"Цю спеціальність охарактеризували як фах майбутнього", -- зауважила колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк.

Професія кераміста вважається однією з найбільш перспективних у майбутньому, зазначає Людмила Карпінська-Романюк. У цифрову епоху вона здобуває все більшу популярність, і це не випадково. Сучасному керамісту стають у пригоді 3D-моделювання, а також технологічні печі для випалу, які дозволяють програмувати необхідну температуру та контролювати процес, що веде до практично досконалих результатів. Проте, звичайно ж, не обійтися без природного таланту.

Ручна праця, що базується на унікальних авторських концепціях, стає все більш цінною у сучасному світі. Завдяки розвитку технологій, реалізація найкреативніших ідей стає можливою.

-- Так. Крім того, глина дарує таку свободу творчості, яка просто захоплює. Миті натхнення відтворили у образах керамісток українські митці-фарфористи. "Дівчина з вазою" -- витончена робота мисткині Соколової (на жаль, ім'я її невідоме). Дівчина тримає в руках створену нею вазу з квітковим орнаментом й милується нею. Особливу чарівність образу надають дві довгі дівочі коси та вбрання. На вазі зображений мак. Твір експонувався на художніх виставках початку 1960-х років і досі залишається визнаним зразком української художньої кераміки, поєднуючи народну символіку, майстерну пластику та вишуканий розпис. "Дівчина з вазою" за моделлю Соколової знаходиться на зберіганні у Хмельницькому обласному краєзнавчому музеї.

Прекрасно!

- Вперше статуетку почали випускати в 1950 році на Баранівському фарфоровому заводі. У 1961-му ця робота випускалась на Полонському художньому керамічному заводі. "Дівчина з вазою" -- це ода мисткині, яка народжена нести красу в світ, берегти традиції. Керамістка у роботах вітчизняних митців стала українською музою творчості та натхнення. Чарівна квітка на вазі перетворюється на символ життєвої сили. Цікаво, що ця статуетка була настільки популярною, що мала чимало варіантів розпису.

Серед майстрів, які працювали над цим витвором, слід виокремити відомого художника Михайла Горбоконя. Його інтерпретація розпису представлена на фотографії в заголовку.

Які українські митці ще виготовляли статуетки керамісток?

Ось неймовірна творча робота Валентини Покосовської під назвою "Роздільниця". Дівчина з глечиком в руках втілює в собі старанність і натхнення, сповнене прагненням до творчості.

Хто ж насправді ця роздільниця?

У виробництві фарфору роздільниця – це спеціаліст, що займається обробкою виливків, створених у гіпсових формах, де можуть одночасно формуватися кілька компонентів. Наприклад, у чайнику це можуть бути корпус, кришка, ручка та носик. Після того, як маса затвердіє у формах, роздільниця обережно відокремлює ці елементи, перевіряючи їх на предмет цілісності та якості відливки. Далі вона передає частини виробу для наступних етапів обробки, таких як сушіння, шліфування, монтаж або лощення. Ця діяльність вимагає великої уважності, точності й чуття до матеріалу, адже вологий фарфор ще залишається крихким і може легко деформуватися. Зазвичай роздільниці працюють у тісній співпраці з формувальницями, шліфувальницями та склеювальницями, що гарантує безперервність і точність у виробничому процесі. У деяких випадках роздільниця також займається сортуванням виробів після випалу або декоративної обробки.

Порцелянова статуетка, що зображує дівчину в роздумах, справляє на мене велике враження. Її елегантна форма поєднує легкість і глибоку символіку. Ця майстриня кераміки втілює образ охоронниці мистецтва. Валентина Покосовська, уродженка Одеси, після закінчення Одеського художнього училища в 1951 році прибула до Баранівки на Житомирщині. Кінець 1940-х і початок 1950-х років стали справжнім "золотим етапом" для розвитку порцелянової пластики в Україні, а Одеське художньо-промислове училище (зараз відоме як Одеське художнє училище) відіграло в цьому значну роль. У цей час учні та викладачі навчального закладу зосередилися не лише на традиційних дисциплінах, таких як живопис, графіка та скульптура, але й активно досліджували нові форми та техніки в кераміці й порцеляні.

У фондах Національного музею декоративного мистецтва України зберігається ще одна скульптура, яка втілює образ керамістки, що вірить у магію глини, вогню та землі, отримуючи справжнє задоволення від творчого процесу, -- зазначила Людмила Карпінська-Романюк. -- Ця скульптурна композиція вражає своєю елегантною формою і водночас зворушливою простотою. Особливо привертає увагу постава дівчини: вона сидить на невеличкому табуреті, глибоко задумавшись над якістю свого витвору, уважно розглядаючи керамічний виріб. Вона, здається, оцінює його форму та міцність... Адже ця посудина призначена для наповнення водою чи зерном, а отже, стає символом творчої праці, що приносить життя.

Чи відображали керамістів на тарілках?

- Так. Блюдо "Робітниця" Галини Чернової, створене на Будянському фаянсовому заводі у 1959 році, -- витончена та вишукана робота. Образ керамістки, що працює в майстерні, є метафорою творчої праці та натхнення. Усі роботи, про які йде мова, сьогодні є справжніми раритетами.

Раніше видання "ФАКТИ" розміщувало інтерв'ю з колекціонеркою Людмилою Карпінською-Романюк, в якому йшлося про елегантні порцелянові вироби, виготовлені Оксаною Жникруп, які й досі залишаються актуальними.

Хочемо запросити всіх шанувальників порцелянової краси з "ФАКТІВ" відвідати перший в Україні Музей фарфорових фігур ShvetsMuseum. Тут ви знайдете вражаючу колекцію кращих зразків світових фарфорових мануфактур. Ця неймовірна подорож у світ порцеляни обіцяє залишити у вашій пам’яті безліч приємних вражень на довгі роки!

Зображення в заголовку належить К. Соколову, а розпис виконала М. Горбоконь. "Дівчина з вазою (Художниця-керамістка)". Вироблено на Баранівському фарфоровому заводі у 1950 році.

Зображення з колекції Людмили Карпінської-Романюк.