Антоніна Хижняк: Акторська діяльність — це ремесло, що не надає жодних запевнень у стабільності.

Изображение: Зоряна Стельмах и Антоніна Хижняк

Тоню, памʼятаєте момент, коли ви зрозуміли, що гратимете?

Мабуть, це відчуття зародилося ще в дитинстві. Я пам'ятаю, як у віці приблизно 10 років дивилася один голлівудський фільм по телевізору, і одна певна сцена справила на мене незабутнє враження. Я була захоплена тим, як на екрані зображено людські почуття — настільки майстерно, що виникало враження реальності. Ця магія захопила мене з того часу. Весь мій творчий шлях присвячений тому, щоб впливати на глядачів саме через синергію багатьох людей, які залишаються поза кадром. На екрані ми бачимо лише акторів, але я усвідомлюю, скільки зусиль стоїть за кожним фільмом. Це моя велика пристрасть у житті.

Проте ви розпочали свою кар'єру в ролі акторки лялькового театру. Які навички та досвід ви здобули завдяки роботі з ляльками?

Не буду приховувати: я намагалася вступити до драматичного театру, але не зуміла. Проте мені порадили, зважаючи на мій невеликий зріст, спробувати свої сили в ляльковому театрі. Спочатку я лише посміялася з цієї ідеї. Але враховуючи, що бюджетні місця обмежені, інакше доведеться пропустити рік, я вирішила спробувати. І дуже швидко усвідомила, що ставлення до ляльок як до суто дитячого жанру є глибокою помилкою. Адже театр масок у стародавній Греції та театр тіней також є формами лялькового мистецтва, які створювалися для дорослої аудиторії. Лише згодом, за часів Радянського Союзу, з'явилася вказівка ставити "Петрушку" та інші подібні вистави виключно для дітей.

Режисерка Оксана Дмітрієва висловила думку: "В Європі українського контенту є обмаль, нам потрібно активно займати цю нішу."

У Харкові існує надзвичайно талановитий театр ляльок, названий на честь Афанасьєва, що радує глядачів вражаючими виставами, які не залишають байдужими навіть дорослих. Загалом, лялькове мистецтво значно вдосконалює координацію актора. Навчання в цій сфері дало нам перевагу в озвучуванні та дубляжі, адже вже під час університетських років ми вчилися, як передавати свій голос іншим персонажам. Процес аналізу персонажів розширює нашу уяву, збагачуючи наші акторські інструменти і роблячи нас більш чутливими до різних способів вираження. У театрі ляльок є безмежний простір для творчості та різноманіття. Це завжди поєднання різних мистецьких елементів. Тому я вважаю, що мені пощастило навчатися під керівництвом видатного майстра на такому курсі. Багато з моїх однокурсників стали мені близькими, майже рідними. Я спостерігаю, що багато акторів, які починали в ляльковому мистецтві, досягли успіху в кіно, театрі та дубляжі. Отже, я вдячна за отримані знання та досвід.

Изображение: Зоряна Стельмах и Антоніна Хижняк

Щодо вашого підходу: ви справді вживаєтеся в образ персонажа чи просто граєте його роль?

Я відчуваю, що ще не досягла того рівня майстерності, аби вільно жонглювати цими термінами. Моя природа, мабуть, більше схиляє до того, щоб все сприймати через власний досвід. Проте завжди є можливість для зростання, і я вважаю, що навчання маневрувати між різними способами існування стане для мене справжнім досягненням. Акторське мистецтво – це професія, яка вимагає безперервного навчання. Немає такого поняття, як момент, коли можна просто розслабитися і вважати, що все вже засвоєно. З кожним новим проєктом я відкриваю для себе щось нове. Я постійно шукаю цікаву професійну літературу: читаю режисерські нотатки, спогади, вивчаю драматургію, а також все, що стосується кольору, операторського мистецтва та об'єктивів. Вчуся безперервно і запитую своїх колег, щоб краще розуміти внутрішні процеси та зробити нашу співпрацю більш продуктивною.

Я повинна відчувати, де знаходиться оператор, адже він може раптом вирішити повернутись, і я повинна підлаштуватися під це, щоб повністю віддатися сцені. Необхідно розвивати свою чутливість у всіх її проявах і зосереджувати увагу на деталях, адже в кінематографі значна частина акторської майстерності полягає у технічних аспектах. Важливо пам'ятати про позицію, оскільки камера фіксує все з певного кута та масштабу, і потрібно враховувати ці нюанси, адже в залежності від плану може змінитися і твоя фізична подача. Крім того, є партнери по сцені, освітлення – важливо не закрити їх, адже зйомка в кіно зазвичай є дорогим процесом, і потрібно знімати швидко, але якісно. Це справді робота на все життя.

Изображение: Зоряна Стельмах и Антоніна Хижняк і Дмитро Десятерик

У вашій кар'єрі домінують комедійні персонажі. Це ваш особистий вибір, чи, можливо, режисери вбачають вас саме в таких ролях?

Якось так виходить. Багато хто думає, що актор сидить і обирає, де йому зніматися. Це ілюзія. Насправді, ти просто собі живеш, тобі пише кастинг-директор: чи не хочете спробуватися? Ти: окей, спробую. Потім, або затвердили тебе в ролі, або ні. І ти знімаєшся з тим матеріалом, що за тебе обрали. Це не означає, що комедії подобаються мені більше, ніж інші жанри, хотілось би ще себе в чомусь спробувати. Проте, інших пропозицій нема.

Яким чином ваші життя трансформувалося під впливом серіалу "Спіймати Кайдаша"?

Революційно. Це старт кар'єри. Раніше були лише невдалі спроби. Відмовляли у зйомках, бо не вважали медійною особою. Але як стати медійною? Це справжнє замкнене коло. Ця професія не має жодних гарантій. Іноді мені пишуть люди: у мене дочка чи син мріють про цю професію; а скільки часу вам знадобилося, щоб вас почали запрошувати в кіно? Але тут не можна просто підрахувати, що саме потрібно зробити, щоб через певний час отримати пропозицію на зйомки.

Якщо ви не відчуваєте справжньої пристрасті до акторства, можливо, варто розглянути альтернативні варіанти кар'єри. Це може бути ризиковано: роками можна залишатися без жодних запрошень, виконуючи лише невеличкі ролі — то у ролі жертви маніяка, то у ролі подруги жертви. Цей період важко згадувати, адже був далеко не легким. Я разом з подругою орендувала закинуту квартиру в Києві, на Героїв Дніпра, де під вікнами часто збиралися люди з проблемами з алкоголем. Пам'ятаю, як намагалася повернутися додому в якийсь з днів, але не вистачало навіть 10 гривень на маршрутку. Я добре розуміла, хто я і звідки прийшла. Але понад усе прагнула творчої самореалізації.

Изображение: Зоряна Стельмах и Антоніна Хижняк

Ваші батьки були на вашому боці?

Вони завжди підтримували мене. Ніколи не говорили, що дарма витрачаю стільки років, і не наголошували, що варто знайти якусь стабільну роботу. Я чула, що багато моїх колег мали подібні переживання, але мої батьки ніколи не тиснули на мене і не ставили ультиматуми щодо швидких результатів.

В "Спіймати Кайдаша" після одного кастингу ми зробили дві сцени. Наталка Ворожбит щось у мені розгледіла, а я, прочитавши сценарій, відчула, що це мій матеріал. Якби не цей проєкт, то не думаю, що все склалося б так, як зараз склалося.

Чи могли б ви розповісти кілька слів про вашу героїню в "Кайдашевій сім'ї", Мотрю?

Не знаю, що сказати нового. Мотря - грамотно виписаний персонаж, мені було все зрозуміло. Я подивилася кіно ще до того, як воно вийшло, всередині себе, в своїй голові. Все склалося, я розуміла, що це за людина, її психофізику, її рівень енергії. Все знайоме. Я бачила таких людей в житті. Просто з життєвого багажника ти береш і набираєш м'яска на цього персонажа, який був на папері і виріс в живу об'ємну людину. Такі ролі мені цікаві.

Изображение: Зоряна Стельмах и Антоніна Хижняк

Вона вийшла у вас незалежною, досить харизматичною.

Я була здивована теплою реакцією глядачів, бо думала, що її ненавидять, бо вона відверта антагоністка. Просто мені хотілося зробити її не такою однобокою, як в оригіналі у Нечуя-Левицького, ближчою до сучасних реалій, не позбавленою якихось людських слабкощів. Тому було дуже цікаво працювати над цим. І це поки що єдиний сценарій, до якого в мене не було питань. Дуже грамотний.

А як щодо "Поїзда до Різдва"?

Боже, дайте згадати... Зйомки почалися пів року тому, наче в минулому житті. Було літо, дуже спекотно. Назар Задніпровський (виконавець однієї з головних ролей. - Ред.) пітнів так, що в нього ті вуса постійно відклеювалися. Але це було весело, тому що команда мені знайома, з режисером ми вже працювали разом, з новими людьми теж без проблем. По-людськи ми всі зійшлися. "Найтепліша комедія року" - мені здається, цей слоган відповідає фільмові.

Изображение: Зоряна Стельмах и Антоніна Хижняк

А що то була за історія з вашим фото в американському рекламному відео? (Білий дім оприлюднив відео під назвою Time. Grit. Reward з рекламою податкової ініціативи президента Дональда Трампа, в якому використане зображення Хижняк. - Ред.)

Тут немає сенсу вести дискусії, адже все вже з'ясовано: це зображення легально придбане з стокового сайту. Після цього я створила веселий ролик, в якому пропоную обмін: ми віддаємо Хижняка, а ви нам п'ять "Петріотів". Справді готова вирушити до Америки, щоб поговорити з ким завгодно, лише б отримати ще більше засобів захисту.

Стокові платформи є одним із варіантів доходу для акторів.

Отже, ти офіційно передаєш права на своє зображення. Це стандартна процедура після завершення кожного проєкту. Тобто, коли ти знімаєшся у ситуативному ролику, ти відмовляєшся від прав на своє зображення. Потім це відео завантажується на різні платформи, і якщо воно комусь сподобається, його можуть придбати. Проте, актор більше нічого не отримує за це, оскільки у нас немає системи роялті. Багато людей вважає, що актори отримують частку від переглядів фільмів, але це не так - до цієї системи актори не мають жодного стосунку. Можливо, сценаристи, режисери чи продюсери отримують свої винагороди, а актор отримує лише гонорар за день зйомок і більше нічого не має. Незалежно від того, скільки разів показують "Кайдашів", актори не отримають жодної додаткової винагороди. Якби в нас була профспілка, це питання могло б бути піднято. Але в даному випадку, актор працює виключно в рамках проєкту: закінчивши один, ти просто чекаєш на нову можливість.

Изображение: Зоряна Стельмах и Антоніна Хижняк

То яка ваша наступна велика роль?

Невідомо, чи вже можна відкрито обговорювати всі деталі. З проектів, які ми знімали минулого року, три мають бути представлені публіці. Першою на черзі стане чотирисерійна стрічка "Викрадене Різдво", а також продовження комедії "Коли ти розлучишся". Крім того, на каналі СТБ незабаром вийде 16-серійний проект, в якому я зіграла близнючок. Це, напевно, найскладніший в технологічному плані серіал у моїй кар'єрі, оскільки потрібно було створити двох різних персонажів. І, звісно, часу на підготовку було обмаль. Це навчило мене швидко мислити, ухвалювати рішення, готуватися, запам’ятовувати великі обсяги тексту та орієнтуватися у просторі. Я сама з нетерпінням чекаю на прем'єру, щоб побачити, що вийшло з матеріалу, який ми зняли і змонтували, і чи дійсно глядач відчує, що це дві різні особистості. Я зробила все можливе, але остаточний вирок залишиться за глядачами.

І останнє питання суто світське. Якщо не секрет, чи є у вас гобі?

У мене є безліч захоплень, і одне з них — шиття. Коли розпочалася війна, я почала активно займатися цим. Мені необхідно було знайти заняття для своїх рук. Згодом я усвідомила, що в цьому є певний символізм, адже моя бабуся з батькової сторони також була швачкою. Це мистецтво, яке потребує вивчення, і я вважаю його надзвичайно цікавим.

Я обожнюю співати і захоплююся сноубордингом, хоча поки що мала нагоду спробувати його лише двічі. Вода для мене — це справжня пристрасть. Дуже важливо, щоб поруч завжди було озеро чи річка, адже це найкращий засіб для відновлення сил.

Изображение: Зоряна Стельмах и Антоніна Хижняк

Кілліан Мерфі висловив думку: "Не впевнений, що кінематограф здатен змінити увесь світ. Проте він може вплинути на тих, хто має силу змінювати його."