Ці вілли привертали увагу на виставках у Берліні та Цюриху. Професорську громаду у Львові знищують без залишку.

Вона зазначила, що в Професорській колонії практично не збереглося ані сліду від автентичної модерністської архітектури.

"Тільки що відвідала Професорську колонію, і мушу сказати, що з автентичної модерністської архітектури практично нічого не збереглося. А те, що залишилося, просто стоїть без діла. Дві вілли на вулицях Чумацька, 4 та Коцка, 6 виглядають занедбаними. Вони ще зберегли певні риси оригінального вигляду, поки що," – зазначила Мирослава Ляхович.

Вона поділилася деталями бесіди з мудрим сусідом, якого зустріла на одній з вулиць елітного району:

"Пильний сусід біля вілли на вул. Коцка мені розповів, що вілла вже продана і на моє запитання, чи він знає власника і що той збирається робити з нею, впевнено заявив: "Та що, валити, звісно, і будувати щось нормальне. Не те, що оце, страшне стоїть". Отож, вілли скоро не буде, ймовірно, та сама доля чекає і віллу на Чумацькій".

Мірослава Ляхович зазначила, що у 2021 році Львівська міська рада ухвалила рішення щодо "збереження історичного ареалу Професорської колонії", заборонивши будь-яке будівництво або руйнування існуючих історичних споруд. Окрім цього, обидві вілли включені до реєстру архітектурних пам’яток та історичних об'єктів (дані з вебсайту Бюро спадщини).

"Ці вілли, або, точніше, їх зображення, викликали захоплення на виставках у Берліні та Цюриху, але в рідному місті їх просто знищать, і це зроблять не ворожі ракети, а просто місцеві жителі," – з гіркотою зазначила Мирослава Ляхович.

Історичний огляд

Професорська колонія виникла на межі XIX і XX століть як район вілл та невеликих будинків на одній зі сприятливих для проживання підвищених ділянок львівських околиць. Будівництво розпочалося у 1935 році. Проєктували колонію архітектори -- польський Тадеуш Врубель та львівські -- Леопольд Мартин Карасінський та Максиміліан Кочур.

Забудова місцевості - переважно одно-, дво-, триповерхова, 1930-х років у стилі конструктивізму. Контролював будівництво Комітет розбудови, а фінансувало Товариство кредитування та будування працівників середніх та вищих навчальних закладів Львова. Фактично спілка освітян зводила для себе окремий район, звідси і назва -- Професорська колонія. Першими мешканцями колонії були саме професори Львівського університету.

У 1950-х роках тут було зведено декілька барачних споруд, а згодом з'явилися житлові будинки початку 1960-х та сучасні вілли, побудовані в 2000-х. Житло в Професорській колонії, що характеризується низьким рівнем автомобільного трафіку і багатством зелених насаджень, вважається дуже престижним. Цей район вирізняється вузькими вулицями, де проїжджа частина здебільшого призначена лише для однієї машини, а покриття доріг складається переважно з дрібної базальтової бруківки.

Основні артерії Професорської колонії включають вулиці Івана Ніщинського, Ірини Вільде та Міжгірна. Крім того, до цього району відносяться вулиці Казахська, Івана Шишманова, Чумацька, Ялтинська, Адама Коцка та Єпископа Миколая Чарнецького.

У Професорській колонії мешкали українські літератори Ірина Вільде, Микола Вінграновський та Роман Дідула, а також живописець Євген Манишин та український політик В'ячеслав Чорновіл з дружиною Атеною Пашко.

Сьогодні Професорська колонія вважається одним із найпрестижніших районів Львова. 30 липня 2021 року виконавчий комітет Львівської міської ради прийняв рішення "Про збереження історичного вигляду кварталу "Професорська колонія" у Личаківському районі", яке забороняє будь-яке будівництво та знищення історичних споруд на цій території.