54-та "Молодість": десятка найзахопливіших стрічок
Фестиваль проходитиме з 25 жовтня по 2 листопада.
Церемонія відкриття 54-го міжнародного кінофестивалю "Молодість" відбудеться сьогодні в Червоній залі Будинку кіно. Фільмом відкриття фестивалю стане класична комедія Біллі Вайлдера "Квартира" (США, 1960), яка мала не менший успіх, аніж попередня картина того ж режисера "У джазі тільки дівчата", одержавши п'ять "Оскарів". Також режисеру Сергію Маслобойщикову буде вручено почесного "Скіфського оленя" за внесок в українське кіномистецтво.
Цьогоріч фестиваль проходить втретє від початку повномасштабної агресії Росії, але дотримується довоєнного формату: міжнародний (який включає повнометражне, короткометражне і студентське змагання), національний і документальний конкурси, дитячий Molodist Teen Screen і насичена позаконкурсна програма. Додано нову добірку "Молодість-молодість", що складена роботами нового покоління кінематографістів на теми дорослішання, стосунків та пошуків себе.
Головною локацією фестивалю стане столичний кінотеатр "Жовтень". Деякі позаконкурсні програми будуть демонструватися в Будинку кіно.
Кінокритик Дмитро Десятерик відібрав десять найцікавіших фільмів з різних секцій фестивалю.
"Магеллан" (режисер Лав Діас, Португалія-Іспанія-Франція-Філіппіни-Тайвань) — "Унікальні заходи".
Коли я чую ім'я філіпінського режисера Лава Діаса, першою думкою є не його нагороди чи унікальні стилістичні рішення, а тривалість його фільмів. Стандартний хронометраж його робіт зазвичай складає 4-5 годин, а "Колискова для сумної таємниці", яка отримала приз на Берлінському фестивалі у 2016 році, триває цілих 8 годин. У цьому контексті "Магеллан" виглядає незвично коротким — всього 2 години 40 хвилин. Проте є й інші варіації. Це перше кольорове кіно Діаса за останні роки, велика частина сюжету розгортається не на Філіппінах, а також у фільмі з'являється міжнародна зірка — Гаель Гарсіа Берналь у ролі Магеллана.
Фільм зображує шлюб Магеллана та Беатріс Барбоси, що відбувся в Севільї в 1517 році, а також їхнє недовге спільне життя перед відправленням Берналя в експедицію від імені іспанської корони. У стрічці показана виснажлива та небезпечна подорож Фердинанда через Тихий океан, а також його прибуття на Філіппінські острови, що виявилося фатальним для більшості членів його команди. Гай Лодж з Variety відзначив фільм як "вражаюче змонтований" і "політично жорсткий".
"Пташиний та звіриний світ. Всесвіт Гніздовського" (реж. Надія Парфан, Україна) -- "Прем'єри в Україні"
Це дебютна повнометражна стрічка документалістки Надії Парфан після її резонансного неігрового мюзиклу "Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго" (2019). Новий фільм, як свідчить його назва, присвячений знаменитому українсько-американському митцю Якову Гніздовському.
Яків Гніздовський, уродженець Тернопільщини, переїхав до США з Німеччини в 1949 році і вже в середині 1950-х здобув визнання у Америці як провідний графік. Його картини "Зимовий пейзаж" і "Соняшник" прикрашали кабінет президента США Джона Кеннеді в Білому домі. Твори Гніздовського зберігаються в Конгресовій бібліотеці, Бостонському музеї, Філадельфійському музеї, Університеті Делавер, Університеті Вашингтона, Батлер Інституті, фундації Вудварда, збірці Нельсона Рокфеллера (у США), а також у музеях Японії.
Надія Парфан власне й досліджує шлях Гніздовського від таборів для переміщених осіб до світової слави. Один з героїв фільму - Жером, кіт художника, очима якого показане життя митця. Фільм знято на замовлення Суспільного.
"Оксана" (режисерка Шарлен Фав'є, Франція-Угорщина-Україна) – "Прем'єри з України"
Оксана Шачко — одна з засновниць руху Femen, талановита митецька особистість з трагічною історією. Саме вона влаштувала перший протест з оголеними грудьми у 2009 році, що стало знаковим для Femen. У 2013 році, після серії нападів на активісток, вона звернулася за політичним притулком у Франції. В Парижі вона продовжила свою активістську та художню діяльність. 23 липня 2018 року Оксана покінчила життя самогубством у своїй квартирі після двох невдалих спроб, залишивши прощальну записку англійською, адресовану паризькому мистецькому середовищу: "Ви всі фейк".
Режисерка Шарлен Фав'є дебютувала драмою "Слалом" (2020) про сексуальне насильство у спорті. Картина тоді потрапила до офіційного відбору Канського кінофестивалю. Оксана в потрактуванні Фавʼє -- сучасна революціонерка-феміністка, що проклала шлях, зокрема, руху #MeToo. Головну героїню грає Альбіна Корж, також у фільмі зіграли інші українські акторки -- Марина Кошкіна і Оксана Жданова.
"Київський торт" (реж. Микита Лиськов, Україна-Естонія) -- Національний конкурс
Цей фільм заслуговує на увагу, насамперед, завдяки своєму авторові – унікальному аніматору Микиті Лиськову з Дніпра. Його сатиричний мультфільм "Кохання" (2019) справив справжній фурор у своєму жанрі. У подальшому Лиськов зосередився на створенні коротких абстрактних анімацій. "Київський торт" – це його перша сюжетна робота після тривалої паузи.
Це історія бідної української родини починаючи з 2010-х. У родині народжується дитина, батьки відчайдушно намагаються виборсатися зі злиднів. І вже коли вдається хоч трохи поліпшити своє життя, трапляється нова, надто всім нам добре відома біда. Лиськов знову будує оповідь на сатиричних і сюрреалістичних образах, але додає і нові інтонації -- відповідні війні та спротиву українців агресору.
"Дракула" (реж. Раду Жуде, Румунія-Австрія-Люксембург-Бразилія) - "Фестиваль фестивалів"
Нехай назва не вводить нікого в оману: Раду Жуде - це не лише провідний режисер сучасного румунського кінематографу, а й його найяскравіший сатирик та іроніст. Отже, його версія "Дракули" суттєво відрізняється від класичних інтерпретацій. Дія розгортається в сучасній Трансільванії, а сюжет являє собою неймовірну суміш полювання на вампірів, пролетарських протестів, містичних елементів, романтичних пригод, витворів штучного інтелекту, фольклорних мотивів, жахів і відвертого кітчу.
Фільм мав світову прем'єру на кінофестивалі у Локарно і лишив кінокритиків сильно спантеличеними.
"Лише випадковий збіг обставин" (режисер Джафар Панагі, Іран-Франція-Люксембург) — "Свято фестивалів".
Джафар Панагі — без сумніву, вражаюча постать. Він здобув славу як найвідоміший представник опозиційного іранського кінематографа. Панагі зазнав домашнього арешту, а суд наклав на нього заборону на зйомки. Цікаво, що він став четвертим режисером в історії світового кіно, який отримав головні нагороди на всіх трьох провідних кінофестивалях: Венеційському (2000; фільм "Коло"), Берлінському (2015; фільм "Таксі") та Канському.
Насправді, саме "Просто випадковість" стала ключем до перемоги Джафара на "Золотій пальмовій гілці". Історія починається цілком звичайно: сім'я — кульгавий батько, його дружина та донька — їде в автомобілі вночі і випадково наїжджає на собаку. Щоб полагодити транспортний засіб, вони звертаються до найближчого гаража, де Вахід, механік з Азербайджану, впізнає чоловіка за його голосом, коли той говорить по телефону з матір'ю. Механік починає підозрювати, що це той самий горлоріз, який колись катував його та його товаришів у в'язниці. Вахід, прагнучи дізнатися правду, захоплює кульгавого і починає метушливі пошуки по місту, звертаючись до знайомих, з якими він пережив спільні випробування у в'язниці.
Після тріумфу стрічки на Каннському кінофестивалі міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро охарактеризував перемогу Панагі як "символ боротьби проти репресій іранської влади".
"Під хмарами" (режисер Джанфранко Розі, Італія) – частина "Фестивалю фестивалів".
Джанфранко Розі — один з найвідоміших документалістів на міжнародній арені. Він здобув "Золотого лева" на Венеційському кінофестивалі за свою стрічку "Священна римська кільцева" (2013) та "Золотого ведмедя" на Берлінському кінофестивалі за роботу "Море у вогні" (2016).
Фільм є портретом Неаполя. Він показує фрагменти повсякденного життя людей, які живуть і працюють у цій неофіційній столиці південної Італії. При цьому одним з головних мотивів оповіді стає одвічна небезпека, що панує в тих краях: загроза виверження Везувію і землетруси. Підземні поштовхи стають щораз потужнішими. Археологи поспішають закінчити роботу. Місцевих мешканців охоплює тривога.
Розі знімав свій фільм у Неаполі та навколишніх районах протягом трьох років. Це перший чорно-білий проект режисера після його повнометражного дебюту "Човняр" (1993), який розповідає про річку Ганг в Індії. Музичний супровід створив лауреат премії "Оскар" Деніел Блумберг, що стало його першою співпрацею з Розі.
Пітер Бредшоу, критик з The Guardian, виставив фільму максимальну оцінку в п’ять зірок, охарактеризувавши його як "повністю оригінальний" та "фантастичну, але яскраву кінематографічну мозаїку". На Венеційському кінофестивалі "Під хмарами" здобув спеціальний приз від журі.
"Ми віримо в вас" (режисерка Шарлотт Девіллер, Бельгія) - Міжнародний конкурс (ігрові фільми).
40-річна героїня на імʼя Аліса бореться за захист своїх дітей, намагається донести їхні страхи системі правосуддя, яка ретельно перевіряє її, а не їхнього абʼюзера-батька. Фільм досліджує виклики, з якими стикаються жінки, та те, як правова система реагує на сімейне і домашнє насильство. Шарлотт Девіллер, у співпраці з Арно Дюфе, опиралася на особистий та професійний досвід у сфері охорони здоров'я.
Фільм вперше був представлений на цьогорічному Берлінському міжнародному кінофестивалі, де здобув спеціальну нагороду за найкращий дебют у повнометражному кіно.
"Халамидник" (режисер Гарріс Дікінсон, Великобританія) - Міжнародний фестиваль повнометражних фільмів.
Гарріс Дікінсон — перспективний актор британського кінематографа, прославився завдяки своїй ролі в картині "Трикуник смутку", яка отримала "Золоту пальмову гілку". Його перший проект як режисера, "Халамидник", є жорсткою соціальною драмою. У центрі сюжету — Майк (Френк Ділейн), молодий чоловік з Лондона, який живе на вулиці та бореться з наркозалежністю і бідністю. Одного ранку він отримує гроші від літньої пари, але незабаром помічає таємничу жінку, яка грає на скрипці та спостерігає за ним. Це стає початком низки подій, що дедалі більше загострюються з кожним новим поворотом сюжету. У фільмі також знялася відома українська акторка Карина Химчук, відома за роллю у фільмі "Ти мене любиш?".
Світова прем'єра фільму "Халамидник" пройшла в Каннах у рамках секції "Особливий погляд", де він здобув приз FIPRESCI та відзначення для найкращого актора, яким став Френк Ділейн.
"Корисний привид" (режисер Рачапум Бунбанчачок, Таїланд-Сінгапур-Німеччина-Франція) - Міжнародний фестиваль повнометражних фільмів.
"Корисний привид" -- надприродна чорна комедія-драма в дусі таїландського магічного реалізму, чиїм засновником можна назвати живу кінолегенду Королівства -- Апічатпонґа Верасетакула.
Все починається з трагічного інциденту. Жінка на ім'я Наталя залишає цей світ. Проте навіть після своєї смерті вона не може заспокоїтися через алергію свого чоловіка на пил. Щоб дбати про нього, вона перетворюється на привид і вселяється в пилосос. Тепер її місія – підтримувати порядок у домі та охороняти свою сім'ю від інших ворожих духів, які прагнуть завдати шкоди. Щоб стати справжнім корисним привидом, Наталі потрібно позбутися тих, хто не приносить ніякої користі.
На Тижні критики Канського кінофестивалю "Корисний привид" отримав Ґран-прі.