Аль Капоне — історія життя та загибелі короля мафії. Що відомо про його єдину партнерку по життю?

17 січня 1899 року народився "хрещений батько" світової мафії -- Аль Капоне. Його доля оповита різними легендами та містифікаціями, добряче підігрітими кінематографом. Фокус дізнавався, що з цього відповідає дійсності.

Батьки Аль Капоне приїхали до Сполучених Штатів з Неаполя в 1893 році. Він став четвертим з дев'яти дітей у родині. Аль навчався в школі в Брукліні, Нью-Йорк, до шестого класу, але вирішив залишити навчання після конфлікту з вчителем.

У своїй молодості Капоне заробляв на життя різними випадковими роботами: він трудився продавцем у магазині кондитерських виробів, займався установкою кеглів у боулінгу, працював на фабриці, що виготовляла боєприпаси, а також був м'ясником у палітурній майстерні.

У той час, коли він ще не став відомим мафіозі, молодик брав участь у вуличних підліткових бандах, які займалися дрібними злочинами та вандалізмом. Саме в цей період він став членом банди James Street Boys, очолюваної Джонні Торріо — "джентльменом-гангстером", який згодом став його наставником на все життя.

Найвідомішим злочином, здійсненим Аль Капоне, стала різанина в День святого Валентина. 14 лютого 1929 року банда Багза Морана зазнала нападу: семеро її членів були застрелені з кулеметів у гаражі на півночі Чикаго. В тому ж році Капоне було затримано у Філадельфії за незаконне носіння зброї, і він отримав рік ув'язнення. У зв'язку з погрозами від інших ув'язнених, його перевели до пенсильванської в'язниці, де він провів близько восьми місяців і вийшов на свободу достроково за гарну поведінку.

Образ Капоне захоплював американську публіку: у 1932 році вийшов фільм режисера Говарда Гоукса з Полом Муні в ролі гангстера, прототипом якого частково став Капоне. За чутками, сам мафіозі організовував приватні перегляди стрічки.

Один з найвідоміших злочинців одружився у віці 19 років на 18-річній продавщиці Мей Джозефіні Кафлін, яка очікувала від нього дитину. Цікаво, що він передав їй сифіліс, що призвело до зараження їхнього сина Сонні ще до його народження. Хлопчик зазнав ускладнень після пологів, що стало причиною часткової втрати слуху. Незважаючи на величезний вплив і багатство батька, Капоне прагнув уберегти сина від кримінального світу і мріяв, щоб той став "порядною людиною".

Дослідники історії вважають, що Аль Капоне мав багато позашлюбних зв'язків, зокрема з жінками легкого comportamiento. Саме завдяки цим знайомствам він підхопив сифіліс ще в юності, ще до того, як уклав шлюб.

5 червня 1931 року Капоне пред'явили 22 обвинувачення в ухиленні від сплати федеральних податків за 1925-1929 роки, а згодом -- у змові з порушення "сухого закону". У жовтні суд визнав його винним за трьома пунктами й засудив до 11 років ув'язнення та штрафу в 50 тисяч доларів.

У 1932 році король злочинного підпілля був ув'язнений в Атланті, а в 1934 році його перевели до Алькатрасу.

Останні роки життя Аль Капоне були позначені важким нейросифілісом, який він підхопив ще в юності. Після відбування покарання його психічний стан значно погіршився: у нього розвинулась деменція, і його інтелект знизився до дитячого рівня. У 1939 році мафіозі отримав умовно-дострокове звільнення і провів решту своїх днів під опікою родини у Флориді. Через хворобу він почав "спілкуватися" з померлими, яких сам колись замовляв на смерть.

Аль Капоне помер від серцевого нападу в 1947 році. На піку кар'єри його кримінальна імперія приносила близько мільярда доларів на рік. Капоне любив розкіш і статусні атрибути: дорогі костюми, коштовності, вишукані ресторани. Водночас він мав слабкість до музики -- особливо джазу, підтримував музикантів і любив гучні вечірки. Також ретельно стежив за своїм публічним образом.

Після кончини "короля" виникли міфи про скарби, що залишилися непоміченими. Втративши свого чоловіка, дружина Капоне обрала спокійний спосіб життя в США. Вона не вступала в нові шлюби, повністю віддавшись вихованню сина Альберта.