День Києва: місто, що розкриває таланти

Олена Ларіна. Знімок: Особистий архів.

День Києва - знаменна дата не лише для киян, а й для всіх українців, кому дала притулок столиця. Зараз, під час війни, Київ захищає всіх і став справжнім будинком для багатьох. У нього закохуєшся відразу, з першого разу і на все життя.

Meta.ua зустрілася з українськими акторами, артистами та фахівцями шоу-бізнесу, щоб дізнатися, що для них символізує столиця України. Кожен з них розповів свою унікальну історію та про те, яку важливу роль Київ відіграв у їхньому житті.

Олена Олар, акторка

Який спогад, пов'язаний із Києвом, залишив у вас особливо теплі або незабутні враження?

Особливо зворушливим для мене став той момент, коли я вперше вийшла на сцену в Києві, вже не як гість, а як частина театральної родини. Це був справжній знак, що місто прийняло мене. Після тривалих місяців сумнівів, пошуків себе та роботи аніматором, я знову відчула себе акторкою. Коли я працювала в Харківському театрі ім. Шевченка, навіть не уявляла, наскільки важким буде переїзд — як з моральної, так і з фізичної, а також фінансової точки зору.

І тоді на сцені FREEDOM hall, від розуміння сльози на очах були не від втоми, а від щастя.

Уявіть собі, що Київ виступає як театральна сцена. Яку позицію він займає у вашій історії – центральну, допоміжну чи можливо, епізодичну?

Київ — це місце, де я відчуваю себе на головній арені. Роль, яку я виконую тут, теж є центральною. Я пройшла довгий шлях від майже невидимої фігури в цьому місті до героїні власної оповіді. Цей шлях не завжди був легким, але він безумовно автентичний. Щодня я виходжу на свою сцену з новими словами, новими викликами і з вдячністю за можливість бути тут.

Якщо б День Києва став стрічкою, в якому б жанрі вона знімалась – драмі, комедії чи артхаусі? Яку роль ви б виконали у цьому фільмі?

-О, це точно була б драма з нотками комедії -- така, як саме життя. День Києва -- це фільм про місто, яке вміє і плакати, і сміятися, і завжди боротися. Я би зіграла роль жінки, яка приїхала з мрією, втратила себе, але знайшла більше, ніж сподівалась -- своє місце, свою силу, своє серце. Це був би фільм про те, як місто може змінити долю, якщо ти даси йому шанс.

Сергій Кисіль – відомий актор, який успішно працює в галузі кіно та театрального мистецтва.

Який спогад, пов'язаний із Києвом, залишив у вас особливо теплі або незабутні враження?

-Майже 20 років тому Київ прийняв мене до себе. Я родом з Хмельницького, і це -- назавжди моє коріння. Але саме Київ став містом, де я реалізувався, де став тим, ким є. Київ -- це місто, яке прийняло мене, розкрило і дало крила. Тут я знайшов свій ритм, кохання і... найсильніші емоції мого життя -- це народження моїх дітей. Для мене Київ -- найкраще місто в світі. Я вдячний йому за все.

Уявіть собі, що Київ виступає як театральна сцена. Яку позицію він займає у вашій історії – центральну, допоміжну чи можливо, епізодичну?

-Київ у моєму житті, звичайно, грає головну роль. Це не фон і не декорації -- це наче серце вистави. У цьому місті я сформувався як актор, як чоловік, як батько. Тут я вперше няньчив немовля, йшов на зйомки без сну, переживав прем'єри та перші кроки своїх дітей. Київ -- це місто, в якому я дорослішав, падав і піднімався. І що б не відбувалося -- він завжди залишався поруч, як міцна сцена під ногами.

Якщо уявити, що День Києва став би сюжетом для фільму, в якому жанрі він міг би бути знятий — драма, комедія чи, можливо, артхаус? Яку роль ви б хотіли виконати в цьому кіно?

-Якби День Києва був фільмом, я б сказав -- це трагікомедія з елементами драйву та боротьби. Бо в цій історії є і випробування, і світло, і падіння, і непохитна сила духу. Моя роль? Без сумніву -- головний герой, який, незважаючи на усі складнощі та перипетії, крок за кроком іде до своєї мети.

Олена Ларіна – талановита акторка.

Який спогад, пов'язаний із Києвом, залишив у вас особливо теплі або незабутні враження?

У мене є один особливий момент. Один із найулюбленіших спогадів — це прогулянки з мамою по Хрещатику в День Києва. Для мене це свято завжди було таким же важливим, як і день мого народження — атмосфера радості та казки переповнювала все навколо.

Я пам'ятаю той час, коли перекривали Хрещатик -- він ставав пішохідним, живим. У зоопарк можна було зайти безкоштовно, ще й морозиво видавали - теж безкоштовно. А ввечері -- концерт на великій сцені прямо в серці міста і фінал дня -- салют.

Київ — це місто, де я народилася і виросла. Я горда бути киянкою і щиро вдячна своїм батькам за це.

Уявіть собі, що Київ виступає як театральна сцена. Яким чином це місто вписується у вашу історію?

Київ — це, безумовно, центральна, чоловіча роль! І, знаєте, з характером! Для мене це не просто місто, а справжній союзник на сцені або знімальному майданчику: потужний, надійний, з яскравою індивідуальністю.

Проте, якщо ти раптом застрягнеш, він ненав'язливо підкине твої ж слова або дасть добрячого поштовху. І, до речі, моя перша роль насправді відбулася на вулицях Києва. Як кажуть, сцена знайшла мене раніше, ніж я знайду її сама.

Якщо уявити, що День Києва став би сюжетом для фільму, в якому жанрі він міг би бути знятий — драма, комедія чи, можливо, артхаус? Яку роль ви б хотіли виконати в цьому кіно?

- О, це була б справжня життєва комедія з елементами мелодрами та музичних номерів!

З бабусею, яка влаштовує ярмарок просто біля під'їзду, з танцями на Поштовій, з живою музикою на Пейзажній алеї, що лунає над дахами старого Подолу.

Я б зіграла роль дівчини, якій потрібно за один день встигнути виконати безліч справ. Все йде не так, як хотілося б, проте на її шляху з'являються незвичайні люди — хтось прийде на допомогу, а комусь вона, в свою чергу, стане в нагоді. І серед цього хаосу вона зустрічає його. Адже День Києва — це свято, що відзначає заснування твого найулюбленішого міста.

Дарія Волкова, акторка

Який спогад, пов'язаний із Києвом, залишив у вас особливо теплі або незабутні враження?

Я - киянка, і це місто об’єднує мої спогади з самого раннього дитинства. Разом із батьками ми часто прогулювалися вулицями, відкриваючи для себе історичні та мальовничі куточки. У Києві є чимало місць, які тісно пов’язані з різними етапами мого життя: з людьми, першими зустрічами, розбитими серцями та іншими емоційними моментами. Іноді, потрапляючи в таке місце, я відчуваю, ніби знову повертаюся в минуле.

Уявіть собі, що Київ виступає як театральна сцена. Яким чином це місто вписується у вашу історію?

Я глибоко вболіваю за своє місто, відчуваю потужний емоційний зв'язок і переконаний, що саме тут знаходиться моє джерело натхнення.

Кожного разу, коли вирушаю в подорож, мене охоплюють змішані почуття: ностальгія та неймовірна радість, коли повертаюся назад. Після цього я завжди намагаюся влаштувати собі спокійну прогулянку у знайомих місцях, що дарують мені відчуття комфорту і затишку. Саме в цей момент я відчуваю, що повернувся додому. Ця роль рідного місця безумовно має велике значення для мене.

Якщо б День Києва став стрічкою, в якому б жанрі вона знімалась – драмі, комедії чи артхаусі? Яку роль ви б виконали у цьому фільмі?

-Ну це точно якесь "камерне" кіно, чесне і з душею, де місто - повноцінний персонаж і учасник подій. Грати себе в ньому було б не цікаво, а от можливо зняти...

Олена Тополя, співачка

Який спогад, пов'язаний із Києвом, залишив у вас особливо теплі або незабутні враження?

-Саме в Києві я зустріла свого коханого чоловіка, з яким створили неймовірну родину з нашими чудовими дітками. Цей момент назавжди залишився у моєму серці, як символ любові та нового життя. Київ для мене -- це не просто місто, це місце, де починається справжня казка.

Уявіть собі, що Київ – це театральна арена. Яку мелодію він грає у вашій історії?

-Київ виконує Гімн України -- величний, сильний і натхненний. Він звучить голосно і гордо, нагадуючи про те, що кожен з нас є частиною великої і єдиної родини. Цей гімн -- як пульс моєї душі, особливо у складні часи.

Який район Києва має для вас особливе значення?

-Шевченківський район -- серце культурного й творчого життя міста. Тут переплітаються історія та сучасність, і саме тут я знаходжу натхнення для творчості та нових ідей. Це мій маленький острівець спокою і сили серед шуму мегаполіса.

Чи має київська публіка якісь особливості порівняно з глядачами з інших міст?

Київська публіка спостерігає за набагато більшою кількістю подій, ніж решта країни. Щоб вразити і привернути їхню увагу, потрібно докласти чимало зусиль. Вони мають більш чутливе сприйняття і високі вимоги, що перетворює кожен виступ на справжній виклик і шанс для розвитку. Ця аудиторія є ідеальною для тих, хто прагне до досконалості.

Катерина Вареник, фахівець з піару.

Який спогад, пов'язаний із Києвом, залишив у вас особливо теплі або незабутні враження?

-Коли я вперше приїхала до Києва, ще навчалась на другому курсі в Дніпрі. Приїхала разом з татом -- отримала пропозицію роботи на "Новому каналі." І саме тоді в мене й склалося справжнє кохання з першого погляду -- з містом каштанів та безмежних можливостей для моїх мрій.

Уявіть собі, що Київ виступає як театральна сцена. Яку позицію він займає у вашій історії – центральну, допоміжну чи можливо, епізодичну?

-Важлива роль. Це не просто головна роль. Київ — це більше, ніж сцена; це простір, в якому формується мій сенс, мої рішення й мій шлях. Це місто не просто виконує функцію — воно дихає. Київ не підлаштовується під мене, а трансформує мене. І кожного разу, коли я опиняюся на його "сцені", я усвідомлюю: основні ролі — це не про величину, а про глибину відчуття.

Якщо б День Києва став стрічкою, в якому б жанрі вона знімалась – драмі, комедії чи артхаусі? Яку роль ви б виконали у цьому фільмі?

Якби День Києва перетворився на кінострічку, він міг би нагадувати щось на зразок "Коза Ностра: Мама в дорозі". Трохи веселощів, трохи драматизму, трохи божевілля — але все це було б щиро, від душі і з теплом. У цьому фільмі Київ став би не просто містом, а справжнім персонажем: з іронічним гумором, внутрішньою силою та глибокою любов'ю до своїх людей. А моя роль? Напевно, я була б тією, хто несе щось важливе — не валізу, а глибокий сенс. І робить це з легкою усмішкою на обличчі.