Будівля, в якій ангели сповіщають про Судний день: сецесійне оформлення львівської кам'яниці.

Сецесійний малюнок на стелі над сходами чудово зберігся.

У кам'яниці, розташованій на вулиці Юліана Опільського, 4 у Львові, збереглися унікальні авторські сецесійні розписи, що зображують ангелів із сурмами — вісників Страшного суду. Ця цікава мистецька композиція прикрашає сходову клітку чиншового будинку. Детальніше про цю архітектурну перлину можна дізнатися в Бюро спадщини.

Цю триповерхову кам'яницю побудували в 1910-1911 роках за проектом архітектора Кароля Турковського, виконаним у стилі зрілої або раціональної сецесії. Замовницею виступила Еліґія Сейдель, яка планувала здавати квартири в оренду не лише в цьому будинку, але й у сусідньому №2, а також у ще одній споруді на вулиці Антоновича, 20. Усі три будівлі, що належать одному власнику, мають схожий архітектурний стиль та планування. У них пропонували різноманітні варіанти квартир для оренди: одно-, дво- та трикімнатні, а також менші приміщення для сторожа та обслуги.

Фасад будинку на вул. Опільського, 4 (фото Центру міської історії)

Фасад цієї споруди оздоблений кованими балконами, пілястрами, прикрашеними гірляндами та геометричними елементами, що відображають зрілу сецесію. Цей стиль, хоча й менш насичений декором, все ще демонструє велику увагу до деталей.

Особливим є коридор з підковоподібною деревʼяною сходовою кліткою. Над нею на рівні третього поверху донині зберігся розпис плафона. Там зображений Святий Єронім із книгою та пісочним годинником у руках, який слухає сурми ангела, що сповіщає про Страшний суд. Позаду нього сидить сова, ангели-херувими довкола тримають квітучі зелені гілки та кошик із квітами.

Сходи та плитка з чиншової кам'яної будівлі (зображення надане Бюро спадщини)

Святий Ієронім, перебуваючи в пустелі, часто уявляв, як ангели звучать сурмами, сповіщаючи про наближення Страшного суду. Його захоплення античною літературою призвело до сну, в якому він отримав прокляття від Бога за те, що віддавав перевагу Цицерону над Біблією, і ангели покарали його ударами різок (на плафоні один з ангелів зображений з гілками, роздаючи їх іншим). Проте один з них подає старцю квіти, ймовірно, як нагороду за його переклад Старого Заповіту. Водночас, таємниця цього розпису, можливо, ховається в архівах родини Сейделів, - зазначила Тетяна Казанцева на сторінках сайту Центру міської історії.

Вигляд освітлювального приладу з нижньої частини сходів (зображення від Бюро спадщини)

Поряд із підписом, що, ймовірно, належить Станіславу Яроцькому, зазначена також дата виконання - 1911 рік. Це досить незвична риса для сецесійних інтер'єрів Львова, оскільки більшість подібних плафонів, які збереглися до наших днів, залишилися безіменними. Орнаментальна рамка, що оточувала композицію, була детальною, але, на жаль, її зачистили під час ремонтних робіт.

"Цей сюжет сповнений символізму: книга означає знання, годинник нагадує про невпинний плин часу, сова є уособленням мудрості та переходу між світлом і темрявою, сурма ж вказує на неминучий момент Суду. У період раціональної сецесії художнє оздоблення під'їздів було не просто прикрасою, а мало глибший виховний і символічний сенс. Для мешканців такі сцени ставали щоденним нагадуванням про цінність знання, швидкоплинність життя та вічність духовного", - пояснюють у Бюро спадщини.

Композиція була обрамлена малюнком, але рамку зафарбували (знімок Бюро спадщини).

Розпис цього будинку демонструє поєднання архітектури й монументального живопису у Львові на початку ХХ століття. Цей збережений живопис у пам'ятці архітектури є красивим зразком львівської сецесії, яка вміла перетворити звичайний під'їзд на простір символів і духовних образів.

Підбірку сецесійної архітектури міста - камʼяниці, вілли, їхні розписи, вітражі та декоративні оздоби можна переглянути в онлайн-каталозі "Ар нуво у Львові".