу визнають його українським художником.

З колекції Харківського художнього музею до Держреєстру потрапила картина Іллі Рєпіна "Запорожці пишуть листа турецькому султанові". Протягом майже двох десятиріч художник працював над двома варіантами цього твору, присвяченого запорожцям. Він здійснював експедиції по містах, де мешкали нащадки вихідців із Січі, і невпинно шукав спадкоємців тих, хто створив українську славу.

Відомий на весь світ художник Ілля Рєпін з'явився на світ в Україні. Свої перші професійні вміння у живопису, зокрема в створенні ікон, він здобув і реалізував у церквах Слобідської України. Рєпін був справжнім патріотом своєї батьківщини і щиро її любив. За власним бажанням, він знайшов вічний спочинок у своєму садибному маєтку, неподалік від маленького пагорба, відомого як "Чугуївська гора", що стало символом його пам'яті про рідне місто в Україні.

Ще один важливий артефакт, який занесли до Держреєстру, -- Євангеліє Апракос 1707 року (друк Києво-Печерської Лаври) зі збірки Харківського історичного музею імені Сумцова. Євангеліє є унікальним поліграфічним шедевром, примірником-оригіналом рідкісного ілюстрованого українського кириличного стародруку великого формату та одним з найвидатніших проєктів в історії українського книговидання до ХІХ ст.