23 лютого 1879 року в Києві з'явився на світ Казимир Малевич - Новини Весь Харків.

23 лютого 1879 року в Києві з'явився на світ Казимир Малевич — видатний авангардний художник і теоретик мистецтва, який став засновником супрематизму. Він відомий своєю знаменитою картиною "Чорний квадрат", яка стала однією з найзначніших робіт XX століття. Малевич тричі намагався вступити до Московського училища живопису, але без успіху. Сьогодні багато людей у Москві стверджують, що він є "російським художником".

У родині Малевичів, що мали польське коріння, було чотирнадцятеро дітей. Батько, який працював на цукрозаводі, мріяв аби син став цукроваром. Тому вороже поставився до захоплення малюванням. Мати ж, навпаки, підтримала Казимира Малевича. Сама купила йому професійні пензлі та фарби. Перше знайомство хлопця з художниками сталося у містечку Білопіллі Харківської губернії. "З Петербурга приїхали найзнаменитіші художники для писання ікон в соборі. - писав у спогадах Казимир Малевич. - Це нас сильно схвилювало, бо ми ще ніколи не бачили живих художників". Попри те, що Малевич, виконуючи волю батька закінчив агрономічне училище, згодом пішов навчатися малюванню до Київської художньої школи Миколи Мурашка.

Тому Малевич провів близько десяти років у Курську, де уклав шлюб і займався роботою на Курсько-Московській залізниці. Незважаючи на це, він продовжував займатися живописом і заснував художній гурток.

Особисте життя не склалося, і в 1905 році Малевич зробив свою першу невдалу спробу вступити до Московського училища живопису, скульптури та зодчества. Він розпочав навчання в студії архітектора Івана Рерберга, одного з засновників Московського товариства художників. Малевич потрапив у коло відомих художників і почав брати участь у виставках, організованих товариством.

Кубофутуристичний напрямок у творчості Казимира Малевича з'явився на початку Першої світової війни. У 1913 році він працював над оформленням футуристичної опери "Перемога над Сонцем". Саме на театральній сцені вперше була представлена його робота "Чорний квадрат", яку він створив як частину декорацій для вистави. Цей момент став відправною точкою для розвитку супрематизму, який вважається найвищим етапом у мистецтві. Як зазначав сам Малевич, "супрематизм" мав три етапи розвитку: чорний, кольоровий та білий.

З 1918-го колір зникає у живописі Малевича. З'являється картина "Білий квадрат на білому фоні". "Це знак чистоти людського творчого життя. - говорив Малевич, - це досягнення живописного абсолюту, а місія живопису на цьому закінчена".

Під час радянської влади його арештовували двічі, а в 1933 році його творчість була визнана незаконною.

У творчості Казимира Малевича знайшла своє відображення тема Голодомору 1932-33 років. Зокрема, його відомий ескіз "Де серп і молот, там смерть і голод" черпає натхнення з рядка народної пісні, що була популярною у 1920-30-х роках. На цій картині зображені три людські постаті, у яких обличчя замінені на серп, молот, хрест і труну.

Крім того, він володів чудовим голосом і мав приємний бас. Коли художник Володимир Татлін грав на бандурі, Малевич під акомпанемент вражаючих мелодій співав. Його улюбленими композиціями були "Гуде вітер вельми в полі", "При дорозі хрест високий, кров'ю обілляний" та "Ще не вмерла України ні слава, ні воля", яка в ті часи вважалася "крамольною".

Казимир Малевич відійшов у вічність 15 травня 1935 року.

Користувач: https://t.me/istoriya_ukrainy/12332