Бюджет на 2025 рік: зменшення видатків на культуру, натомість збільшення фінансування захисту інформаційних систем, а також підтримка телемарафону залишиться на рівні поточного року.

Зростуть видатки на захист інформації, витрати на телемарафон залишилися на рівні цього року, фінансування державних медіа знизять, а також зменшать підтримку Українського інституту книги, Українського культурного фонду, Нацради з телебачення й радіомовлення.

Бюджет на 2025 рік, подібно до цьогорічного, акцентує увагу на безпеці та обороні. На ці цілі планується виділити близько 2,2 трлн грн, що становить приблизно 26% від валового внутрішнього продукту, що є навіть більшим показником, ніж у поточному році. Водночас фінансування культурних програм за майже всіма статтями бюджету зменшиться. У медіа-секторі, навпаки, зростуть витрати на Суспільне мовлення та захист інформаційного простору, тоді як витрати на виробництво "Єдиного марафону" залишаться на попередньому рівні, а фінансування державного каналу "Рада" знизиться.

Державні засоби масової інформації та марафон.

У наступному році фінансування державних парламентських медіа зменшиться майже вдвічі: якщо у 2024 році видатки становили 198,2 млн грн, то в 2025 році заплановано лише 78,2 млн грн. Бюджетні програми ще не отримали затвердження, тому ми спираємося на дані з бюджетних запитів, у яких зазначені наміри щодо розподілу фінансів.

З цих коштів, згідно з бюджетним запитом, на "Голос" заплановано спрямувати 19,5 млн грн. На виробництво телевізійних програм передбачено 58,8 млн грн. Однак цікаво, що у бюджетному запиті на 2025 рік узагалі не передбачені кошти для створення каналом "Рада" програм для марафону "Єдині новини". Цього року на це надавали майже 105 млн грн. От завдяки цьому в основному і зменшені кошти у бюджетній програмі.

Через це деякі джерела "Детектора медіа" припускали, що кошти на виробництво марафону державний канал отримає таким чином, як і решта його виробників.

Фінансування марафону здійснюється в рамках тієї ж бюджетної програми, що забезпечує кошти для іномовлення та інформаційного агентства "Укрінформ". У порівнянні з минулим роком, видатки цієї програми залишилися незмінними і становлять 1,5 мільярда гривень. З цієї суми, відповідно до бюджетного запиту, на виробництво марафону заплановано виділити 594 мільйони гривень, що є такою ж цифрою, як і в році, що минає. Протягом кількох років ці кошти розподілялися між різними виробниками марафону, такими як медіагрупи "1+1", "Інтер" та StarLightMedia, а також телеканал "Ми — Україна". Громадський мовник, який цього року вийшов з марафону і відновив своє повноцінне мовлення, а також канал "Рада", не отримували фінансування з цих коштів. Якщо сума в бюджетній програмі залишиться такою ж, як у запиті, то можливі різні варіанти: зменшення фінансування марафону, вихід "Ради" з марафону або ж перерозподіл коштів у межах самої програми за рахунок інших статей. "Детектор медіа" надіслав запит до каналу "Рада" з питаннями про ймовірний вихід з марафону, а також про джерела фінансування його виробництва, і опублікує відповідь після отримання.

На марафоні "FreeДом" передбачено бюджет у розмірі 306 мільйонів гривень. З цієї суми 162 мільйони гривень планується витратити на створення контенту, який буде виробляти безпосередньо іномовлення, тоді як 144,3 мільйона гривень призначені для інших виробників, адже програми для "FreeДом" також готують медіагрупи.

Окрім марафонів, інші кошти, передбачені в рамках згаданої бюджетної програми, будуть спрямовані на телеканал "Дім", а також для забезпечення трансляцій іномовлення і діяльності "Укрінформ". З загального обсягу 1,5 млрд грн, відповідно до бюджетного запиту, 250 млн грн виділено на потреби державного інформаційного агентства "Укрінформ", в той час як решта 1,26 млрд грн заплановано для фінансування державного підприємства "Мультимедійна платформа іномовлення України".

При цьому, як передбачено у бюджетному запиті, середня вартість виробництва однієї години програм платформи іномовлення коштує 119 тис. 900 грн, година трансляції коштує 270 тис. 200 грн. Середня вартість створення й одного відбитку фотоінформації "Укрінформу" -- 311 тис. грн, а середня вартість створення 1 Мб інформації "Укрінформу" -- 1 млн 493 тис. 700 грн.

Фінансування державних медіа, пов'язаних з Міністерством оборони, таких як "Армія ТБ", "Армія ФМ" та "Армія інформ", не передбачено окремою програмою у бюджеті. У зв'язку з цим "Детектор медіа" звернувся з запитом, щоб дізнатися, які суми були виділені на їх підтримку минулого року та які плани щодо фінансування на цей рік. На жаль, незважаючи на те, що термін для надання відповідей вже завершився, Міноборони не надало жодної інформації "ДМ".

Видатки на "Урядовий кур'єр" запланували залишити на рівні цього року в розмірі 50 млн грн.

Громадський мовник

У бюджеті на 2025 рік збільшене фінансування Суспільного мовника. На підтримку Національної суспільної телерадіокомпанії України у 2025 році заплановані 2,1 млрд гривень, тоді як на цей рік було 1,8 млрд гривень.

Однак ці кошти все одно нижчі за вимоги закону: адже СМ має отримувати не менш як 0,2% видатків загального фонду державного бюджету (вираховується за попередній рік).

Заступниця голови Комітету з гуманітарних та інформаційних питань Євгенія Кравчук зазначила, що спостерігається позитивна динаміка, проте підкреслила, що це не слід вважати розвитком бюджету: "Фінансування могло б бути значно масштабнішим. Проте ці кошти все ж дозволять Суспільному мовнику зберегти регіональну мережу кореспондентів. Суспільне мовлення постачає велику кількість відеоматеріалів для Європейської мовної спілки. Завдяки цьому інформація з різних куточків України буде доступною в країнах, де функціонують суспільні мовники Європи. Це позитивний крок у бюджеті, і ми його підтримуємо".

Як уже повідомляв "Детектор медіа", з 20 травня Громадський мовник розширив інформаційне мовлення в межах марафону "Єдині новини #UАразом". Тобто канал уже не виробляє блоки для єдиного марафону, як це роблять інші учасники, а виробляє інформаційний контент, що транслює на Першому каналі. Фактично мовник вийшов із пулу виробників єдиного марафону та розпочав власне програмування. Після цього компанія відмовилася від супутникового каналу "Суспільне. Новини" й скасувало реєстрацію. На цьому каналі раніше виходив власний марафон і недоцільно було його дублювати й платити за трансляцію на супутнику.

До Складу Національної суспільної телерадіокомпанії входить 27 каналів: 24 філії, "Перший", "Суспільне Культура" та "Суспільне Спорт".

Виробництво фільмів

Фінансування Державного агентства України з питань кіно зменшилося майже в чотири рази. На 2025 рік заплановано виділити лише 159 млн грн, в той час як у цьому році передбачалося 618 млн грн. Питання про проведення державних конкурсів та фінансування кінозйомок залишається відкритим, і наразі неясно, з яких джерел можуть бути виділені кошти.

Програма державної підтримки кінематографії тепер включає в свою назву уточнення "зокрема для документування воєнних злочинів". Для цієї ініціативи заплановано виділити практично всі фінансові ресурси Держкіно, які складають 129 млн грн.

Минулого року на підтримку кінематографії було заплановано близько 590 мільйонів гривень. Ці кошти призначались для створення фільмів і серіалів, що висвітлюють повномасштабну війну. Проте 19-й пітчинг ще не завершено, і фінансування проєктів залишилось нерозподіленим. Чи встигнуть розподілити ці кошти між виробниками до кінця року – поки що невідомо. Водночас варто зазначити, що фінансування кінопроєктів передбачає бюджетну підтримку на кілька років, тобто кошти не виділяються одноразово на всі етапи виробництва. Детальніше про ситуацію з останнім пітчингом та механізмами розподілу фінансів можна дізнатись у матеріалі "Антоніни".

Культурні заклади, мовна стратегія, література.

Найзначніше зменшення фінансування сталося в культурній сфері. Видатки на Український інститут книги та підтримку видавництв скорочено більш ніж у два рази: у 2024 році вони становили 466 млн гривень, а наразі пропонується лише 178,5 млн гривень. Аналогічно, Український культурний фонд також зазнав суттєвих скорочень, з 215,7 млн грн у 2024 році до 145,7 млн грн у новому бюджеті. Крім того, зменшено фінансову підтримку Українського інституту, відповідального за зв'язки з українцями закордоном, що підпорядковується Міністерству закордонних справ України, яке займається культурною дипломатією: замість 80 млн гривень пропонується 65 млн. Також на 5 млн гривень знижено фінансування Українського інституту національної пам'яті.

"Бюджетна тенденція вказує на скорочення фінансування різних культурних установ, зокрема Інституту книги та Українського культурного фонду. Це може призвести до того, що програма сертифікації для молоді, якій виповнилося 18 років, не буде реалізована у 2025 році," – зазначає Євгенія Кравчук. Варто нагадати, що 22 травня 2024 року Верховна Рада України ухвалила законопроєкт № 11251. Згідно з ним, українці, котрим виповнилося 18 років, зможуть протягом року отримувати сертифікати на покупку українськомовних книг у друкованому або електронному форматі. Передбачається, що це можна буде здійснити через застосунок "Дія".

Бюджет Уповноваженого з захисту державної мови цього року зріс майже на 7 млн грн: у 2023 році на цю сферу було виділено 20,8 млн грн, а на 2025 рік заплановано 28 млн грн. За інформацією з бюджетного запиту, основна частина цих додаткових фінансів буде спрямована на оплату праці.

Профільні державні установи

У порівнянні з бюджетом поточного року, на 2025 рік заплановано зменшення фінансування для медійного регулятора – Національної ради з питань телебачення та радіомовлення. Ця установа нині реалізує реформу, що пов'язана з новим законом "Про медіа". На наступний рік передбачене виділення 221,7 млн грн, тоді як у 2024 році ця сума становила 229 млн грн.

З фінансуванням регулятора є низка проблем. Насамперед це зарплати членів Нацради. Нагадаємо, торік Верховна Рада проголосувала за зміни до державного бюджету на 2023 рік. Вони призупинили норму закону "Про медіа" про підвищення зарплат членам Нацради. Прожитковий мінімум у 2023 році становив 2684 гривень, тож зарплата члена Нацради, за новим законом, повинна бути 201300 гривень, а голови Нацради -- 261690 гривень. Згідно з попереднім законом "Про національну раду з питань телебачення та радіомовлення", зарплата голови Нацради дорівнює 12, а члена Нацради -- 10 розмірам прожиткового мінімуму, тобто станом на 2023 рік це 32208 і 26840 гривень відповідно. Потім Кабінет міністрів України затвердив зарплати членам Національної ради з питань телебачення та радіомовлення. Вони зберігатимуться на тому ж рівні, як і до набуття чинності закону "Про медіа". Ця ситуація створює загрози для незалежності регулятора. "Це важіль постійного можливого тиску на Нацраду, -- казав Олександр Бурмагін. -- Розумієте, зараз склалась абсурдна ситуація: я -- член Нацради, куратор юридичного напряму, і мої підлеглі отримують удвічі більшу зарплату. Коли у тебе зарплата 500 -- 800 євро чи доларів, і ти при цьому ухвалюєш рішення щодо конкурсів на мільйони гривень, -- це викликає у європейців здивування".

Крім того, орган регулювання планує впровадити зручний електронний реєстр та особистий кабінет, щоб усі процедури, такі як реєстрація та внесення змін до реєстру, проходили в цифровому форматі, без використання паперу.

На початку цього року Національна рада з питань телебачення та радіомовлення вирішила ввести в дослідну експлуатацію Державну автоматизовану інформаційно-комунікаційну систему "TERES-Реєстр суб'єктів у сфері медіа". Реєстр створювали коштом міжнародних донорів.

"Ми не отримали фінансування з бюджету. Але завдяки Міністерству цифрової трансформації ми стали частиною міжнародного проєкту щодо створення цифрової інфраструктури. І таким чином реєстр медіа був створений на гроші донорів. Ми отримали цю частину роботи, маємо ввести її в дослідну експлуатацію. Щоб зробити його відкритим для зовнішніх користувачів", -- сказав на засіданні перший заступник голови Нацради Валентин Коваль. За його словами, інші роботи щодо електронного кабінету перебувають у розробці, також за кошти донорів.

Фінансування Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації зросте більш ніж на один мільярд гривень. З загальної суми в 8 мільярдів гривень, 7 мільярдів буде виділено для підтримки роботи державної системи спеціального зв'язку та захисту інформації. Додатково, кошти плануються на придбання технічних засобів та обладнання для забезпечення інформаційної безпеки. Також в бюджеті з'явилася нова стаття "Забезпечення функціонування Системи спеціального телерадіомовлення", для якої виділено 32 мільйони гривень.

Фінансування Національної комісії, що відповідає за державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та поштових послуг, збільшилося на 18 мільйонів гривень. Ця комісія виконує роль регулятора в галузі телекомунікацій та зв'язку, зокрема, займається питаннями, пов’язаними з провайдерами.