"Ця неповторна ваза видатної української художниці є справжньою ода картоплі, виконаною в порцеляні", -- зазначила колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк.

Ці вази – це мініатюрні розповіді про землю, працю, естетику та гармонію, – ділиться думками Людмила Карпінська-Романюк. – В усмішках персонажів відчувається одночасно народна мудрість і дитяча безпосередність; в кожній квітці та зернині закладено символи родючості, доброти та радості життя. Митці Валентина та Микола Трегубови створили унікальний "театр" з порцеляни, де жінка втілює образи богині літа, берегині врожаю або господині саду. Ці образи виникли з казкових сюжетів, народних пісень і вишивок, але були переосмислені в сучасній пластичній формі – легкій, вільній та наповненій барвами і світлом. Ці твори продовжують українську традицію вбачати красу в повсякденності, наділяти побут духом і перетворювати предмети на живі образи, що звертаються до душі.

Мене дуже вражає ваза, що присвячена картоплі (зображена на фото в заголовку), адже цей овоч завжди був і залишається джерелом харчування, як і пшениця чи жито. Проте картопля рідко з’являється в натюрмортах. Вона не вирізняється яскравістю і має досить стриманий вигляд.

-- Так. У роботі ж Валентини Трегубової бульба й квітка -- поетичний символ родючості та достатку. Золото у декорі вази надає їй сакрального відтінку -- подяки за врожай та, власне, за життя.

-- Краса! Картоплина у декорі вази красива, як жінка-трудівниця. У погляді лагідність та стомленість. Вона, як добра мати чи бабуся, що завжди намагаються догодити дітям, готуючи для них смаколики. А з картоплі їх, до речі, можна приготувати чимало...

Не випадково картопля вважається другим хлібом. Цікаво, що ваза "Хліб" є однією з найяскравіших робіт Валентини Трегубової. На ній зображено жіноче обличчя, яке випромінює доброту і гідність, оточене колоссям, волошками та маками — традиційними символами родючості, миру і любові до батьківщини. Червоний мак, розташований у центрі композиції на зворотному боці вази, символізує серце ниви, що вказує на життя та кров землі, тоді як золоті колоски відображають працю, достаток і благословення. Образ жінки є узагальненим втіленням Берегині. Переплетення кольорів — від насиченого синього до теплих золотистих відтінків — створює атмосферу свята.

Мабуть, це так само важливо, як святковий коровай, адже без нього важко уявити українське весілля в традиційному стилі.

Дійсно. Кожна ваза в цій колекції нагадує про молитву, втілену в порцеляні. Кожен витвір — це вияв вдячності землі та Всесвіту за дар життя.

-- Яка ваза ваша улюблена?

-- Всі вони неймовірно гарні. Одна з моїх улюблених -- "Яблуня". У цій вазі -- щедрість українського саду. Кругла форма, схожа на яблуко або крону дерева, природно переходить у стилізований лик жінки, прикрашений вінком із квітів. Барвистість розпису створює відчуття свята, повноти життя. Ваза "Яблуня" -- гімн природі.

-- Ця ваза дійсно казкова. Яблунька справді завжди асоціюється зі щедрістю. А скільки смаколиків можна приготувати з яблук -- це і пироги, і конфітюр, і зефір, і мармелад, і пастила...

-- Також дуже гарна ваза "Літо". Це одна з найпоетичніших спільних робіт Миколи та Валентини Трегубових, у якій форма й розпис злилися в єдиний образ радості, світла й щедрості буття.

-- Стільки колориту!

-- Також цікава ваза "Льон". Квітка льону -- чиста, тендітна, але сильна -- відлунює у світло-блакитних барвах і золотавих лініях, ніби нагадуючи про небесне походження земної ніжності. Ця ваза -- образ земної та небесної гармонії, втіленої у фарфорі: тиха пісня льону, що розквітає світлом і добром.

Ці антропоморфні вази -- своєрідний літопис почуттів і символів, де людина, природа й краса злиті в єдине ціле. Усміхнені жіночі обличчя, вплетені у квіткове й колоскове мереживо, втілюють глибинну філософію народного світогляду: любов до життя, вдячність землі, світлу довіру до світу. Ці твори випромінюють тепло, що не зникає з часом, -- вони й сьогодні промовляють до глядача мовою добра й радості творення.

Ознайомтеся з іншими матеріалами: "Найбільш затребуваний весільний дарунок 2025 року виявився по-справжньому неочікуваним", -- коментує колекціонер Людмила Карпінська-Романюк.

-- Як думаєте, які квіти можна поставити у такі вази?

-- У вазі "Хліб" найкращий вигляд матимуть колоски пшениці, маки й волошки -- вони звучать, як народна пісня про літо й працю. Можна додати ромашок -- вони посилять відчуття земної чистоти, літа й врожаю. "Картоплі" личать дзвіночки, айстри чи польові трави -- скромні, але сповнені тихої гідності. У вазі "Льон" вишуканий вигляд матимуть незабудки, синій льон, волошки, полин... Вазу "Яблуня" варто доповнити квітучими яблуневими гілками весною чи гронами калини влітку та восени. А взимку буде доречним невеликий букет із шипшини чи глодових ягід. А у вазу "Літо" можна помістити соняшники, чорнобривці, виноградні грона...

Квіти в цьому місці не просто декорація, а невід'ємна частина образу, натуральне дихання порцелянової душі. Вони, здається, повертають вазам те, що формує їхню сутність: світло, тепло та вдячність землі. Можливо, саме тому в цих вазах кожна квітка виглядає трішки щасливішою, ніж у будь-якому іншому місці.

Запрошуємо всіх шанувальників краси порцеляни відвідати перший в Україні Музей фарфорових фігур ShvetsMuseum, який стане справжньою знахідкою для читачів "ФАКТІВ". У нашій колекції ви зможете насолодитися витворами найкращих світових фарфорових мануфактур. Нещодавно в музеї відкрився зал українського фарфору, де представлені численні унікальні роботи талановитих вітчизняних майстрів-фарфористів. Ця захоплююча порцелянова подорож обіцяє подарувати вам безліч позитивних вражень та залишити незабутні спогади на все життя!

У попередньому інтерв'ю з виданням "ФАКТИ" талановита майстриня Марія Антропова, учниця видатного українського скульптора-фарфориста Владислава Щербини, поділилася таємницями свого мистецтва.

Зображення з колекції Людмили Карпінської-Романюк.