Дім Франка святкує ювілей, організувавши виставку художніх творів, присвячену поемі "Мойсей".

На експозиції будуть представлені ілюстрації та видання поеми, створені за життя автора.

У пʼятницю, 10 жовтня, у Львові відзначається 85-річчя Дому Франка як музею. Проте його історія насправді починається значно раніше, адже перші експозиції, присвячені Франку, були створені ще за часів НТШ. З нагоди цього ювілею Дім Франка запрошує відвідати виставку ілюстрацій до поеми "Мойсей", яка також святкує своє 120-річчя у цьому році. Завідувачка науково-експозиційного відділу Марта Волошанська поділилася з ZAXID.NET думками про важливість цього твору для Франка, українського народу та митців, які часто зверталися до цього образу.

Образ Мойсея справив величезне враження на Івана Франка, коли він, разом із сусідом та колегою Михайлом Грушевським, відвідав Рим і став свідком мармурової скульптури пророка, створеної Мікеланджело. Франко вирішив повісити репродукцію цієї скульптури над своїм ліжком. А вже через рік він написав філософську ліро-епічну поему, причому знаменитий пролог був доданий лише після того, як твір вийшов з друкарні. У цьому прологу, за словами критиків, наче йдеться про долю українського народу, а не про ізраїльтян.

Поема "Мойсей" написана на біблійній основі про пророка, який водив 40 років свій єврейський народ в пошуках землі обітованої. Але в пролозі до самої поеми Франко, звичайно, звертається до українців, каже Марта Волошанська.

Після публікації цієї поеми Франка стали вважати українським Мойсеєм, оскільки цей твір вважається основоположним у контексті української літератури та творчості самого автора. У цій філософській поемі пророче послання Франка закликає український народ звільнитися від гніту та заснувати свою незалежну державу.

Зображення статуї Мойсея, розташованої над ліжком Івана Франка (фото: Franko:live)

Франко активно займався популяризацією своєї поеми, випустивши її власним коштом в 1905 році. Він організовував експедиції по Галичині, подорожуючи селами, щоб читати твір та просвітлювати людей. На початку XX століття в українській культурі вирізнялися дві постаті, яких називали Мойсеями: Івана Франка, вже за його життя, та митрополита Андрея Шептицького.

На виставці покажуть численні видання поеми, зокрема прижиттєві. А два видання "Мойсея" містять власноручні автографи-присвяти Франка відомим українцям - Євгену Чикаленку і Володимиру Перетцу.

Прижиттєві видання поеми з авторською присвятою Франка (фото музею)

Ця поема здобула велику популярність, її перевидавали неодноразово під час життя Франка, а також почали перекладати на інші мови. В епоху радянського режиму вона ніколи не виходила в окремому виданні, а завжди входила до складу різних збірок. Проте, її зміст інтерпретували відповідно до радянських ідеологічних наративів. Наприклад, деякі слова Франка в пролозі, коли він звертається до України: "Та прийде час, і ти огнистим видом засяєш у народів вольних колі, труснеш Кавказ, впережешся Бескидом," часто розглядалися в контексті радянського союзу соціалістичних республік, що, звісно, спотворювало їхній справжній сенс.

Музей володіє значною колекцією образотворчого мистецтва та графіки, яка присвячена цій поемі. Багато українських художників, починаючи з Олени Кульчицької, створювали ілюстрації до неї. В рамках художньої виставки буде представлено велику частину цієї збірки. Основу експозиції складуть графічні роботи Євгена Безніска, який у 2006 році був удостоєний національної Шевченківської премії за свої ілюстрації до творів Івана Франка. Відвідувачі зможуть побачити 17 його робіт, виконаних на великих аркушах, які займуть центральне місце в експозиції.

Ілюстрації Євгена Бесніска до поеми "Мойсей" (фото Марти Волошанської)

Також будуть твори Олени Кульчицької, Івана Крислача, Володимира Овчиннікова, Івана Косиніна, Йосипа Кузишина, Володимира Мельника, Теодозія Салія. Кожна робота є ілюстрацією до поеми.

Графіка Олени Кульчицької (фото Марти Волошанської)

Артефакти зберігалися з 60-х років, проте папір втратив свою первісну білизну і потребував очищення. Цю роботу виконував реставратор Руслан Бондар. У деяких місцях виникли заломи, а фарба в окремих ділянках трохи тріснула. Це вкрай тонка і відповідальна праця. Все робиться максимально обережно, щоб не пошкодити витвір і уникнути зайвих зусиль при очищенні. Крім того, музей займається оцифруванням усіх творів і публікує їх на своєму веб-сайті.

Музей Франка, функціонуючи як меморіальний будинок, відкрив свої двері 10 жовтня 1940 року. Цього тижня ми відзначаємо 85-ту річницю його діяльності. Крім того, у цьому році святкуємо 120-річчя виходу в світ поеми Франка "Мойсей", яка була опублікована у 1905 році.

Виставка є частиною проєкту "Реставрація сенсів", що відзначає сторіччя концепції Дому Франка. Ця ідея, як культурної інституції та музею, була висунута професором-франкознавцем Михайлом Возняком 100 років тому. У 1925 році в Науковому товаристві ім. Шевченка була створена перша кімната-музей. Тож ми маємо підстави відзначити одразу три важливі дати: століття ідеї Дому Франка, 120-річчя поеми "Мойсей" та 85-річчя музею в оселі, де жила родина Франків.

Меморіальна кімната Франка в НТШ (фото Franko:live)

Відкриття виставки відбудеться 10 жовтня о 16:00. У цей день вхід буде безкоштовним. Виставка працюватиме до 12 листопада включно. Музей розташований за адресою: вул. Івана Франка, 150.

Окрім експозиції, заплановано проведення зустрічей і лекцій з літературознавцем Богданом Тихолозом, який поділиться своїми думками про філософські аспекти та значення поеми "Мойсей" в контексті української літератури. Також виступить професор і мистецтвознавець, доктор історичних наук Роман Яців, котрий акцентує увагу на ілюстраціях до цієї поеми. Літературознавиця Марʼяна Комариця, в свою чергу, розкриє деякі глибокі сенси твору "Мойсей".