Дерев'яна святиня та неповторна ікона її покровительки, що тримає пилу в руках.

Деякі ікони, що знаходяться в церкві Параскеви в Крехові, мають більш давнє походження, ніж сама церква.

Крехів на Львівщині є відомим паломницьким і туристичним центром. Сюди їдуть помолитися у церкві давнього оборонного монастиря, попити водички з джерела, прогулятися лісом та оглянути печери, що були першою обителлю тутешніх ченців. Втім, не всі знають, що у цьому селі є ще одна давня деревʼяна церква. Її історію розповіли на сторінці проєкту "Сакральна спадщина Львівщини".

Дерев'яну церкву Святої Параскеви у Крехові збудували у XVII ст. за взірцем монастирської церкви Переображення, яка нині не існує. Також вона дуже схожа на церкву Святої Трійці у Жовкві, що внесена до переліку світової спадщини ЮНЕСКО. Первісно церква була покрита ґонтом, але зараз бані церкви перестелені бляхою, а піддашшя - металочерепицею. У церкві є ікони, старіші за сам храм. Іконостас містить образи у стилістиці, близькій до творів Івана Рутковича. Медальйони над царськими воротами створив Василь Петранович. Обидва талановиті майстри були представниками відомої жовківської школи іконопису та різьбярства.

Напис в храмі свідчить, що у 1724 році церкву реконструював майстер Іван Хом'юк, внаслідок чого верхівки отримали бароковий стиль. Дзвіниця також була збудована у цьому ж столітті.

Особливою цінністю церкви є її високий шестиярусний іконостас ренесансної структури, що складається з ікон XVI-XVIII століть. Дияконські ворота датуються кінцем XVII ст., а царські врата з майстерним різьбленням парафіяни церкви купили 1776 року з Миколаївської церкви Крехівського монастиря. Особливо майстерно написана ікона Богородиці з Ісусом XVII ст. в намісному ярусі іконостаса. Найстарішими є зображення апостолів в іконостасі (кінець XVI ст.), які, ймовірно, походять зі старої парафіяльної церкви Крехова.

Перенесені елементи іконостаса з давнішої церкви (фото Олекси Піджарого)

Як пише мистецтвознавиця Роксолана Косів, ікона апостола Петра 1680-1690‑х рр. та ікони пророків схожі на роботи Івана Рутковича. Ці твори гіпотетично можна віднести до його спадщини або близького оточення. А медальйони з Архангелом та Богородицею над царськими вратами створив у 1740‑х рр. жовківський маляр Василь Петранович. Ікону Переображення Господнього, ймовірно, написав ще один жовківський майстер - Іван Поляхович, брат тодішнього ігумена Крехівського монастиря Васіяна Савчака.

Ікони, створені Петрановичем і Рутковичем, або ж учнями їхньої школи (фото Олекси Піджарого)

Епістилій XVI століття, який представляє собою довгу горизонтальну дошку, є безцінним та неповторним витвором. На ньому зображені святі, біблійні сцени, а також два нерукотворні образи Спасителя. Цей артефакт знаходиться на зовнішній стіні хорів, але, як вважають дослідники, спочатку він входив до складу іконостаса старої церкви.

Нерукотворний образ Спаса (фото Олекси Піджарого)

"Цей метод організації зображень в іконостасі на просторий горизонтальний щит характерний для середньовічного іконопису. Проте, тематика зображень крехівського епістилія є неповторною та не має аналогів в українському живопису", - підкреслила Роксолана Косів.

Покровителька церкви, велика мучениця Параскева, зображена на цьому творі з хрестом і пилою в руках. Як зазначає мистецтвознавиця, інші ілюстрації Параскеви з пилою, що символізує її мученичество, не відомі. Ще одна свята, преподобна Параскева, зображена в короні, що є характерним атрибутом мучениць, а не монахинь.

Великомучениця Параскева з хрестом і пилкою в руках (фото Олекси Піджарого).

"Таким чином, на епістилії можна побачити двох святих Параскев, аналогічно до того, як зображені вони на намісній іконі в сучасному іконостасі. Це свідчить про те, що раніше в цій церкві вшановували як преподобну Параскеву, так і великомученицю. Ситуація подібна до випадку з церквою у Львові, де також увічнені обидві святий Параскеви," - зауважує Роксолана Косів.

Святий Микита і Преподобна Параскева у короні (фото Олекси Піджарого)

Епістилій також включає два майже однакові нерукотворні зображення Спасителя. Крім того, тут можна знайти рідкісне для того періоду зображення святого Микити Бісоборця та святого Сави Освяченого. Існує ймовірність, що ці образи пов'язані зі святими покровителями замовників.

Патронеса церкви великомучениця Параскева (фото Олекси Піджарого)

Інша ікона покровительки церкви показана в повний зріст, на якій вказано рік - 1773.