Понад 50 відтінків...: 6 фільмів про БДСМ, які варто переглянути не лише для розваги.

Будемо відвертими: для багатьох глядачів розмова про БДСМ у кіно досі починається і закінчується на "П'ятдесяти відтінках сірого". Проте, ця тема є набагато ширшою, і справжній кінематограф давно використовує тему домінації як гострий скальпель для розтину людської душі, доводячи, що іноді батіг у кадрі може бути сильнішою метафорою, ніж тисяча слів про кохання. Ми зібрали шість стрічок, які розбурхують фантазію не лише своєю відвертістю, а й інтелектуальною глибиною, нагадуючи, що найзахопливіші ігри завжди відбуваються насамперед у голові, а не лише в "червоній кімнаті".

Якщо ви шукаєте фільм, з якого варто почати знайомство з темою БДСМ-стосунків, то це однозначно робота режисера Стівена Шейнберга за однойменним оповіданням Мері Ґайтскілл. Сюжет крутиться навколо Лі Голловей (Меггі Джилленгол) -- сором'язливої дівчини з дисфункціональної сім'ї, яка щойно вийшла з психіатричної лікарні, куди потрапила через те, що завдавала ран сама собі. Лі намагається налагодити нормальне життя і влаштовується на роботу секретаркою до дивакуватого адвоката Едварда Грея (Джеймс Спейдер). Те, що починається як звичайна офісна рутина з доганами за помилки в текстах, дуже швидко перетворюється на пікантну гру в "суворого боса" та "слухняну підлеглу". Виявляється, що для цих двох легке покарання за невдалу кому чи неправильний шрифт -- це найкращий спосіб висловити свої почуття.

Саме завдяки "Секретарці" Меггі Джилленгол змогла стати справжньою зіркою. Її вражаюче виконання ролі принесло їй номінацію на "Золотий глобус" і відкрило нові можливості в світі кіно. Цей фільм отримав популярність за те, що не намагається бути провокаційним чи скандальним. Натомість, він пропонує дуже людяну і навіть трохи веселу оповідь про те, як кожна пара знаходить своє щастя по-своєму. Тут жорстокість або суворий погляд стають просто ще одним способом висловити "я тебе люблю" для тих, хто не вписується у звичні норми.

Цей фільм легендарного Романа Поланскі -- справжня класика жанру. Сюжет розгортається на борту розкішного океанського лайнера, де манірна британська пара у виконанні Г'ю Ґранта та Крістін Скотт Томас, знайомиться з прикутим до інвалідного візка американським письменником Оскаром (Пітер Койот) та його неймовірною дружиною-француженкою Мімі (Еммануель Сеньє). Оскар починає розповідати випадковому знайомому історію їхнього з Мімі палкого кохання, яке з часом перетворилося на жорстоку гру в кішки-мишки, де межа між задоволенням і катуванням практично зникла.

Цей фільм розкриває наслідки, коли пристрасть стає небезпечним почуттям. Ми спостерігаємо за шляхом персонажів: від романтичного знайомства до екстремальних експериментів у сфері підкорення та приниження. Еммануель Сеньє у цій ролі втілює образ фатальної жінки, здатної бути як вразливою жертвою, так і безжальною пані. "Гіркий місяць" часто вважають одним із найвідвертіших фільмів 90-х, проте його цінність не обмежується лише еротичними сценами. Це глибока психологічна драма, що досліджує, як далеко можуть зайти двоє людей у пошуках нових вражень і як важливо вміти зупинитися в потрібний момент.

І знову на екранах з'являється фільм Романа Поланскі, в якому його муза та дружина Еммануель Сеньє виконує головну роль. Але якщо "Гіркий місяць" був грандіозною драмою про згубну пристрасть, то ця стрічка являє собою інтимну та надзвичайно витончену дуель між чоловіком і жінкою.

Вся подія розгортається в пустому паризькому театрі, де режисер Тома (Матьє Амальрік) проводить кастинг на головну роль у своїй новій п'єсі. Сценарій черпає натхнення з відомої повісті "Венера в хутрі" Леопольда фон Захер-Мазоха, автора, чиє ім'я стало синонімом терміна "мазохізм". Режисер вже готовий завершити день, коли раптом в залу вривається вульгарна й на перший погляд абсолютно неадекватна акторка Ванда (Еммануель Сеньє). Те, що починається як звичайний кастинг, швидко перетворюється на захоплюючу психологічну гру. Глядачі не помічають, як межа між театральною грою та реальністю поступово розмивається: Ванда поступово починає домінувати над режисером, змушуючи його змінювати з нею ролі. Еммануель Сеньє неймовірна: вона перетворюється з простої дівчини на справжню богиню й пані ситуації одним лише поглядом. Це інтелектуальне, елегантне та вкрай іронічне кіно, яке демонструє, що найміцніші кайдани – це ті, що ми самі створюємо у своїй свідомості.

Ця стрічка, створена режисеркою та сценаристкою Галіною Рейн, відновлює на великому екрані жанр дорослого еротичного трилера. Головна героїня, Ромі (Ніколь Кідман), є успішною та впливовою топменеджеркою великої корпорації, яка, здавалося б, має все: кар'єру, стабільність та люблячого чоловіка Джейкоба (Антоніо Бандерас). Однак її ідеальне життя починає руйнуватися, коли в офісі з'являється сміливий і впевнений стажер Сем (Гаррі Діксон). Між ними розгортається небезпечна гра, де традиційна ієрархія порушується: в стінах компанії Ромі є босом, але за закритими дверима вона з насолодою віддає контроль молодому коханцеві.

Фільм вражає своєю щирістю та відсутністю надмірного пафосу. Ніколь Кідман в цій стрічці просто блискуча — вона сміливо демонструє свої вразливі моменти, виглядаючи розгубленою і справжньою, за що була нагороджена Кубком Вольпі за найкращу жіночу роль на Венеційському кінофестивалі.

Фінський режисер Юкка-Пекка Валкеапяя представив емоційну історію про відомого хірурга та люблячого батька на ім'я Юха (в ролі Пекка Странг), чий світ колись зруйнувала трагічна смерть його дружини. Його життя стало схоже на нескінченний замкнутий цикл, поки одного разу Юха не натрапляє на несподівану втечу — підвал тату-салону. Тут він зустрічає Мону (Кріста Косонен), професіоналку в мистецтві домінування, яка використовує жорсткі техніки. Виявляється, що відчуття фізичного болю і експерименти з нестачею кисню приносять Юсі дивний спокій і допомагають знову пережити емоції, окрім гнітючої печалі.

Хоча опис виглядає дещо похмуро, це кіно насправді пронизане чорним гумором і світлом надії. Тут БДСМ постає не як відхилення, а як особливий шлях до зцілення душі. Кріста Косонен у ролі Мони втілює силу та дисципліну, ставши для головного героя своєрідним "психотерапевтом".

Якщо ви вважали, що знаєте про БДСМ-культуру все, то приготуйтеся до справжнього кінематографічного відкриття (а, можливо, навіть і шоку). Дебютний фільм режисера та сценариста Гаррі Лайтона вже встиг привернути увагу на Каннському фестивалі, де в рамках програми "Особливий погляд" він здобув нагороду за найкращий сценарій.

Назва фільму вказує на термін байкерського сленгу: "пілліон" означає пасажира, що розташований позаду водія на мотоциклі, і в цій історії така роль стає символом свідомої відмови від контролю. Сюжет занурює нас у світ спокійного одинака Коліна (Гаррі Меллінг, знайомий багатьом як Дадлі з "Гаррі Поттера"), чий нудний повсякденний життєвий уклад різко змінюється після знайомства з харизматичним Реєм — лідером квір-байкерів, зіграним бездоганно Александером Скашґордом.

Рей стає для Коліна путівником у світ жорстких правил, шкіри та дисципліни, виводячи його з сірої повсякденності. Цей провокаційний фільм з надзвичайно сміливими сценами демонструє, як два абсолютно різні чоловіки — владний "вікінг" і м'який мамин синок — намагаються знайти спільну мову через біль і ніжність. "Пілліон" наразі має приголомшливий рейтинг 99% на Rotten Tomatoes. В Україні його можна буде побачити в кінотеатрах вже з 26 березня.