Де знайти притулок від російських обстрілів: чому на п’ятому році конфлікту укриття в Києві досі викликають труднощі

Чому концепція двох стін втратила свою ефективність, де можна знайти надійні бомбосховища у Києві та чому місту не вистачає мобільних укриттів.

Де шукати захист від російських обстрілів — це питання, яке продовжує хвилювати українців, зокрема мешканців Києва, навіть на п'ятому році війни. Особливо актуально це для районів, які розташовані далеко від станцій метро. Чому укриття досі лишаються складною проблемою для киян — розповідає кореспондентка ТСН Валентина Доброта в своєму сюжеті.

Майстерня скульптора замість бомбосховища: чому жителі багатоповерхівки не можуть скористатися укриттям

Це місце могло б стати ідеальним притулком: щоб потрапити сюди, не потрібно залишати оселю. Тут знайшло б місце чимало людей, але замість цього простір заповнений картинами, скульптурами, шафами, посудом і безліччю особистих речей, що змішуються з стільцями, кріслами та матрацами, які принесли люди, аби перечекати небезпечні моменти.

Мешканці цього будинку стверджують, що укриття було зведено в середині п'ятдесятих років і відповідає всім сучасним стандартам. У ньому передбачені два окремі виходи, оснащені сталевими дверима, а також існує окремий вентиляційний канал, який виводить повітря назовні. У разі надзвичайної ситуації, якщо будівля завалиться, цей канал може слугувати виходом. Це можна вважати своєрідною капсулою безпеки, адже за стінами укриття розташований додатковий захисний коридор, а система вентиляції функціонує належним чином. Головне - вжити заходів для приведення всього в порядок.

Встановити порядок виявилося нелегким завданням. Позначене на карті укриття виявилось в оренді, і це виявилась майстерня скульптора. Сам майстер давно поїхав за межі країни, але його син залишився тут і спочатку зовсім не дозволяв нікому заходити.

Влітку сина орендаря мобілізували, але лишилася його знайома. Вона спить у кімнаті, де вентиляція, і зачиняє двері. Люди через це просто задихаються.

Пані Ірина, мешканка цього будинку, поділилася: "Коли я прибираю, вночі відчуваю себе вільніше, можу спокійно дихати. Але якщо пропущу прибирання кілька разів, змушена одягати маску, адже в мене починається алергія".

Жителі будинку систематично звертаються на гарячу лінію КМДА та надіслали звернення до компанії, що відповідає за управління будівлею. Саме в результаті цих дій вдалося встановити, що приміщення має подвійне призначення і не належить мешканцям.

Керуюча компанія повідомила громадськість, що Шевченківська РДА подала до суду заяву про розірвання орендної угоди та звільнення приміщення, яке офіційно вважається укриттям. Водночас було підкреслено, що обслуговування та поліпшення умов бомбосховищ не є частиною послуг з утримання будівель.

Чому концепція "двох стін" перестала бути ефективною?

Ні дня без повітряної тривоги, а їхня сумарна тривалість -- ледь не цілодобова. Те, як роками живуть прифронтові та прикордонні міста, для Києва стало реальністю. Але проблема, де і як сховатися під час російських ударів, досі не вирішена.

Правило двох стін, яке на початку великої війни давало почуття безпеки, більше не є ефективним. Російські війська адаптували свої тактики та використовують інше озброєння, внаслідок чого панельні будівлі можуть зазнати значних пошкоджень. Рятувальні служби підкреслюють: найнадійніший захист – це укриття, що відповідає всім вимогам безпеки.

Віктор Вітовецький, директор Департаменту цивільного захисту та превентивної діяльності ДСНС: "Правило двох стін дуже часто не спрацьовує. Воно само по собі точно не гарантує захист людини навіть від уламків, не кажучи вже про надлишковий тиск вибуху -- його дві стіни не блокують. Якщо в цих стінах є дверні чи віконні отвори, надлишковий тиск вибуху однозначно вплине на людину. Питання тільки в тому, на якій відстані здетонував той чи інший засіб повітряного нападу".

У Києві налічується офіційно понад 4 тисячі укриттів, з яких приблизно 1500 знаходяться у навчальних закладах. За оцінками КМДА, цього має вистачити для покриття потреб 90% населення столиці. Однак існує одна важлива проблема: укриття в місті розташовані нерівномірно, і більшість з них є лише найпростішими. Довгі тривоги змушують людей шукати безпечні місця для ночівлі, оскільки в метро вже не вистачає місць для всіх бажаючих.

Зразкове укриття за рахунок ОСББ та міського бюджету

Це вже інше сховище на лівому березі міста. Пані Марина навідується сюди майже щовечора: приходить під час нічних сигналів тривоги і залишається до світанку.

Пані Марина, киянка: "Я раніше ховалася в під'їзді, а коли дізналася, що тут є укриття, почала бігати сюди. Тут гарна шумоізоляція, можна відпочити, не так чути вибухи. І головне -- люди поруч, не так страшно. Бо коли балістика -- це дуже страшно. Оце ночую тут на пуфику. Wi-Fi є, добре, що в Telegram можна дивитися, що і куди летить".

Раніше це був звичайний підвал багатоповерхівки.

Юлія Бородіна, керівниця ОСББ, зазначила: "Ми розпочали роботи з прибирання та фарбування стін, адже підвал до цього виглядав просто як приміщення з комунікаціями в центрі. Він зовсім не нагадував укриття. Однак ми усвідомили, що для того, щоб тут можна було перебувати протягом ночі, потрібно вкладати кошти, а не обмежуватись лише тимчасовими заходами".

Тоді, в ролі голови ОСББ, Юлія Бородіна звернулася до Дніпровської районної державної адміністрації і отримала три мільйони гривень для створення сучасного укриття.

Юлія Бородіна, керівник ОСББ, зазначила: "У нас тут звичайний туалет, але завжди підтримується чистота, оскільки ми винагороджуємо дівчат за їхню роботу з прибирання. Є можливість помити руки, сололіфт функціонує, а також маємо достатню кількість побутової хімії. Крім того, у нас є резерв технічної води — інженери організували систему так, що насос ще деякий час забезпечуватиме її подачу. За певних умов цю воду можна використовувати навіть для пиття".

З міського бюджету виділили кошти на перенесення комунікацій у підвальному приміщенні та встановлення сучасної вентиляційної системи.

Юлія Бородіна, голова ОСББ, зазначила: "Це центральна кімната, де часто збирається багато людей. Сім'ї з дітьми приходять, розкладають дивани і просто залишаються тут на ніч, спокійно відпочиваючи до ранку".

Також була придбана система, що автоматично відкриває двері під час сигналу тривоги і закриває їх після скасування небезпеки. Тепер консьєржам не потрібно квапитися з ручним відкриттям. У випадку відключення електрики передбачено резервне живлення: окремі інвертори та акумулятори забезпечують роботу інтернету та всього необхідного обладнання. На іншому виході встановлено ліфт для людей з обмеженими можливостями, а вхідні двері та туалет були розширені, щоб забезпечити прохід колісного крісла.

Юлія Бородіна зазначає, що це укриття було внесено до офіційної карти, проте вона не впевнена в доцільності такого кроку. Утримувати приміщення, в якому шукають притулок мешканці з усіх куточків району, їй доводиться власними силами.

Юлія Бородіна, голова ОСББ, висловила своє занепокоєння: "Я неодноразово зверталася до районних органів, наголошуючи на можливих ситуаціях, коли безпритульні можуть з'явитися тут, що може призвести до конфліктів або ж до розпивання алкогольних напоїв. Люди були проінформовані про комендантську годину та ТЦК, але вони бачать, що тут все відкрите, приходять, сидять і вживають алкоголь. Чому б їм цього не робити? Тут тепло, затишно, а інтернет працює. Які мої можливості в такій ситуації? За законом під час тривоги вони мають право залишатися в укритті, а насправді це просто компанії, які розважаються тут, і я нічого не можу з цим вдіяти".

Чому укриття не присутні в кожній оселі та де можна знайти мобільні сховища?

Історія цього укриття є яскравим прикладом того, як люди самостійно подбали про свою безпеку. Проте, як зазначають у ДСНС, створити укриття в кожному домі є неможливим. Причин цьому чимало, зокрема, підвищений рівень ґрунтових вод. Крім того, зведення стаціонарних споруд вимагає значних витрат та тривалого часу.

Мобільні укриття могли б стати рятівною опцією від уламків, особливо враховуючи, що ворог атакує не лише вночі. Проте в Києві їх фактично немає. Відповідаючи на офіційний запит ТСН про мобільні укриття на зупинках громадського транспорту, в "Київпастрансі" повідомили, що 28 вересня був оголошений тендер на закупівлю 14 таких укриттів. Деякі з них планується розмістити в філіях та відокремлених підрозділах підприємства.

Віктор Вітовецький, керівник Департаменту цивільного захисту та превентивної діяльності ДСНС, зазначив: "Первинні мобільні укриття створені для заповнення недостатньої кількості захисних споруд цивільного захисту, таких як бомбосховища або протирадіаційні укриття. Важливо усвідомлювати, що ці прості та мобільні укриття призначені лише для використання в особливих умовах, зокрема під час воєнного стану. У мирний час необхідно активно працювати над розвитком інфраструктури захисних споруд."

Система безпеки повинна враховувати всі аспекти сучасних бойових дій, щоб під час артилерійських обстрілів кожна людина могла оперативно знайти укриття.

▶ На каналі ТСН на YouTube доступне відео за цим посиланням: ЩАСТЯ В СЛЬОЗАХ НА РІДНІЙ ЗЕМЛІ! ОБМІН | ТСН 17:00 23 жовтня.