Незвичайні куточки України, які залишаються в тіні - куди варто вирушити - Подорожі

24 Канал у партнерстві з Fuze Tea підготував добірку з п'яти унікальних сіл та містечок, які подорожуючі часто ігнорують. Ці локації, розташовані в різних куточках країни, підтверджують, що невідомі скарби можна знайти повсюди.

Ознайомтеся з нашою статтею про вихідні подорожі: куди вирушити, щоб втекти від міської суєти та насолодитися відпочинком.

Відправляючись в подорож по таємничих і захоплюючих маршрутах, важливо подбати про свій комфорт. Смак чаю Fuze Tea "Лимон Лемонграс" подарує вам енергію, освіжить і стане ідеальним супутником під час прогулянки старовинними вуличками, серед дикого ландшафту та на стежках, де історія замурована в камінь і бетон.

Нашу "нетуристичну" мандрівку розпочнемо із Тернопільщини. На півдні області, на самому кордоні із Чернівецькою областю, вже щонайменше сімсот років серед мальовничої дністровської долини красуються Заліщики. Містечко - оточене рікою майже з усіх боків. Здається, ніби воно розташоване на острові. Цю ілюзію можна спостерігати з висоти оглядового майданчика в сусідньому селі Хрещатик. Вигин Дністра у формі підкови буквально охоплює місто. Саме тут, на території Заліщиків, частково розташований Дністровський каньйон - один із найбільших і найкрасивіших у Європі.

Засновані в часи середньовіччя, Заліщики пройшли через численні етапи історії: вони були частиною Польщі, Австрії та ЗУНР, і кожен з цих періодів залишив свій відбиток на культурі міста. У міжвоєнні роки Заліщики стали популярним курортом, відомим як "польська Рив'єра". Завдяки своєму теплому, практично середземноморському клімату, тут вирощували виноград та персики, а місто стало улюбленим місцем відпочинку для представників еліти.

Заліщики - містечко, що розташоване на берегах Дністра / Фото Shutterstock

Сьогодні Заліщики приваблюють не лише своєю багатою історією, а й унікальною атмосферою. Щоб повною мірою насолодитися її чарами, варто прогулятися старовинним міським парком, де ростуть екзотичні дерева, що зберегли дух XIX століття, а також відвідати елегантний палац Бруницьких, виконаний в ампірному стилі. Не можна оминути й костел святого Станіслава, зведений у XVIII столітті батьком останнього короля Польщі. Багато цікавого про минуле зможе розповісти також церква Святої Покрови.

Особливе захоплення викликає споруда сучасного кінотеатру, в якій у 1905 році виступала знаменита українська оперна співачка Соломія Крушельницька.

Неподалік від Заліщиків розташовані чарівні руїни Червоногородського замку та водоспад Джурин, які нададуть вашій подорожі незабутніх вражень від краси природи та стародавніх легенд.

Романтичні руїни Червоногородського замку / Фото Shutterstock

У Заліщиках переплітаються багата історія, неповторна архітектура та природна гармонія. Це - більше, ніж просто місто на мапі, це - місце, яке залишає незабутній слід у серці.

Тепер прямуємо до Черкащини, де серед зелених пагорбів ховається маленьке, але дуже живописне село Буки. Його природа вражає неповторними ландшафтами, створюючи враження, ніби час тут зупинився.

Саме в цьому місці річка Гірський Тікич пробила шлях крізь давні граніти, створивши вражаючу кам'яну ущелину - Буцький каньйон. Лише заради цього природного дива варто відвідати Буки, щоб на власні очі побачити маленьку "Норвегію" у серці українського лісостепу.

Мальовниче селище Буки / Фото Shutterstock

Буцький каньйон – це вражаюча вузька долина, що простягається на майже два з половиною кілометри, оточена вражаючими стрімкими гранітними скелями, які мають вік понад два мільярди років. Ці величні обриви підносяться на висоту 20-30 метрів, формуючи природні стіни, що нагадують фіорди. Через каньйон протікає швидка річка, яка створює пороги, а в одному з її місць розташований живописний водоспад Вир. Його шум зливається з іншими звуками цього місця: плескіт води, шелест листя, легкий вітерець і спокій каменю створюють неймовірну симфонію природи.

У Буках також можна побачити залишки старовинної гідроелектростанції 1920-х років, яка свого часу забезпечувала електроенергією майже всі околиці, а також руїни водяного млина XIX століття.

Природа Буків - це не лише краєвиди, а й своєрідна скельна галерея. Серед найцікавішого - скеля Родіонова, названа на честь геолога-дослідника, - справжня знахідка для фотографів. І ще одна цікавинка - величезна гранітна брила, що нависла над урвищем, нагадуючи знаменитий Стоунхендж у Великій Британії. Навіть важко повірити, що це не творіння людини, а результат тисячолітньої праці природи.

Поряд розташоване урочище Лисакове, яке оточене безліччю легенд. На одній із скель можна помітити профіль людини, що, за переказами, належить сміливому козаку Лисаку. Цей герой колись самостійно зупинив натиск турецько-татарської кінноти, надаючи своїм односельцям можливість втекти або підготуватися до захисту.

Буки заслуговують на увагу не тільки через свою мальовничу природу. Це ідеальне місце, щоб втекти від метушні міського життя: ви можете організувати пікнік, переночувати в наметі, скупатися в річці або просто прогулятися стежками вздовж каньйону.

Це селище точно стане місцем, куди хочеться повертатися.

Серед карпатських хребтів, де хмари ховаються у верховітті смерек, лежить найвисокогірніше село України - Дземброня. Розташоване на висоті близько 900 метрів над рівнем моря в Івано-Франківській області, село простягається вздовж схилів Чорногірського масиву.

Село, яке в минулому носило назву Берестечко, сьогодні відоме як Дземброня, що стало офіційною назвою у 2009 році. Існує безліч теорій щодо походження цієї назви. Деякі вважають, що вона пов'язана зі словом "зубр", адже колись ці величезні тварини мешкали у навколишніх лісах. Інші ж згадують легенду, в якій слуги польського шляхтича втратили його доньку на ім'я Бронислава і, шукаючи її, вигукували "Гдзє Броня?". Ще одна версія виводить назву від угорського слова "dzsemborin", що перекладається як "свято". Існує думка, що раніше на горі Вухатий Камінь проводили обряди, присвячені жертвопринесенню білого бичка.

Дземброня слугує входом до справжнього серця Чорногори. Саме тут стартують пішохідні маршрути до вершини Піп Іван Чорногірський, де розташована знаменита обсерваторія "Білий Слон". Також з Дземброні можна піднятися на гору Дземброню (1877 м) або відвідати Вухатий Камінь — виразний скелястий виступ на хребті, що простягається між Дзембронею та Смотричем і дійсно нагадує великі кам'яні вуха.

Дземброня – це вхід до автентичних красот Чорногори / Фото Shutterstock

Не менш відомою природною пам'яткою є Дзембронські (Смотрицькі) водоспади - каскад, який бере початок на висоті понад 1000 метрів. Найвищий уступ сягає 10 метрів, а загальний перепад висот - близько 100 метрів. До водоспадів веде пішохідна стежка, яку можна подолати приблизно за дві години.

Дземброня є частиною Карпатського національного природного парку. Тут донині зберігається справжня гуцульська культура: місцеві мешканці дотримуються стародавніх традицій, готують страви з бринзи, носять вишитий одяг та спілкуються гуцульським діалектом. Дерев'яні будинки на фоні величних гір створюють яскраву картину історичного минулого.

Не дивно, що ці ландшафти стали джерелом натхнення для українських художників. Тут бували Леся Українка, Василь Стефаник та Сергій Параджанов, який в цих краях знаходив ідеї для свого фільму "Тіні забутих предків".

Дземброня — це не лише населений пункт. Це місце, де Карпати відкривають свої обійми, де природа вражає своєю величчю, культура вражає глибиною, а навколишній простір дарує затишок і спокій.

Свободу для українського народу ніколи не дарували просто так. Її завжди здобували, проявляючи неймовірний героїзм. Яскравим свідченням незламності наших предків є маленьке село Буша, що на Вінниччині. Воно розташоване на злитті річок Мурафа та Бушанка. Ті, хто знайомий з відомою повістю Михайла Старицького "Облога Буші", знають, що її основою стали реальні історичні події. У 1654 році, під час національно-визвольної війни під проводом Хмельницького, польські війська обложили місцевий замок. Оборону здійснювали козаки на чолі із сотником Завістним. Він героїчно загинув у бою, а його дружина підірвала пороховий погріб, прийнявши смерть разом із ворогом, ставши вічним символом самопожертви.

Сьогодні на місці замку залишилися лише руїни фортечних стін і таємничі підземні ходи, а в центрі села височіє реконструйована замкова вежа - мовчазний свідок кривавих подій.

На вершині пагорба, що височіє над залишками замку, розташований стародавній некрополь, прикрашений кам'яними хрестами різноманітних форм. Багато могил тут датуються XVII-XVIII століттями і є останнім спочинком козаків, які захищали цю землю.

По сусідству розташована інша неповторна архітектурна пам'ятка: барельєф, вирізьблений безпосередньо в скелі. На ньому зображено дерево життя, півня, птаха та людину, що молиться. Дослідники досі намагаються розкрити загадку цієї унікальної пам'ятки.

Сьогодні в Буші функціонує історико-культурний заповідник, що включає в себе кілька мистецьких музеїв. Один з цих музеїв зберігає артефакти, що належать до побуту трипільської культури, які були виявлені під час археологічних розкопок у 2005 році.

Відоме селище і своїм одним із найбільших у Європі скульптурним парком. Понад 200 різноманітних монолітів хаотично розкидані серед пагорбів, дерев і стежок - без підписів, без огорож, ніби створені самою природою.

Окрім заповідника, у Буші знаходиться також регіональний ландшафтний парк "Мурафа". Тут, вздовж річки Бушанки, розташований вражаючий каньйон, який захоплює дух своїми дикими краєвидами, височенними скелями, природними печерами та швидкоплинною водою. Цей каньйон носить назву Гайдамацький яр, на честь гайдамаків, які в епоху Коліївщини знаходили тут притулок.

Місцеві кам’яні утворення вирізняються своїми оригінальними формами, тому отримали цікаві назви, такі як Гриб, Баран, та Висячка. Буша - це село, яке рідко згадують, але його варто відвідати, адже воно має багато цікавого.

Завершимо нашу подорож по Рівненщині в чарівному селищі Клевань. Це місце відоме багатьом завдяки "Тунелю кохання" – одному з найромантичніших куточків України. Чотирикілометрова зелена арка, сформована з переплетених гілок дерев, велично здіймається над залізницею, запрошуючи всіх насолодитися своєю неймовірною красою. Протягом багатьох років цей природний тунель служить фоном для безлічі фотосесій та стає свідком романтичних зізнань.

Проте, розповіді про романтичні стосунки — це не єдине, що може вразити у Клевані. Це селище має багатий історичний бекґраунд. У середньовіччі воно слугувало важливим торговим і оборонним вузлом на перехресті шляхів між Київською Руссю та Західною Європою. Завдяки своєму вигідному географічному положенню, Клевань став осередком ремесел, торгівлі та духовності.

Клевань вперше згадується в історичних документах XV століття як володіння родини князів Чарторийських. У 1475 році на цій території вони збудували замок, який колись слугував потужною фортецею. Хоча сьогодні він частково зруйнований, його середньовічний шарм все ще відчувається: високі стіни, залишки бастіонів і таємничі підземелля створюють атмосферу минулих часів. Легко уявити, як тут лунали гуркіт копит лицарських коней, крики вартових біля воріт та гамір торгівлі в замковому передмісті.

Клевань славиться своїм "Тунелем кохання" / Фото Shutterstock

Поруч можна знайти ще одну архітектурну перлину – Благовіщенський костел, зведений у XVII столітті. Ця витончена барокова будівля колись виконувала функцію усипальниці для князів Чарторийських.

Подорож до Клевані - це неперевершена можливість зануритися в унікальну атмосферу Волині: спокійну, комфортну та сповнену значення.

В Україні ще багато містечок і селищ, які мають, що розказати. Маленькі крапки на карті - вони здатні подарувати великі враження. Можливо, в одному з них на вас чекає та сама історія, яку ви шукали.