День народження Володимира Івасюка: як виглядає пам’ятник автора знаменитої "Червоної рути", який пережив численні випробування.

4 березня виповнюється 75 років від дня народження легендарного українського композитора, поета та виконавця Володимира Івасюка. Його пісня "Червона рута" стала символом української естради, а трагічна смерть у 1979 році залишається однією з найбільш загадкових в історії української культури.

Пам'ять про митця, якого радянська влада намагалася стерти з історії, збереглася не лише в його піснях, а й у монументі на Личаківському кладовищі у Львові. Однак історія цього пам'ятника - це також історія боротьби за право вшанувати великого українця. OBOZ.UA вирішив пригадати історію встановлення багатостраждального надгробка Володимиру Івасюку.

22 травня 1979 року: похорон під тиском

У квітні 1979 року в лісі неподалік Львова було виявлено тіло 30-річного Володимира Івасюка, яке висіло на дереві. Офіційно його смерть була оголошена самогубством, проте друзі та близькі не поділяли цієї версії. Багато хто вважає, що композитора усунули агенти КДБ, адже в останні роки він зазнавав переслідувань, його викликали на допити, звільняли з роботи, а в медіа розгорнули кампанію проти нього.

Похорон, що відбувся 22 травня, перетворився на спонтанний протест проти радянської системи. Незважаючи на всі спроби спецслужб завадити, на кладовище прийшло понад 10 тисяч людей. Дорога від дому до цвинтаря була усипана квітами. Влада побоювалася, що прощання з Івасюком може перетворитися на масовий мітинг, тому в цей день у Львові запровадили посилений контроль. Студентів і робітників примушували відвідувати комсомольські та партійні збори, а тих, хто прибував з інших міст, затримували на вокзалах.

Ніхто не мав сміливості вимовити прощальні слова біля могили. Раптом попереду виступив поет Ростислав Братунь і розпочав свою промову. Це призвело до втрати його посади голови Львівської обласної організації Спілки письменників. Після похорону багато людей залишилися без роботи, а студентів виключали з університетів лише за те, що вони прийшли вшанувати пам'ять композитора.

11 років без монумента

Родина Івасюка хотіла встановити гідний пам'ятник одразу після похорону, але радянська влада не давала дозволу. Десять років на могилі стояв тимчасовий дерев'яний хрест, який кілька разів підпалювали.

Скульптор Дмитро Крвавич разом із колегами Василем Одрехівським та Еммануїлом Миськом ще в 1980-х роках створили бронзовий монумент - фігуру молодого композитора, що спирається на рояль. Однак на Львівській скульптурно-керамічній фабриці відмовлялися його відливати, і пам'ятник 10 років стояв у майстерні.

Лише в 1990 році, після того, як Україна здобула незалежність, на могилі Івасюка було встановлено бронзову скульптуру. Сьогодні цей пам'ятник видно з далека: молодий юнак, задумливий, стоїть поряд з роялем. Біля його ніг завжди є свіжі квіти, а на зап'ястях — жовто-блакитні браслети, які залишають шанувальники.

Місце спогадів та опору

Могила Володимира Івасюка на Личаківському кладовищі перетворилася на одну з ключових локацій для вшанування українських культурних діячів. Це не лише місце вічного спочинку талановитого митця, а й символ боротьби за національну самобутність та свободу.

Неподалік від цього місця спочиває видатна мовознавиця, учена та народна депутатка Ірина Фаріон, яка трагічно загинула 19 липня 2024 року. Її поховання привертає увагу багатьох відвідувачів, а екскурсії сюди організовують паралельно з відвідинами могили Івасюка.

Раніше OBOZ.UA повідомляв про те, як склалася доля прийомної доньки Лесі Українки та які факти відомі про нащадків цієї видатної письменниці. Поетеса разом із чоловіком Климентом Квіткою не мали біологічних дітей.