Цифрове виховання під наглядом: чи готова Україна до регулювання соціальних мереж для молоді?

Уряди різних держав активно працюють над тим, щоб захистити дітей у віртуальному світі — від м'яких порад для батьків до суворих обмежень, закріплених у законодавстві.

Соціальні мережі стали важливою складовою життя сучасних дітей і підлітків. Вони надають можливості для самовираження, навчання та взаємодії, але водночас пов'язані з численними ризиками — від інформаційного перевантаження до психологічної залежності, кібербулінгу та небезпечного контенту. У відповідь на ці виклики, все більше країн починають розглядати та впроваджувати обмеження на доступ до соціальних мереж для молоді.

Енді Маррей -- відомий британський тенісист, що уже завершив активні виступи. Дворазовий олімпійський чемпіон та екс-перша ракетка світу у своєму коментарі для BBC розповів, що він та його дружина роблять все для того, аби їхні діти якомога довше не стикалися зі світом соцмереж, "поки вони не стануть набагато старшими". Ця заява стала відповіддю на інтерв'ю іншої британської тенісистки Кейті Бултер, що поділилась шквалом погроз, булінгу та переслідувань, з якими стикаються професійні спортсмени.

Відношення сера Ендрю Маррея до своїх дітей та соціальних мереж є одним із способів, якими він намагається захистити молодь від загроз цифрового середовища. В загальному, спроби обмеження доступу неповнолітніх до соцмереж можна охарактеризувати відомою фразою "Заборонити не можна дозволити". Технологічні компанії, з одного боку, прагнуть створити безпечні платформи, розробляючи продукти для молоді, запроваджуючи різноманітні обмеження (як-от рекомендації робити перерви під час користування чи встановлення вікових обмежень для певних дій) та покращуючи системи модерації. Проте, з іншого боку, ризики, пов'язані з використанням соціальних мереж, такі як харасмент і цькування, залишаються актуальними і не зникають, незважаючи на тривалі дискусії на цю тему.

Нещодавно в Україні активізувалися обговорення щодо можливих обмежень соціальних мереж. Це пов'язано не лише з традиційними загрозами, які існують для молоді у всьому світі, такими як небезпечний і маніпулятивний контент, ризики сексуальних домагань, булінг та інші проблеми. Важливо зазначити, що соціальні мережі стали одним з основних каналів, через які російські спецслужби намагаються вербувати українських підлітків. Про це не раз повідомляли молоді люди, які відмовлялися від пропозицій, що надходили від російських агентів.

Для нашої держави питання регулювання соціальних мереж для дітей та підлітків є не лише актуальним, а й надзвичайно важливим з точки зору національної безпеки. Чи варто Україні запроваджувати заборони? Якщо так, то яким чином мають виглядати ці обмеження, і як забезпечити їх ефективність, щоб вони не стали лише формальністю? "Детектор медіа" провів бесіду з експертами на цю тему.

Як у глобальному масштабі регулюють використання соціальних мереж для дітей та підлітків.

Останніми роками у світі активно обговорюють обмеження щодо користування соціальними мережами дітьми та підлітками. Причинами, які викликають такі рішення, є як очевидні загрози -- булінг, переслідування, сексуальні домагання чи залучення до небезпечних челенджів, -- так і менш помітні, але не менш тривожні наслідки. Так само часто обговорюється вплив активного використання соцмереж на психічне здоров'я неповнолітніх, порушення сну, зниження самооцінки, тривожність, розвиток залежності від гаджетів. Іще однією проблемою є вплив алгоритмів, які нав'язують підліткам шкідливий або деструктивний контент. Усе це змушує уряди багатьох країн шукати способи убезпечити дітей у цифровому середовищі -- від м'яких рекомендацій для батьків до жорстких заборон на рівні законодавства. Як результат -- деякі країни вже ухвалили обмеження, інші готуються це зробити.

У 2023 році Франція прийняла законодавство, яке вводить концепцію "цифрової більшості", забороняючи дітям молодше 15 років самостійно створювати акаунти в соціальних мережах. Для відкриття профілю тепер необхідна згода одного з батьків. Соціальні мережі зобов’язані реалізувати механізми для перевірки віку користувачів. У червні 2025 року президент Емманюель Макрон оголосив про намір ввести ще більш жорсткі обмеження — заборону на використання соцмереж для осіб до 15 років на державному рівні, якщо Європейський Союз не прийме подібних заходів. Він підкреслив важливість цього кроку для забезпечення психічного здоров’я підлітків. У Франції також заборонили користування смартфонами в навчальних закладах і обговорюється можливість обмеження використання екранів у зонах, де перебувають діти до трьох років.

В Нідерландах на даний момент відсутні законодавчі обмеження на використання соціальних мереж дітьми. Проте у 2025 році Міністерство охорони здоров'я рекомендувало батькам утримувати дітей до 15 років від використання таких платформ, як TikTok та Instagram. У заяві також підкреслювалося, що важливо контролювати кількість часу, який підлітки проводять за екранами.

У червні 2025 року румунський сенат розпочав обговорення законопроєкту під назвою "Цифрове повноліття". Цей закон пропонує, щоб діти віком до 16 років могли користуватися соціальними мережами лише за умови отримання згоди від батьків або опікунів. Це стосується не лише TikTok, але й таких платформ, як YouTube, Instagram, Facebook та інших. Водночас у Німеччині також почали розглядати питання щодо впровадження вікових обмежень для користувачів соціальних мереж.

Європейський Союз розглядає можливість впровадження стандартів для користування соціальними мережами, зокрема через введення єдиного поняття "віку цифрового повноліття", який може бути встановлений на рівні 15 років. У рамках цього підходу платформи зобов'яжуться реалізувати обов'язкову перевірку віку, а також обмежити доступ до певних функцій у соціальних мережах, таких як персоналізація контенту або автоматичне відтворення відео. Крім того, батьки зобов'язані будуть надавати дозвіл своїм дітям, які не досягли цього віку, для використання цифрових сервісів, включаючи соціальні мережі. Компанія Meta висловила підтримку цим ініціативам, назвавши їх "ефективним рішенням", та запропонувала поширити обмеження також на онлайн-ігри, стримінгові платформи, месенджери та веб-браузери.

У 2024-2025 роках Австралія запровадила одні з найсуворіших у світі обмежень на використання соціальних мереж для неповнолітніх. У країні ухвалили закон, який забороняє дітям молодше 16 років створювати облікові записи на таких платформах, як TikTok, Instagram, X та інших. Крім того, соціальні мережі зобов’язані реалізувати надійні системи для перевірки віку користувачів. Спочатку планувалося накладати штрафи на платформи за непокору цьому законодавству, але згодом від цієї ідеї вирішили відмовитися.

На сьогоднішній день у Сполучених Штатах питання контролю доступу дітей до соціальних мереж, в основному, вирішується на рівні окремих штатів. Проте тенденція до введення обмежень на використання таких платформ серед неповнолітніх спостерігається вже протягом кількох років. Наприклад, у 2024 році законодавство штату Юта не лише накладає обмеження на використання соціальних мереж молодими людьми, а й зобов'язує ці сервіси перевіряти вік користувачів, вимагаючи надання документів. У 2025 році Конгрес США розглядав низку законопроектів на федеральному рівні, серед яких Kids Online Safety Act (KOSA), що передбачає обмеження алгоритмів і встановлення обов'язкових налаштувань за замовчуванням для неповнолітніх. Однак, до цього часу ці законопроекти не були затверджені. В червні 2025 року в Техасі ухвалили один з найсуворіших законів, який забороняє молоді до 18 років користуватися соціальними мережами.

Чи потрібна заборона соцмереж для неповнолітніх: український контекст

Останнім часом в Україні теж активно обговорюється безпека дітей в соцмережах. Дискусії щодо обмежень доступу поки втілюються у спроби створити безпечне середовище в соцмережах для дітей. До прикладу, існують рекомендації Міністерства освіти і науки про ризики соціальних мереж та захист дітей в цих середовищах. Але обговорюється і необхідність більш жорстких кроків -- введення цифрового віку повноліття та технічних обмежень для неповнолітніх в соцмережах. Зокрема, такої думки народний депутат Ярослав Юрчишин.

Тема нездорових звичок користування соціальними мережами дітьми та підлітками стає дедалі актуальнішою у фахових колах. Христина Шабат, директорка Центру гідності дитини при Українському католицькому університеті, в інтерв'ю для "Детектора медіа" висловилася про цю проблему, зазначивши, що сучасні діти та підлітки використовують соцмережі без належного контролю. "Більшість платформ мають встановлені вікові обмеження для реєстрації, зазвичай це 13 років. Що стосується месенджерів, то для Telegram і Viber це 17 років, а для WhatsApp – 12. Проте, в нашій культурі батьки, спираючись на свій досвід, часто сприймають вміння дітей користуватися такими сервісами до досягнення віку як ознаку зрілості. Коли ми були дітьми, це могли бути алкоголь, куріння або водіння автомобіля, що також вважалося неприйнятним для нашого віку. Ми виросли, але наші звички залишилися незмінними, і як батьки ми часто схвалюємо обхід правил. Так само і школи підтримують цю практику. Адже під час пандемії завдання часто надсилали через Viber, а не в батьківські чати. Це означає, що кожна дитина, самостійно або з допомогою батьків, налаштовувала свій телефон на завантаження додатків, відповідно до вікових обмежень. Отже, наші діти перебувають у середовищі, де використання соцмереж не контролюється. І саме тепер важливо впровадити певні обмеження для забезпечення їхньої безпеки".

Психологиня Оксана Пшегорницька поділяє думки експертки, хоча раніше виступала проти заборони соціальних мереж. Вона зазначає, що обмеження на використання соцмереж не є чимось новим, оскільки більшість з них мають вікові обмеження для реєстрації, що становлять 12-13 років, в залежності від платформи. Підвищення цього вікового порогу не є інновацією, а лише зміною існуючих умов. Оксана стурбована тим, що діти користуються гаджетами і соцмережами без належного контролю. Коли деякі батьки обирають інший підхід до використання соцмереж, їхні діти можуть відчувати себе ізольованими і не здатними підтримувати певний відсоток спілкування з ровесниками. Вона також занепокоєна тим, що діти з раннього віку піддаються впливу великої кількості контенту, що стало звичайним явищем в нашому суспільстві. Однак важливо усвідомлювати, що соцмережі відкривають двері у світ. Особисто для неї Живий Журнал став місцем, де вона знайшла своє коло спілкування і сформувала свою соціальну бульбашку. Її старша донька, перебуваючи за кордоном у 2022-2023 роках, активно використовувала соцмережі для спілкування з друзями. Оксана вбачає у цих платформах багато позитивного для підлітків.

Народний депутат Ярослав Юрчишин вважає, що повна заборона соціальних мереж може призвести до негативних наслідків. У коментарі для "Детектора медіа" він зазначає: "Ми повинні пам'ятати, що найважливіше, що можемо дати нашим дітям, особливо в умовах війни, – це не лише цікавість до контенту та розваги, а в першу чергу безпека. Тому я прагну встановити такі обмеження, які б забезпечували саме цю безпеку. Наприклад, на YouTube діти можуть натрапити на рекламу азартних ігор, алкоголю, проросійські наративи або небезпечний контент, як-от челенджі та руфінг. Натомість існує YouTube Kids, де контроль за контентом значно суворіший, і діти не зможуть побачити те, що може загрожувати їхній безпеці. YouTube Kids – хоч і не ідеальний, але все ж таки кращий варіант, ніж не контрольовані TikTok чи Telegram, де на зв'язок з українськими підлітками виходять люди з ФСБ, наркоторговці та ті, хто поширює порнографію. Хотілося б, щоб інші соціальні мережі наслідували приклад YouTube, встановлюючи чіткі межі: контент для всіх з меншими обмеженнями і контент, призначений для дітей, з серйозними обмеженнями, оскільки головним пріоритетом є безпека."

Додамо, що за даними дослідження, проведеного на замовлення ГО Dignity Online та Національної служби якості освіти, 75% .українські підлітки проводять онлайн більше трьох годин в день.

Негативні наслідки від обмежень.

Будь-яка заборона може мати несприятливі наслідки. Ми звернулися до фахівців, щоб дізнатися, чи може заборона на соцмережі призвести до того, що діти все одно знайдуть альтернативні способи їх використання, а самі платформи стануть некерованими просторами.

Пан Юрчишин вважає, що нинішнє неконтрольоване використання соціальних мереж є серйозною проблемою. Він зазначає, що це призводить до негативних наслідків, таких як вербування дітей ФСБ, підпали та вбивства. "Після блокування "Вконтактє" виникало питання, чи не побіжать діти у даркнет у пошуках розваг, але цього не сталося. Натомість вони знайшли альтернативи у вигляді Telegram, TikTok, WhatsApp та інших платформ. Чи стали ці ресурси кращими та безпечнішими – це вже тема для обговорення. Проте, те, що українці перестали користуватися "мейл.ру", безумовно, позитивний момент. Щодо негативного впливу та психологічного стану – так, це дійсно важлива проблема, особливо для наймолодших українців, адже вони є найбільш вразливими. Варто враховувати безліч факторів. Але повторю, що сьогоднішня ситуація і вільний доступ дітей до різних платформ є прикладом неконтрольованих соціальних мереж, які завдають шкоди. Відволікання дитини від безперервного скролінгу TikTok може бути неприємним у моменті, адже дитина засмутиться, але в довгостроковій перспективі це може бути корисно. Так вона уникне залежності від цього "пристрою для дофаміну", як його називають у Центрі вивчення читання та грамотності у Цинциннаті."

Христина Шабат бачить позитивні аспекти у введенні обмежень на соціальні мережі, навіть їх можливій забороні. "Я глибоко вірю, що такі заходи можуть позитивно вплинути на психічне здоров'я — зменшити тривожність, обмежити доступ до насильницького контенту та покращити концентрацію на завданнях. Це підтверджують наукові дослідження. Діти знову зможуть спілкуватися між собою, а не лише через екрани своїх телефонів. Але слід розглянути, чи дійсно необхідно забороняти ці платформи. Безумовно, поступовий підхід є більш доцільним, ніж радикальні зміни. Якщо ми визнаємо, що TikTok шкодить дітям, і ця мережа не може самостійно контролювати доступ до неї, то заборона може стати необхідною. Якщо ж ми працюємо із сім'ями, пояснюємо їм причинно-наслідкові зв’язки, встановлюємо чіткі правила використання соціальних мереж — коли, скільки часу та як саме — і навчаємо медіаграмотності, то таких обмежень буде достатньо. Проте проблема в тому, що часу у нас обмаль, оскільки російські спецслужби вже активно вербують наших дітей, скориставшись нашою толерантністю до порушення правил."

Наталія Піпа, депутатка Верховної Ради та секретарка Комітету з освіти, науки та інновацій, висловила переконання, що Україна поки що не встигає за світовими тенденціями в обмеженні безконтрольного використання контенту в соціальних мережах і загалом екранного часу. У коментарі для "Детектора медіа" вона зазначила, що наявні обмеження є недостатніми, оскільки багато батьків допомагають дітям обходити встановлені правила. Крім того, навіть у випадку заборони, підлітки без особливих зусиль можуть її обійти, використовуючи VPN. Тому депутатка вважає, що одних лише обмежень не достатньо. "Поряд із блокуванням акаунтів підлітків, нам слід проводити інформаційні кампанії для батьків, аби донести до них ризики безконтрольного використання соціальних мереж дітьми. А цифрова грамотність повинна стати невід'ємною складовою навчання в школах. Без підвищення рівня усвідомлення цієї проблеми жодні заборони не матимуть ефекту", -- підкреслила Наталія Піпа.

Нові вимоги до цифрового захисту

Обговорення важливості посилення цифрової безпеки для неповнолітніх в Україні є частиною глобальної тенденції. Однак на сьогоднішній день ані в Україні, ані у світі не існує ефективних методів для формування здорових відносин дітей із соціальними мережами. Водночас, ця проблема викликає зацікавленість не лише у психологів та педагогів, але й у експертів з національної безпеки.

Експерти одностайні у своїх висновках: введення обмежень є необхідним кроком. Однак залишається відкритим питання, в якій формі ці обмеження повинні бути реалізовані, а також яка роль держави та соціальних платформ у нових умовах. Це питання досі викликає жваві дискусії. Проте часу для їх обговорення стає все менше.