Архітектура, живопис, музика. Вражаючі українці з Прикарпаття, про яких ви, можливо, не здогадувалися.

Чи багато жителів Прикарпаття, що прибувають на залізничний вокзал у Львові, усвідомлюють, що його створення стало можливим завдяки мешканцю Долини? Або ж чи відомо їм, що Коломия була одним із двох ключових центрів видавничої справи в Галичині наприкінці XVIII століття?

Часто талановиті вихідці з Прикарпаття творили в інших містах чи навіть країнах. І, на жаль, ми не завжди знаємо про них. "Репортер" розповідає про п'ятьох відомих особистостей, які народилися на Франківщині.

Іван Левинський – це особистість, яка залишила помітний слід в історії.

Український архітектор, педагог і підприємець Іван Левинський – це особистість, яка залишила помітний слід в історії. народився у Долині в 1851 році. Навчався у Львові, в Технічній академії (зараз - Національний університет "Львівська політехніка"), там мешкав і працював, зокрема - професором будівництва Вищої технічної школи. Після приходу до влади поляків зазнав утисків від шовіністів. Помер у 1919 році, похований на Личаківському кладовищі.

Архітектурні шедеври, створені Іваном Левинським, надають особливого шарму багатьом львівським вулицям, особливо в центральній частині міста. Серед них можна побачити житлові будинки та вілли на вулицях Бандери, Чупринки, Руській, а також будівлю прокуратури Львова.

Крім того, фірма Левинського відповідала за будівництво головного залізничного вокзалу, оперного театру, готелю Жорж. Іван Левинський – це особистість, яка залишила помітний слід в історії. творив переважно у стилі українського модерну.

Ознайомтеся з думкою краєзнавця Ірини Пустиннікової: "Прикарпаття може позбутися свого найзначнішого архітектурного надбання".

Окрім цього, Левинський володів заводом, відомим своїм виробництвом керамічних виробів, зокрема посуду та плитки. У своїх орнаментах він активно застосовував багатий культурний спадок українських народних узорів. Зокрема, п'єци з його фабрики були відомі своєю винятковою майстерністю.

Зараз у Львові прізвище Левинського широко відоме. "Львівська майстерня шоколаду" навіть виготовляє колекцію солодощів, присвячену кахлям Левинського, їх можна придбати і у Франківську. Також Іван Левинський – це особистість, яка залишила помітний слід в історії. є почесним громадянином Долини.

Артур Кольник

Артур Кольник з'явився на світ у 1890 році в Станіславові, в родині євреїв, що не мали великих статків. По закінченні гімназії він вирішив вступити до Краківської академії мистецтв, оскільки його мрія полягала в тому, щоб стати художником. Після отримання срібної медалі під час навчання, він відправився в подорожі по Галичині, шукаючи натхнення для своїх живописних творів.

Після завершення Першої світової війни Артур Кольник переїхав до Чернівців, де швидко здобув популярність серед місцевих митців. У 1931 році, незадоволений політикою румунського уряду, він вирішив залишити місто та відправився до Парижа.

У Парижі художник зіткнувся з труднощами, викликаними складним фінансовим становищем іммігрантів. Лише в 1935 році він знову повернувся до живопису. Його роботи виставлялися в престижних галереях і отримували численні нагороди.

Під час Другої світової війни Кольник з родиною перебував у концтаборі через єврейське походження. Після закінчення війни одержав французьке громадянство, влаштовував успішні виставки своїх робіт. Помер у 1972 році від хвороби.

В Україні залишилася тільки одна картина цього художника, і вона розташована в Чернівецькому художньому музеї. Однак його роботи час від часу з'являються на виставках. Наприклад, твір під назвою "Бентежні роки" в даний момент представлено в Музеї Ханенків у Києві.

Анатолій Кос-Анатольський

Анатолій Кос-Анатольський, український композитор, музикант і народний артист, з'явився на світ у Коломиї в 1909 році. Він здобував освіту в Станіславівській гімназії, а пізніше продовжив навчання у Львові. Саме там він став частиною популярного джазового ансамблю "Джаз-капела Яблонського", разом із Леонідом Яблонським, Богданом Веселовським, Степаном Гумініловичем та Іреною Яросевич. Цей колектив одним з перших в Україні почав виконувати джазові твори, серед яких особливою популярністю користувалася пісня-танго "Прийде ще час".

До речі, Степан Гумінілович також родом з Прикарпаття, з Городенківщини. А батьки Богдана Веселовського походять з села Чесники на Рогатинщині.

Після завершення Другої світової війни Кос-Анатольський обіймав посаду концертмейстера у Львівському драматичному театрі, а також викладав на кафедрі Львівської консерваторії, названої на честь Миколи Лисенка.

Анатолій Кос-Анатольський — композитор, який створив оперу "Назустріч сонцю", а також ряд балетів, симфонічних композицій, концертних творів та романсів.

Помер у 1983 році, похований на Личаківському кладовищі.

Яків Орінштайн

Яків Орінштайн народився у 1875 році, в єврейській родині в Коломиї. Походив із середовища книгодрукарів та книготорговців, тож не дивно, що й для себе вибрав цю професію.

На початку XIX століття Яків Оренштайн заснував у Коломиї власну видавничу справу. У той період Коломия займала почесне друге місце серед видавничих центрів Галичини, поступаючись лише Львову. Таким чином, "Галицька накладня Якова Оренштайна" стала гідним продовженням слави цього міста.

Загалом видавництво випустило 115 томів, серед яких як відомі твори світової літератури, так і книги українських авторів. У 1917 році видавництво Оренштайна розграбували російські солдати, тож він був змушений виїхати до Відня. З 1919 року мешкав у Берліні, був призначений дипломатичним радником уряду УНР.

Читайте: Знищені перлини. Палаци і костели Франківщини, які треба відвідати, поки не стало пізно

У 1942 році, під час Другої світової війни, його вбили в варшавському гетто. Тим часом, нацисти вбили його дружину та сина в Львові.

Вклад Якова Оренштайна до українського книговидавництва був дуже великий. Зокрема, у двадцятих роках він видав багатотомні ілюстровані твори Тараса Шевченка, Івана Котляревського, Марка Вовчка, Богдана Лепкого, праці з історії України, літератури, культури, збірники українських народних пісень та багато іншого.

Модест Сосенко

Відомий український живописець Модест Сосенко з'явився на світ у 1875 році в селі Пороги, що нині належить до Богородчанського району. Він походив з родини греко-католицького священника. Свою освіту здобував у Бучачі, а потім продовжив навчання в Кракові, а згодом, за підтримки митрополита Андрея Шептицького, у Мюнхені та Парижі. Протягом свого життя художник багато подорожував, брав участь у бойових діях Австро-Угорської армії під час Першої світової війни і невпинно творив, навіть перебуваючи на фронті.

Пензлю Модеста Сосенка належать портрети Володимира Шухевича, Атанасія Шептицького, багато пейзажів, побутових картин. А також - декоративні розписи вишів та церков, у першу чергу на Львівщині. На жаль, багато інтер'єрів були втрачені, одна з останніх історій - у 2019 році у Славському, коли громада і парох знищили усі розписи Сосенка у місцевій церкві.

У своїх роботах Модест Сосенко синтезував українську культурну спадщину з візантійськими мотивами, доповнюючи це модерном та іншими прогресивними стилями своєї епохи.

Читайте: Генія видно одразу. Де на Прикарпатті можна побачити роботи Пінзеля та чому вони унікальні (ФОТО)

Модест Сосенко відійшов у інший світ у 1920 році та знайшов вічний спочинок на Янівському кладовищі у Львові.