Фабрика клікбейту, кінобюджет 2025 року та ризики для свободи слова і демократії внаслідок припинення іноземної допомоги з боку США.

"ДМ" провів аналіз та детальне розглядання тем, що обговорюються в кінці тижня.

Огляд новин та матеріалів від "Детектора медіа".

Привіт! Це Марина Леончук, менеджерка з комунікацій компанії "ДМ". Рада спілкуватися!

Чому втрата американського фінансування для українських медіа є серйозною загрозою для демократії та свободи слова? "Детектор медіа" підготував аналітичний матеріал на цю тему: "Загроза українським медіа виходить за межі лише кількох ненаписаних подкастів, часткових скорочень у редакціях та закриття окремих проектів. Наслідки можуть бути руйнівними не лише для медіасфери, але й для суспільного та політичного життя, відновлення після війни, а також створення демократичних інституцій. Вони вплинуть на суспільну комунікацію, міжнародні відносини й на ту організаційну та ціннісну трансформацію, що ми називаємо "рухом до Європи". Професіонали медіа зазначають, в яких сферах і напрямках втрата підтримки США може призвести до повної зупинки або істотного скорочення діяльності, а в перспективі – до регресу та втрати досягнень останніх десятиліть. Ось кілька прикладів: свобода слова, журналістські розслідування, прозорість та громадський контроль над владою, висвітлення війни та "незручні" соціальні питання. Читайте повний текст, щоб зрозуміти, як відсутність американської підтримки може загнати українські медіа в "сіру зону", що це означає для свободи слова та демократії, а також які виклики постануть перед журналістикою.

Богдан Амінов, шефпродюсер "Фабрики новин", -- колишній ведучий каналу Медведчука, "боровся" за журналістські стандарти, а потім перейшов на "шок-контент" у ютубі. Клікбейт -- невід'ємна частина сучасного медіапростору, і поки одні борються з ним, інші перетворюють його на прибутковий бізнес. Моя колега Ірина Семенюта дослідила, як Богдан Амінов багато писав про новини, про медіа та стандарти, а потім став одним з гравців в індустрії клікбейту. У тексті розбираються основні схеми роботи "фабрики клікбейту": "Неочікувано! Путін в шоці!", "Вибухова хвиля знесла місто!", "Диктатор помирає! Отруїли спецслужби!" -- це типові заголовки "Фабрики новин", про шкідливість якої "Детектор медіа" вже писав тут і тут.

Огляд російської пропаганди за період з 20 по 26 січня 2025 року підготував Віталій Михайлів разом з командою аналітиків з "Детектора медіа". Протягом цього тижня було зафіксовано 26 випадків дезінформації. Зокрема, пропагандисти поширювали фальшиві повідомлення про те, що український військовий нібито вчинив злочин проти своєї співмешканки, а також намагалися викликати паніку в Києві через виступ Трампа під час його інавгурації. Крім того, у соціальних мережах, зокрема в TikTok, з'явилося відео, яке стверджує, що витрати на Національну поліцію України у 2025 році нібито вчетверо перевищують фінансування Збройних Сил України. Проте це є неправдою. У даному аналізі розглядається, як російська пропаганда прагне зобразити Україну як "тягар" для Європейського Союзу, які наративи використовуються для цього, а також чому важливо вміти розпізнавати та протистояти таким інформаційним маніпуляціям.

Як захистити себе від медіатравми та не стати жертвою інформаційного перенавантаження? Як зберегти емоційну рівновагу, коли кожен день наповнений тривожними новинами? Чи можливо навчитися споживати медіаконтент без шкоди для власного психічного здоров'я? Чому медіатравма стала невидимим, але серйозним викликом для українців? Про все це ведучі подкасту "Медіуми" Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Оленою Тараненко, менеджеркою з розбудови потенціалу проєкту "Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність в освіті" IREX в Україні. А також розмовляли про те, чи можна "вакцинуватися" від інформаційного стресу та чи справді медіадетокс -- це ефективний спосіб самозахисту.

На телеканалі Суспільне стартував новий документальний цикл під назвою "Лицарі правозахисту", який висвітлює діяльність українських правозахисних організацій. Кожна серія фокусується на конкретному об'єкті, що допомагає українцям, які стали жертвами російської агресії. Марія Спалєк зазначає, що цей фільм слугує своєрідною відеоенциклопедією найзначніших українських правозахисних громадських організацій, розкриваючи їхню історію, основні напрями діяльності, керівництво та найвідоміші справи. Проєкт базується на інтерв'ю з членами організацій, учасниками справ та свідками подій, а також доповнюється архівними фотографіями, відеоматеріалами та відеореконструкцією. Багато з цих розповідей завершуються позитивно, як, наприклад, випадок звільнення режисера Олега Сенцова, за якого активно боролися представники Центру громадянських свобод. Однак є й такі справи, які не можуть завершитися щасливо, адже вони стосуються не порятунку, а пошуку винних у злочинах і документування воєнних злочинів.

"Цьому надам, цьому також, а цьому - ні". Катерина Городнича проаналізувала діяльність Ради з державної підтримки кінематографії, яка вперше зібралася в 2025 році для розподілу бюджету: "Цей бюджетний рік перетворює членів ради на акробатів, здатних балансувати між виробництвом та обмеженими фінансами. Розподіляти практично нема чого". Як пройшло перше засідання, і чому Антоніні стало шкода всіх без винятку під час перегляду, дізнайтеся в повному тексті за посиланням.

Дозвольте поділитися з вами ще одним цікавим текстом Антоніни, в якому йдеться про те, як виробники українських фільмів роками вводять в оману журналістів своїми пресрелізами. Лєна Чиченіна аналізує еволюцію українського кіно та специфіку його просування: "Ми спостерігали за зростанням кількості фільмів, з'явилися значні державні інвестиції, нові конкурси, і процес пішов уперед. Незабаром стали помітні певні тренди в стратегіях позиціювання. Дехто зовсім ігнорував рекламу і потім скаржився на низькі касові збори. Інші ж почали приділяти увагу промоційним кампаніям і отримували хороші результати в прокаті. А дехто, на жаль, продовжував поширювати неправдиву інформацію в своїх пресрелізах, значно перебільшуючи свої успіхи". Про останніх йдеться в новій статті Лєни.

Наразі це все.

Щиро вдячний за те, що ви прочитали цей лист до самого завершення.

Більше творчих робіт від наших авторів у різних форматах доступні для перегляду на Facebook, Instagram, Telegram, WhatsApp, Viber, X (Twitter) та на сайті "Детектор медіа". Якщо у вас є коментарі або питання, пишіть мені на електронну адресу. Ми також будемо дуже вдячні, якщо ви порадите підписатися на нашу розсилку своїм колегам і друзям!

До зустрічі. Переможемо!

Ваша комунікаційна менеджерка "ДМ" Марина Леончук.