Церква на Тернопільщині пройшла крізь процеси розбирання, продажу та повторної реконструкції: де можна відвідати цю 550-річну святиню.
Сьогодні храм готується до великої реставрації, щоб зберегти для майбутніх поколінь унікальні розписи 1895 року та художні цінності, накопичені протягом століть.
У селі Малашівка на Тернопільщині розташована церква Пресвятої Трійці, що має надзвичайно цікаву та складну історію. Ця святиня пройшла через численні етапи будівництва, колись була привезена з території Росії, зазнала втрат дзвонів внаслідок військових конфліктів, а також неодноразово розбиралася та переміщалася на інші локації.
Історія цього храму стала відомою завдяки розповідям місцевих жителів та книзі колишнього голови села Степана Юрика під назвою "Село Малашівці у плині історії". У цій праці зібрані численні перекази старожилів та архівні матеріали, які допомогли відновити істинні факти. Нині храм зберігає унікальні мистецькі твори, серед яких є скульптури, створені видатним галицьким майстром Іваном Пінзелем та його учнями.
Перші записи про цю церкву датуються 1473 роком, коли українські території були під контролем Польщі, а парафія належала до Галицької єпархії Київської православної митрополії. Документальні свідчення про існування храму можна знайти в перепису 1672 року, де згадуються священник на ім’я Андрій та дяк Семен. У 1681 році громада придбала великий дзвін вагою понад тонну, що свідчить про її матеріальний добробут.
Перша дерев'яна церква згоріла в період між 1700 і 1719 роками. Наступний храм було доставлено з Росії і освячено 24 квітня 1719 року, що підтверджується церковними записами. Від 1700 року Тернопільська єпархія перейшла до унії, тому новозбудована церква стала греко-католицькою. Дерев'яну будівлю згодом розібрали та продали в село Чистилів, а отримані кошти використали для початку будівництва кам'яного храму.
Будівництво сучасної кам'яної церкви розпочалося у 1892 році за проєкт інженера Світковського і завершилося у 1893-му. Цей храм зведено завдяки зусиллям місцевих жителів за часів пароха Ераста Ходоровського. Під час будівництва сталося обвалення склепіння, яке відновив сам проєктувальник.
У травні 1906 року цю церкву освятив митрополит Андрей Шептицький. Іконостас, що був доставлений пізніше з Львова, прикрашений неповторними скульптурами святих, виготовленими з натурального корала, тоді як царські врата оздоблені золотом.
Особливу цінність представляє іконостас, отриманий у дарунок від митрополита Шептицького, а також розписи, виконані художником Дудаком у 1895 році. Цей майстер не вимагав жодної винагороди за свою працю, щедро подарувавши її місцевій громаді. Під час реставраційних робіт у 1960 році під шаром фарби були виявлені оригінальні малюнки та скульптури ангелів і апостолів, які ймовірно належать руці Пінзеля або його учнів.
У період Першої світової війни військові з Росії викрали найбільший дзвін, а також кілька менших. Під час Другої світової війни споруда зазнала ушкоджень від осколків та куль, а над входом заклали гарматний снаряд як пам'ятний знак тих подій.
У радянську епоху ця парафія була частиною російської православної церкви, а численні цінні книги та давній Кивот були втрачені. Багато стародавніх артефактів було замінено новими, що призвело до серйозних втрат у культурній спадщині.
З 1990 року храм знову став частиною Української греко-католицької церкви. З 2006 року парафією опікується отець Дмитро Мельничук. Саму церкву готують до масштабної реставрації, у якій візьмуть участь львівські фахівці. Планується очистити фундамент, відновити двері та інші елементи, а також зберегти унікальні розписи та церковне майно.
Церква Пресвятої Трійці в Малашівцях -- це не лише духовний центр, а й живий музей української історії, мистецтва та віри, що зберігся завдяки турботі місцевої громади. Її історія -- це свідчення незламності духу і прагнення зберегти культурну спадщину для майбутніх поколінь.
Раніше "Телеграф" повідомляв, що в Києві планують звести церкву з оригінальною архітектурою, яка буде освітлюватися вночі. Серед її унікальних характеристик виділяються сучасний стиль та наявність бомбосховища.