Вражаючі факти про троянди, які вас приємно здивують.

Троянда -- беззаперечна королева квіткового царства, оспівана поетами, зображена художниками та улюблена мільйонами людей по всьому світу. Її велична краса, п'янкий аромат та багата палітра кольорів не залишають байдужим нікого. За цими очевидними перевагами ховається цілий світ дивовижних фактів, розкриємо деякі з найцікавіших та науково підтверджених таємниць троянд.

Троянди мають надзвичайно давню історію. Згідно з Книгою рекордів Гіннеса, вони є одним з найдавніших видів рослин, які вирощуються як прикраса. Палеонтологічні знахідки підтверджують, що троянди існували на Землі вже понад 35 мільйонів років тому. Культивувати їх почали значно пізніше, але вже близько 5000 років тому їх вирощували в Стародавньому Китаї.

Ви також слушно згадали, що стародавні римляни у 50 році нашої ери вирощували троянди на великих плантаціях та в теплицях для різноманітних потреб: від лікарських екстрактів до кулінарних інгредієнтів та прикрас. Їх використовували для декорування будівель, меблів, одягу, а пелюстками створювали ароматні килими. Знайдені на Криті жіночі прикраси у вигляді троянди, вік яких сягає 3 тисяч років до нашої ери, є ще одним свідченням давнього захоплення цією квіткою.

Питання про те, де саме вперше з'явилися троянди, досі залишається нез'ясованим. Проте існує кілька теорій, які вказують на їхнє походження в Китаї, Персії та Месопотамії, відомій також як давній Гюлістан — "сад троянд". Ще в давнину люди демонстрували своє захоплення красою цих квітів, зображуючи їх у скульптурах, ювелірних виробах та через танці, присвячені трояндам.

Найстарішій живій троянді справді близько тисячі років. Цей дивовижний кущ росте на стіні собору Гільдесгайма в Німеччині, і його існування задокументовано з 815 року нашої ери. Неймовірно, але він пережив руйнування собору під час війни, відродившись з неушкодженого коріння і продовжуючи квітнути на фасаді будівлі до сьогодні.

Пелюстки троянд можна вживати в їжу, і вони часто знаходять застосування у приготуванні варення, сиропів, лікерів, а також для ароматизації різних напоїв і десертів. Найбільш безпечний варіант — вирощувати власні троянди без використання хімікатів, що дозволяє отримати якісний "інгредієнт" для кулінарних творчих процесів. Особливо високо цінуються сорти з яскраво вираженим ароматом, такі як Augusta Luise, William Shakespeare, Fisherman's Friend, Barock, Pat Austin та інші.

Як не згадати цінність шипшини -- плодів дикої троянди. Ці ягоди є справжньою скарбницею вітаміну С (його вміст значно вищий, ніж у цитрусових), а також містять вітаміни А, Е, К, вітаміни групи В, мінерали та антиоксиданти. Відвари та настої шипшини здавна використовуються як загальнозміцнюючий та імуностимулюючий засіб (підтверджено науковими дослідженнями).

Рожева олія троянд вже протягом багатьох століть займає важливе місце в світі парфумерії. Процес її отримання є досить складним і потребує величезної кількості квітів — приблизно дві тисячі троянд необхідні для виробництва всього одного грама олії. Ще в стародавніх цивілізаціях, таких як Греція і Рим, люди виготовляли аромати на основі троянд, і до сьогоднішнього дня їхній неповторний запах залишається основою багатьох популярних парфумів. Зазвичай використовують такі сорти, як Центифолія і Дамаська троянда, пелюстки яких збирають вночі, аби зберегти їхню максимальну ароматичність.

Окрім парфумерних виробів, запах троянди має здатність зменшувати стрес і тривожність, а також підвищувати настрій. Рожева вода, яка є побічним продуктом при виготовленні олії, також знаходить своє застосування в кулінарії.

Троянди вже давно асоціюються з любов'ю, але небагато людей усвідомлюють, що їхній колір має своє особливе значення. Коли ви обираєте букет троянд, важливо звернути увагу на відтінки, оскільки вони можуть передати ваші емоції та наміри. Хоча символіка кольорів може варіюватися в залежності від культури, в європейських країнах існують усталені асоціації, які варто враховувати:

Варто розвіяти поширене уявлення про існування справжніх чорних і синіх троянд. Рослини, які часто називають чорними трояндами, насправді є сортами, що мають глибокий темно-червоний або бордовий колір. До найбільш відомих з них належать "Чорна троянда Туреччини", "Блек Принц", "Блек Меджик", "Блек Баккара", "Карагюль" і "Баркароль".

Щодо синіх троянд, то в природі ці квіти не мають генетичного механізму для виробництва чисто синього пігменту дельфінідину. Так звані "сині" сорти, такі як плетиста троянда 'Welwitschii Blue', а також Sterling Silver, Lavender Dream та Lilac Charm, насправді демонструють різні відтінки фіолетового, лілового або бузкового кольору. Отримання троянд з істинно синім забарвленням можливе лише за допомогою генетичної модифікації в лабораторних умовах, проте навіть такі екземпляри часто описуються як лілові або бузкові, а не чисто сині.

Історії про вшанування троянди в мистецтві та літературі вражають своєю глибиною та різноманіттям. Згадки про цю квітку зустрічаються ще в древніх текстах, таких як ті, що збереглися в бібліотеці Конфуція. У музиці їй присвячено понад 4500 композицій, а знаменитий Шекспір згадував троянди у своїх творах більше ніж 50 разів. Образ цієї квітки надихав художників епохи Відродження, таких як Боттічеллі, да Вінчі та Рафаель, а також майстрів Золотого віку, включаючи Рубенса, Брейгеля і Рембрандта. Імпресіоністи, зокрема Ренуар, Мане та Моне, також шукали натхнення в її красі, як і митці XX століття, зокрема Пікассо і Далі. Поети різних епох, від Сапфо до Антуана де Сент-Екзюпері, оспівували цю квітку. Навіть сьогодні сучасні творці продовжують черпати ідеї та емоції з натхнення, яке дарує троянда.

Ставлення до троянди варіюється в залежності від культурних контекстів. У давніх індійських міфах вона займала значну позицію, а в античній Греції вважалася божественним даром. У Римській імперії троянда стала символом розкошів, тоді як у середньовічній Франції її вирощування вважалося особливим благом. У німецькій міфології розповідається легенда про її весняне виникнення, а в Англії вона асоціювалася з кровопролитними конфліктами, згодом ставши національним символом. Водночас, незважаючи на тривалу історію культивації, в Китаї та Японії троянда не мала такого сакрального значення, як інші рослини. Нині троянда є національною квіткою для Сполучених Штатів, Ірану та Англії, що свідчить про її глобальну популярність.

Світ троянд також зберігає свої неповторні історії. Селекціонер Девід Остін, протягом 15 років та з інвестицією у 5 мільйонів доларів, створив унікальний гібрид з абрикосовим відтінком, відомий як "Джульєтта". Її прем'єра на виставці в Челсі у 2006 році викликала справжній ажіотаж, а продаж однієї квітки за рекордні 15,8 мільйона доларів зробив її найдорожчим сортом троянд у світі. Колекція Девіда Остіна містить безліч інших цінних і розкішних сортів, які вражають своєю красою.