9 традиційних імен, які ви могли вважати українськими, проте це не зовсім так.

РБК-Україна наводить кілька прикладів, які вас здивують.

Ім'я Наталія має глибокі корені в латинській мові. Воно виникло від терміна "Natalis", що перекладається як "батьківський" або "асоційований із народженням".

Існує широко відома версія, згідно з якою ім'я Наталія має зв'язок з латинським виразом Dies Natalis Domini, що означає "День народження Господа", тобто Різдво. Через це ім'я часто інтерпретують як "різдвяна" або "та, що народилася в день Різдва", а також як "благословенна".

Ім'я Наталія з'явилося в Україні в період поширення християнства, завдяки впливу церковнослов'янської та грецької мов. Попри своє іноземне походження, це ім'я здобуло велику популярність серед українців і давно стало частиною національної культури. Особливо сприяло його розповсюдженню відоме творіння Івана Котляревського "Наталка Полтавка".

Це ім'я, хоч і дуже поширене в Україні, не є первісно слов'янським. Його корені слід шукати в латинській мові.

Це ім'я має свої корені в давньоримському родовому імені Tatianus, яке в буквальному сенсі означає "приналежний до роду Татія" або "послідовниця Татія". Татій (Tatius) — це ім'я одного з міфічних царів сабінів, стародавнього італійського племені, який, згідно з легендами, спільно правив разом з Ромулом, засновником Риму.

Ім'я Тетяна здобуло популярність завдяки святій мучениці Татіані з Риму, яка жила в III столітті і віддала життя за свою віру. З приходом християнства на територію Русі це ім'я, поряд з багатьма іншими латинськими та грецькими назвами, було введено в ужиток через церковний календар.

Ім'я Марина має латинське походження. Воно походить від слова marinus, що означає "морська" або "та, що належить до моря".

Це ім'я асоціюється з давньоримською богинею Венерою, котру іноді називали Венера Марина (морська Венера), оскільки за легендами вона виникла з піни океану.

В Україну це ім'я прийшло разом із християнською вірою, оскільки в церковному календарі вшановується Свята Марина (Маргарита) з Антіохії.

Ім'я Ганна (або Анна) - одне з найпоширеніших у світі та в Україні. Воно має давньоєврейське походження від слова Hannah, що означає "благодать", "милість" або "улюблена". У Біблії це ім'я носила мати пророка Самуїла, а також Свята Анна, мати Діви Марії.

В Україні це ім'я здобуло популярність ще в ранні часи, коли християнство почало поширюватися, і згодом трансформувалося в форму "Ганна", яка стала більш притаманною для української мови.

Ім’я Олена має свої корені в давньогрецькій мові, походячи від слова Helene, яке перекладається як "світло", "сяйво", "сонячність" або "факел". У міфах Стародавньої Греції Олена Троянська вважалася втіленням безмежної краси.

Це ім'я поширилося в усьому християнському світі завдяки святій рівноапостольній Олені, матері імператора Костянтина Великого, яка знайшла Животворний Хрест Господній.

Ім'я Іван, яке є одним із найпоширеніших в Україні, насправді має свої корені в давньоєврейській мові. Воно бере свій початок від імені Yochanan, що в перекладі означає "Яхве (Бог) проявив милість" або "Бог є милостивим".

На Русь (а згодом і в Україну) ім'я Іван прийшло з прийняттям християнства у X столітті. Воно швидко стало одним із найпопулярніших чоловічих імен, витіснивши багато давньослов'янських.

У певний період ім'я Іван стало настільки поширеним, що сприймалося як типове українське, а часто й слов'янське ім'я загалом. Воно міцно асоціюється з образом простого, працьовитого, часто мудрого українця, героя народних казок ("Іван-Царевич", "Іван-Побиван"), козака.

Марія - ще одне ім'я давньоєврейського походження. Оригінальне ім'я Miryam має кілька можливих тлумачень: "гірка" (через асоціацію з гіркотою рабства в Єгипті), "бажана дитина", "пані" або "та, що любить Бога".

Безперечно, найбільшої популярності ім'я Марія набуло завдяки Діві Марії, матері Ісуса Христа. У християнстві вона є символом чистоти, материнства, смиренності та милосердя.

Ця організація наділила ім'я винятковим святим характером і шануванням.

Ім'я Марія з'явилося на українських землях разом із християнською вірою. Завдяки великій пошані до Богородиці, воно невдовзі здобуло популярність і стало одним з найрозповсюдженіших жіночих імен в Україні, закріпившись у культурних традиціях народу. Це ім'я можна знайти у церковних документах, народних піснях, літературних творах та в повсякденному житті протягом багатьох століть.

Це ім'я також має велике поширення в світовій літературі, живопису, музиці та фольклорі. В Україні воно не рідкість у художніх творах, що акцентує його важливість у культурному контексті.

Ім'я Михайло має свої корені в давньоєврейській мові. Це слово виникло від виразу Mikha'el, що означає "хто подібний до Бога?" або "хто зрівняється з Богом?" (в контексті "ніхто не може рівнятися з Богом").

Це ім'я асоціюється з архангелом Михаїлом, що вважається одним із найвідоміших архангелів у християнстві, ісламі та юдаїзмі. Він є покровителем воїнів і символом захисту від злого.

Ім’я Катерина має корені в давній Греції. Воно виникло від імені Aikaterine, значення якого залишається предметом обговорення. Проте, найчастіше його інтерпретують як "чиста", "невинна" або "незаймана".

Це ім'я здобуло широку популярність завдяки святій Катерині Олександрійській, великомучениці, яка вважається покровителькою студентів, філософів та багатьох інших.

Ім'я Катерина з'явилося в Україні разом із запровадженням християнства та церковних звичаїв. Воно швидко стало популярним серед молодих жінок, уособлюючи красу, невинність та витривалість.

Ці імена настільки міцно закріпилися в українській культурі, що стали невід'ємною частиною нашої ідентичності, незважаючи на своє іноземне походження. Це свідчить про багатий історичний контекст та культурні взаємодії, які впливали на формування українського суспільства.