Етрета, розташоване в Нормандії: як дістатися та що обов'язково відвідати - Подорожі

Давайте розпочнемо з основ: щоб насолодитися цією дивовижною красою, вам знадобиться пройтися від метушливого Парижа до спокійного узбережжя Нормандії. Як організувати цю подорож і що цікавого відбувається в Етрета сьогодні, дізнайтеся з нашого унікального матеріалу на 24 Каналі.

Ознайомтеся також з корисними порадами від мандрівників, які допоможуть вам заощадити та насолодитися всіма визначними місцями Парижа.

Моя подорож стартувала вранці весни на одному з найбільших вокзалів Парижа - Сен-Лазар. Загубитися в цьому місці - справа не з легких, але, на щастя, один із працівників охоче вказав мені напрямок до потрібного потяга. Я встигла заскочити у випадковий вагон всього за хвилину до відправлення.

Відстань від Парижа до Етрети становить близько 200 кілометрів і доїхати до Нормандії можна кількома способами. Один з класичних маршрутів, який я й обрала цього разу, - потяг до Гавра (близько 20 євро, однак ціна може варіюватися), а звідти автобус №21 до Етрети (менш ніж два євро).

Дорога загалом комфортна, а в потязі - з не надто оригінальною назвою Nomad - завжди можна випити кави. Однак наполегливо раджу перевіряти розклад руху автобусів заздалегідь, адже на вокзалі в Гаврі з доступних розваг лише кава - та сама, яку всі вже встигли випити в потязі. Якщо вам раптом не вдасться знайти потрібну автобусну зупинку - не біда! Просто йдіть за натовпом: у цьому випадку довіритися "колективному несвідомому" точно варто.

Пейзажі Етрети вражають з першого погляду / Фото: Поліна Буянова, 24 Канал

Існує ще один варіант – прямий автобуст FlixBus з Парижа. Ціни, як зазвичай, коливаються в залежності від попиту, а подорож займе приблизно 3,5 – 4 години. Також завжди є можливість орендувати автомобіль і самостійно досліджувати затишні нормандські села, як вам хочеться.

Зверніть увагу! Якщо ви прихильник подорожей автомобілем, рекомендую по дорозі зробити зупинку в Руані, щоб на власні очі насолодитися величчю знаменитого готичного собору.

Найцікавішим спостереженням на шляху до Етрети для мене стали люди. Ще в потязі я помітила компанію дівчат з України (як, ймовірно, і вони мене). Стильні, з плівковими камерами на шиї та косметичками розміром з дорожню сумку, вони вирішили не гаяти часу та почали робити макіяж дорогою до Гавра. Оскільки в той день я прокинулася на цілу годину раніше з аналогічною метою, такий підхід здався мені більш ніж раціональним.

Поступово, коли ми наближалися до Етрети — спочатку на поїзді, а згодом автобусом — я все частіше чула навколо себе українську та російську мови. Чому так сталося, залишається для мене таємницею, але численні чарівні фото блогерів на фоні білосніжного крейдяного узбережжя явно зіграли свою роль.

Близько опівдня я дісталася до Етрети. Перше, що одразу впадає в очі, вуха та інші органи чуття - теплий спокій цього міста. Французькі вулиці, черепичні дахи, затишні ресторани й лише безкраїй Ла-Манш попереду: усе це про Нормандію.

Вулиці Етрети / Фото: Поліна Буянова, 24-й Канал

Це відчуття нагадує дитячі спогади про подорож до моря – з нетерпінням очікуєш, коли ж нарешті за рогом з'явиться те, заради чого ти пройшов весь шлях. І ось він, цей момент: вузький провулок розширюється, і перед вами постає краєвид, схожий на найчарівніші листівки.

У цей самий час саме в цьому місці черпали натхнення такі митці, як Едгар Дега, Анрі Матісс, Клод Моне, Віктор Гюго, Гі де Мопассан, Олександр Дюма та багато інших. Тепер я відчуваю їхню емоцію!

Відомо, що ключовим символом Етрети вже тривалий час є крейдяні скелі, які формують частину знаменитого Алебастрового узбережжя (Côte d'Albâtre). Ці вражаючі утворення з білого вапняку виникли мільйони років назад, а океан став вправним скульптором, виточуючи їх до неймовірних форм.

Найвідоміша з них - арка La falaise d'Aval, яку часто називають просто "Слоном". І не дарма: з певного ракурсу вона справді нагадує слона, що занурив хобот у Ла-Манш. До речі, саме так її описував Мопассан, який часто бував у цих місцях.

Окрім "Слона", над водою здіймається шпиль L'Aiguille ("Голка"), висока скеля La falaise d'Amont та арка Manneporte, яка надихнула Клода Моне на серію картин.

Скелі на Алебастровому узбережжі / Фото: Поліна Буянова, 24 Канал

Незважаючи на те, що Нормандія знаходиться на півночі Франції і славиться своїм прохолодним та мінливим кліматом, цього разу мені пощастило: протягом цілого дня узбережжя радувало теплом і сонячним світлом.

Увага! Незалежно від того, яким буде прогноз погоди, є одна річ, про яку слід подбати заздалегідь — це комфортне взуття. Село знаходиться на низовині, біля самого Ла-Маншу, а стежка, що веде до скель, піднімається вгору, отже, шлях до найвражаючих видів може бути непростим. Але, незважаючи на це, незабутні нормандські панорами безумовно варті зусиль!

Після кількох годин, проведених серед скель і стежок, у мене несподівано з'явилося бажання знизити темп і відпочити. Ідеальним варіантом для цього виявилося завітати до одного з численних ресторанів або кав'ярень, що рясніють у селищі.

Туристи гуляють вздовж узбережжя Ла-Маншу / Фото: Поліна Буянова, 24 Канал

Більшість мандрівників обирає морепродукти в ресторанах Нормандії, і в цьому немає нічого дивного. Кілька століть тому Етрета була відомою рибальською місцевістю, і ці традиції збереглися до сьогодні. У меню можна знайти устриці, мідії, креветки та свіжу рибу, що щойно виловлена. Окрім того, Нормандія славиться своїми сирами: тут народився відомий камамбер, а також менш відомі, але не менш смачні Ліваро та Пон-л'Евек.

Серед ресторанів, де можна насолодитися смачним обідом, варто відзначити Le Homard Bleu, Le Bistretatais, La Courtine, Cote Mer та інші. Проте всі ці заклади мають одну особливість, з якою ми не завжди знайомі — графік роботи. Більшість ресторанів тут закривається на "сієсту" з 15:00 до 19:00. І так, варто пам’ятати, що інформація, яку надає Google Maps, іноді може не відповідати дійсності.

На допомогу мені прийшов Restaurant du Perrey, який працює цілий день та бонусом пропонує чудовий краєвид з тераси. 6 устриць (які я й обрала) обійдуться вам у 14,50 євро, порція фірмових мідій у вершковому соусі - 15,50 або 20,50 з картоплею фрі. Також за бажання можна замовити сет з морепродуктів - устриць, морських равликів, креветок, гребінців та крабів - за 46 євро на людину.

У ресторанах Нормандії переважають морепродукти / Фото: Поліна Буянова, 24 Канал

Безсумнівно, жоден обід у Нормандії не обходиться без сидру. Це напій тут представлений у різних варіантах: від ніжного й солодкого до сухого та витриманого. Для тих, хто шукає щось унікальне, варто спробувати кальвадос – ароматний яблучний бренді, який зазвичай подають після трапези як дижестив.

Після насиченого обіду я вирушила до садів Етрети (Les Jardins d'Etretat), розташованих прямо на крейдяних скелях із видом на Ла-Манш. Історія цього місця сягає початку XX століття: саме на скелі Амонт, з якої Моне писав свої картини, паризька актриса Мадам Тебо започаткувала невеликий сад. З часом він змінив кілька власників, а у 2017 році відкрився для публіки в сучасному вигляді.

Сади Етреті та мистецькі скульптури / Фото: Поліна Буянова, 24 Канал

Сад являє собою гармонійне поєднання постійної колекції скульптур та інсталяцій з тимчасовими експозиціями. Кожні два роки в рамках програми резиденцій організатори запрошують художників для реалізації нових масштабних проектів.

Серед скульптур, представлених у саду, є також витвір українського митця. Мається на увазі робота "Дощ" художника та скульптора Назара Білика. Цю скульптуру можна знайти на Пейзажній алеї в Києві, але вона має й кілька "двійників" по всьому світу. Копії цього твору були встановлені в парку Turn Park у штаті Массачусетс (США), в Кейптауні, Південна Африка, а також у садах Етрети.

Скульптура під назвою "Дощ" від Назара Білика / Фото: Поліна Буянова, 24 Канал

Ця скульптура у людський зріст ніби запрошує глядача ототожнити себе з нею. Відсутність обличчя перетворює її на узагальнений символ людини, яка прагне самотності й тиші, аби зупинитися та переосмислити свій шлях.

Сади Етрети мають сім унікальних тематичних зон: Jardin Avatar, Jardin Impressions, Jardin d'Amont, Jardin Zen, Jardin Aval, Jardin La Manche та Jardin Emotions. Кожна з цих частин відображає історію й природні краєвиди Нормандії. Основу саду складають вічнозелені рослини, але протягом року він постійно змінює свій вигляд, радуячи відвідувачів білими, рожевими та пурпуровими відтінками квітів.

Важливо! Сад відкритий щодня з 10:00 до 18:00 (вхід до 17:30), а вартість вхідного квитка для дорослих становить 12,90 євро.

Вийшовши із садів, я ще раз озирнулася на панораму Етрети згори й зрозуміла, що день добігає кінця. Попереду залишалося останнє завдання - насолодитися містом без поспіху.

Вид на село / Фото: Поліна Буянова, 24 Канал

У результаті я провела в Етреті практично цілий день: від ранкових прогулянок скелями і в саду до вечірніх посиденьок у затишній кав'ярні з видом на Ла-Манш. Коли сонце почало ховатися за горизонт, мені довелося вирушити назад за вже знайомим маршрутом: спочатку автобусом до Гавра, а потім потягом до Парижа. Дорога додому пролетіла швидко, але я постійно думала, як хотілося б залишитися в Нормандії ще на деякий час.

Тому, якщо маєте таку можливість, я щиро рекомендую провести ніч в Етреті. Поряд з пляжем ви знайдете безліч затишних готелів та апартаментів, де можна зняти номер для двох від 100 євро. У відповідь на це ви отримаєте неповторний досвід: зустріч світанку над скелями, вечірні прогулянки практично безлюдними вулицями та можливість побачити містечко не лише з туристичної перспективи, а й в його справжньому, живому вигляді.

Однак будьте впевненими: навіть кілька годин у Нормандії точно залишать у подарунок відчуття спокою та натхнення.