66% опитаних вважають, що в першу чергу слід віддавати належну шану героїзму військових.

Опитування здійснено за допомогою методу CATI (телефонні інтерв'ю, що підтримуються комп'ютерними технологіями).

Близько 65% респондентів вважають, що місця та події, присвячені вшануванню, повинні викликати відчуття вдячності та визнання героїзму. При цьому 66% підкреслюють, що першочерговою увагою слід приділяти вшануванню подвигів військових.

Деталі

Ці дані отримані внаслідок опитування, яке з 3 по 12 січня реалізувала Соціологічна група "Рейтинг" за ініціативою Центру прав людини ZMINA.

За результатами соціологічного опитування, опублікованими у пресрелізі на сайті СГ "Рейтинг" у вівторок, 65% респондентів вважають, що місця та заходи вшанування повинні викликати почуття вдячності та визнання героїзму. Половина опитаних (50%) підкреслила важливість пам'яті про події та поваги до загиблих. Інші емоції, згадані респондентами, включають відповідальність за майбутнє (29%), надію на те, що подібне більше не станеться (28%), прагнення до відновлення справедливості (24%), а також скорботу та тугу за постраждалими (21%). Крім того, 17% опитаних відзначили усвідомлення історичного значення таких пам'ятних місць.

Дослідження показало, що 66% респондентів вважають, що у відповідь на агресію з боку Росії важливо вшанувати, перш за все, героїзм військових. 59% висловили думку про важливість волонтерства та порятунку цивільних осіб. Серед інших згаданих ініціатив, учасники опитування найчастіше відзначали збір коштів для армії (28%), а також цивільний спротив, в тому числі в умовах окупації, й зусилля щодо відновлення критичної інфраструктури під час обстрілів (по 24%).

Серед основних способів вшанування пам'яті про війну між Росією та Україною, найбільш популярними є реалізація програм підтримки і допомоги для сімей загиблих (52%) та виробництво документальних і художніх фільмів (48%). Крім цього, багато респондентів вказують на важливість створення музеїв та тематичних виставок (36%), заснування Парку пам'яті (35%), встановлення пам'ятників і скульптур (34%), надання стипендій для дітей та молоді на честь загиблих (30%), проведення загальнонаціонального уроку пам'яті (26%), створення цифрового меморіалу або архіву (25%), формування Алеї пам'яті (24%) та запровадження навчальних програм у школах і університетах (21%).

64% опитаних висловили готовність відвідати місця поховання загиблих, аби вшанувати пам'ять про війну, тоді як 39% зазначили, що відвідали б урочисте відкриття пам'ятного об'єкта. Серед інших варіантів, респонденти найчастіше згадували про вшанування близьких на території інших регіонів (23%), участь у громадських заходах на значущих локаціях (20%), а також про відвідування музейних експозицій і виставок (17%).

Понад половини опитаних (56%) вважають, що вибір стилю надгробків, меморіальних дошок та інших пам'ятних елементів повинен залишатися на розсуд кожного, залежно від особистих вподобань і фінансових можливостей. Найбільше з цим погоджуються жителі регіонів, де тривають бойові дії. Водночас 41% респондентів висловили думку про необхідність впровадження єдиного стилю.

Згідно з опитуванням, 39% респондентів вважають, що рішення щодо заходів на вшанування пам’яті загиблих та учасників російсько-української війни повинні ухвалювати органи місцевого самоврядування. 36% опитаних віддають перевагу ролі Українського інституту національної пам’яті, тоді як 32% вважають, що цю справу мають вести родичі загиблих і постраждалих. Серед інших організацій, які також згадуються, найчастіше фігурує Верховна Рада України (27%), далі йдуть Уряд та окремі міністерства (25%), Президент України (22%), а також громадські та благодійні організації (19%).

Понад половина опитаних (52%) вважає, що Український інститут національної пам'яті повинен зосередитися на зборі даних та дослідженні фактів, пов'язаних із війною. Близько третини респондентів (31%) вважає, що основним завданням інституту є поширення інформації про війну на міжнародному рівні. 28% опитаних вказують на важливість збереження даних та перевірки фактів стосовно співпраці з окупантами, ще по 24% наголошують на необхідності виховання патріотизму, національної свідомості, активної громадянської позиції та протидії наслідкам російської пропаганди. 21% респондентів вважає важливим розробку та впровадження державної політики пам'яті, а 19% – ініціювання створення меморіалів, цвинтарів і пам'ятників, а також організацію архіву, що стосується подій війни.

Опитування здійснено за допомогою методу CATI (телефонні інтерв'ю, що підтримуються комп'ютерними технологіями)., опитано 2000 респондентів - мешканці України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв'язок. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення (помилка - не більш 2,2% з довірчою ймовірністю 0,95).