Де розквітає неопалима купина та збираються Марії. Які принади пропонує Біблійний сад у Маріямполі?

Біблійний сад, розташований у Маріямполі, є першим такого роду в Україні та одним із найбільших у Європейському контексті. Тут можна знайти понад 30 видів кущів і дерев, що згадуються у Святому Письмі. Крім того, сад наповнений чудовими трояндами, що створює приємну атмосферу для роздумів і відпочинку. Не дивно, що щороку тут відбуваються численні паломництва, а також встановлюються рекорди за кількістю жінок з ім'ям Марія, які відвідують це місце.

Біблійний сад у селі Маріямпіль був урочисто відкритий 11 квітня 2011 року. Ідея створення цього саду належить Володимиру Боцюрку, професору Івано-Франківського медичного університету, який походить саме з цього села.

Протягом цього часу тут відвідали десятки тисяч людей, і тепер всі прагнуть приїхати сюди, адже знають про існування цього унікального саду, - розповідає Володимир Боцюрко. - Сад займає площу в 1 гектар. У ньому розташовані скульптури, що мають біблійні корені. Ці роботи, до речі, створив наш відомий скульптор з Івано-Франківська Володимир Довбенюк. Крім того, тут росте близько 30 видів дерев і кущів, що згадуються в Святому Письмі.

Біля кожного куща чи дерева, біля кожної скульптури є табличка, яка пояснює їх богословське значення. Тож тут кожен може бути сам собі за екскурсовода.

Проектування та створення саду зайняло близько 19 років. Першими деревами, які були висаджені, стали кедри. Згідно з біблійними легендами, саме з кедрової деревини було виготовлено хрест, на якому розіп'яли Ісуса.

А ще тут ростуть оливкові дерева, райські яблука, платани, клени, ягідний тис, мигдаль, павлонія, яку, до речі, називають ще Адамовим деревом - за її широкі листки.

Однією з найбільш захоплюючих рослин є ясинець, відомий в народі під назвами "неопалима купина" або "кущ Мойсея". У спекотному кліматі його квіти насичені ефірними оліями, які можуть викликати ілюзію горіння. При дотику до цієї рослини людина ризикує отримати серйозні опіки.

У Маріямпільському саду вирощують незвичайні рослини - тут плодоносять гранати та смоковниці. Володимир Боцюрко зазначає, що хоча смоковниці дають плоди, вони не встигають дозріти. Натомість гранати абсолютно придатні для вживання.

Концепція, яку ми запропонували, - хронологічна, - говорить Володимир Боцюрко. - Спочатку заходимо у ліву половину саду - там описані події Старого Завіту, а потім переходимо у праву - це частина Нового Завіту. Вся екскурсія триває 45 хвилин.

Вхід до саду - через великі ковані ворота, що наводять на думку про Райські, тим більше, що за ними гостей стрічають скульптури апостолів Петра й Павла.

А у центрі саду знаходиться скульптура Матінки Божої Маріямпільської, яка виготовлена за зразком однойменної чудотворної ікони.

Ті, хто вже відвідав це місце, відзначають його неповторну атмосферу, яка неможливо не відчути, - ділиться думками Володимир Боцюрко. - Особливо ми запрошуємо жінок, які мають прекрасне ім'я Марія, завітати до цього саду. Цікаво, що тут був зафіксований рекорд України - найбільша кількість жінок з одним іменем в одному місці. Саме тут зібралися 400 Марій.

До речі, про значення Діви Марії для цього місця і чудотворну ікону. З Біблійного саду є вихід до церкви Воздвиження Чесного Хреста, де зберігаються копія Маріямпільської чудотворної ікони Божої Матері.

На офіційній сторінці храму зазначено, що найбільш вірогідною версією є те, що оригінал створив італійський художник епохи Відродження Антоніо Бацці, відомий під ім'ям Содома. Колись ікону придбали родина Потоцьких і доставили її на наші землі, а згодом вона була куплена коронним гетьманом Станіславом-Яном Яблоновським.

Яблоновський був активним учасником ключової битви під Віднем у вересні 1683 року. Напередодні бою солдати зверталися з молитвами до ікони, що стало символом їхньої віри, і в результаті здобули перемогу над османськими силами.

Ікона також відома під іменем "Матір Божа Переможниця", а Яблоновський заснував на лівому березі Дністра невеличке містечко, яке отримало назву Маріямполе.

Після завершення Другої світової війни ікону транспортували до Польщі, і сьогодні вона знаходиться у Вроцлаві.