Археологи виявили на Гуамі найстаріші залишки рису в Тихоокеанському регіоні.

На острові Гуам, розташованому в Тихому океані, дослідники виявили фітоліти рису, які мають вік понад 3000 років. Ці знахідки є найстарішими свідченнями про далекі морські подорожі людей, що охоплюють відстань понад 2000 км.

Під час розкопок археологічної пам'ятки Рітідіан на півночі острова було виявлено частинки рису. Археологи виявили мікроскопічні залишки лушпиння та частини листя рослини, які збереглись у залишках місцевої червоної кераміки, повідомляє Arkeonews.

До проєкту долучились фахівці з Університету Гуаму, Австралійського національного університету, а також кількох наукових центрів Китаю. Вони застосували методи мікро-КТ-сканування та петрографічного аналізу для точного визначення віку та виду рослини. Результати датують рештки періодом 3500-3100 років тому.

Фітоліти — це мікроскопічні структури, що складаються з кремнезему, які зберігають форми рослин після їх руйнування. Ці елементи дозволяють науковцям виявляти сліди сільськогосподарських культур, навіть коли помітних залишків не залишилося.

Не дивлячись на те, що рис широко вирощується на Тайвані та у Філіппінах, його майже не знаходять на віддалених островах Тихого океану.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: В Японії виявили вражаючі артефакти

Маріанські острови є унікальним регіоном в віддаленій Океанії, оскільки саме тут рис був відомий ще до приходу європейських колонізаторів. Вчені вважають, що ця культура не вирощувалася на місцевих землях, а була імпортована з інших територій для ритуальних цілей. Це підтверджується відсутністю сільськогосподарських інструментів та слідів оброблених полів у цій місцевості.

Печера на узбережжі Рітідіан, де були знайдені частинки рису, є однією з найкраще збережених археологічних ділянок Гуаму. На відміну від інших місць, пошкоджених під час Другої світової війни, вона зберегла цілісні культурні шари, що дозволило безпосередньо пов'язати рис із першим населенням острова.

Це нове відкриття радикально трансформує уявлення про виникнення рису в Тихоокеанському регіоні. До цього часу, найдавніші артефакти поза Південно-Східною Азією мали вік всього тисячу років.

Вчені вважають, що ці результати підтверджують теорію про організовану міграцію, яка передбачала певну підготовку, а не випадкове переміщення. Люди не тільки подорожували водними шляхами, але й цілеспрямовано переносили рослини, які мали культурне значення.

За словами дослідника Австралійського національного університету Хсяо-чуна Хуна, рис міг мати особливе символічне значення і не призначався для харчових потреб.

"Це могли доставити спеціально для обрядів або як елемент культурної самобутності," - зазначив він.