Це незвичайне місце для прогулянок, яке варто відвідати: дізнайтеся, де воно розташоване і чому воно таке привабливе (фото)

Київський крематорій на Байковому цвинтарі приховує одну із найтрагічніших історій українського мистецтва XX століття

Серед численних пам'яток і знакових локацій Києва виділяється одна особлива, майже загадкова — Київський крематорій на Байковому цвинтарі. Ця споруда не лише слугує місцем прощання з покійними, а й являє собою справжній архітектурний витвір, що символізує вічний цикл життя та смерті. Вона несе в собі унікальну історію та повне таємниць спадщину.

Його реалізація стала складовою частиною амбіційного проекту "Парку пам'яті" — меморіально-обрядового комплексу, задум якого передбачав створення єдиного архітектурно-художнього ансамблю. До його складу входять крематорій, адміністративна будівля, колумбарій, зелені зони, водойма та унікальна Стіна Пам'яті. "Телеграф" надасть більше деталей про цей проект.

Дизайн крематорію був створений видатним київським архітектором Авраамом Мілецьким, який навчався у Йосипа Каракіса, у співпраці з художниками-монументалістами Адою Рибачук і Володимиром Мельниченком. Цей проект, що отримав найвищу оцінку на внутрішньому конкурсі Київпроекту, є унікальним прикладом органічної архітектури для столиці: надземна частина будівлі має форму двох величезних залізобетонних раковин, всередині яких розташовані три зали прощання. Під ними знаходиться крематорій з шістьма печами. Зали з'єднані з крематорієм через 75-метровий підземний тунель, а навколо планувався колумбарій, який функціонує з 1983 року.

Важливе місце в комплексі займала велична Стіна Пам'яті — 213-метровий барельєф, виконаний з арматури та бетону, який символізує життєвий шлях людини від народження до кінця її існування. У рамках проєкту було реалізовано близько двадцяти композицій, що змінювали одна одну, об'єднаних спільною темою життя та смерті: "Ікар", "Прометей", "Кохання", "Творчість", "Космонавти" тощо. Ці елементи підкреслювали глибину драматизму та пам'яті. Стіна задумувалася як емоційний "огляд" життєвого шляху, що охоплює і життя, і смерть.

Проте доля Стіни Пам'яті виявилася драматичною. Попри художню та філософську глибину, у 1981-1982 роках за рішенням радянської влади та низки офіційних структур УРСР барельєф був визнаний "чужим" соціалістичному реалізму та неприйнятним за художньою виразністю. КДБ, посилаючись на думку "оперативних джерел з-поміж компетентних фахівців" (тобто художників або мистецтвознавців, які співпрацювали зі спецслужбою), зазначало, що автори, "наслідуючи поширені на Заході формалістичні абстрактні течії в образотворчому мистецтві, створили ансамбль, що пропагує культ смерті, який суперечить принципам соціалістичної моралі та етики, радянській дійсності, революційним і трудовим традиціям нашого народу, що викликає в людей, що відвідали його, відчуття приреченості, безвиході, песимізму, зневіри у сенс життя".

У результаті, Стіна була повністю залита 950 кубометрами бетону, що стало одним із найбільших актів культурного вандалізму в історії Києва. Автори Рибачук і Мельниченко до останнього боролися за збереження твору, але були відсторонені від процесу, а їхні протести ігнорувалися. Цю подію порівнюють із розграбуванням культурних цінностей стародавніх цивілізацій і називають однією з ключових катастроф світової культури.

Останнім часом триває часткова реставрація Стіни Пам'яті. У 2018 році в рамках Kyiv Art Week було відновлено один з невеликих фрагментів барельєфа, а в 2021 році роботи продовжилися. У майбутньому планується повне відновлення, хоча деякі елементи можуть бути безповоротно втрачені.

Сьогодні Київський крематорій -- це не просто місце прощання, а жива пам'ятка архітектури та пам'яті, де переплітаються долі людей, мистецтво та історія. Його історія нагадує про тендітність культурних цінностей та необхідність дбайливого ставлення до спадщини, яка формує душу міста та країни.

Крематорій Київ знаходиться в Солом'янському районі столиці, на території Байкового кладовища, за адресою: вулиця Байкова, 16. Існує кілька варіантів, як можна до нього дістатися.

Якщо ви плануєте використати громадський транспорт, найзручнішим варіантом буде сісти на автобус №5, який вирушає від станції метро "Вокзальна" та прямує до зупинки "Байкове кладовище", що знаходиться безпосередньо біля крематорію. Альтернативно, ви можете скористатися маршрутним таксі №519, яке також довезе вас до Байкового кладовища. Для тих, хто любить гуляти, від ринку "Володимирський" до цвинтаря можна дійти пішки за приблизно 15 хвилин, шлях пролягатиме через вулицю Миколи Грінченка. Іншим варіантом є прогулянка від станції метро "Либідська", що займе стільки ж часу.

Раніше "Телеграф" повідомляв про те, яку історію приховує могила на Лук'янівському кладовищі, що відображає трагедію цілої епохи. Непомітний пам'ятник з написом "Котик" має в собі глибокий символізм.