"Фарфоровий комплект під назвою 'Малий бізнес' не має рівних у світі", -- зазначила колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк.
- Серія "Малий бізнес" виконана на Коростенському фарфоровому заводі Валентиною Трегубовою в 2006 році, -- розповідає Людмила Карпінська-Романюк. -- Ця скульптурна група з десяти фігурок стала останньою у творчості Валентини Михайлівни. У ній вона показала реалії років, коли у наше життя увійшло поняття "малий бізнес". Це явище у суспільстві було досить неочікуваним, адже незадовго до його появи перепродаж товарів був суворо заборонений та передбачав суворе покарання.
Серед персонажів, створених Валентиною Трегубовою, можна зустріти чоловіків і жінок, які торгують різноманітними товарами на ринку. Тут є закрійник, що реалізує одяг, жінка, яка пропонує взуття, а також юнак, що зібрав гриби в лісі для продажу. Серед них також фігурує художниця, яка продає порцелянові вази — можливо, власного виробництва, а може, вона отримала їх на підприємстві як оплату праці. У її руках вазу замінює пензель, що свідчить про те, що вона опинилася на роздоріжжі і не знає, в якому напрямку слід рухатися далі.
Напевно, для Валентини Трегубової це питання викликало певні переживання, оскільки обдарованому митцю не пасує бути на ринку...
- Безсумнівно. Саме у 2006 році стало відомо про банкрутство Коростенського фарфорового заводу, де Валентина Михайлівна з чоловіком Миколою Трегубовим пропрацювали майже пів століття. Вона була головним художником заводу, а він -- провідним скульптором. Чимало їх творів можна назвати справжніми шедеврами.
Це був один з найзначніших фарфорових виробництв в Україні!
В епоху свого розквіту підприємство потрапило до числа десяти найкращих порцелянових виробництв у Європі. На початку 1990-х років, після приватизації, колектив заводу успішно адаптувався до нових ринкових умов. Коростенський посуд славився своєю якістю та естетикою, здобуваючи визнання як продукція світового рівня. Це підтверджували експортні поставки до різних країн, успіхи на міжнародних виставках, а також численні національні й міжнародні нагороди. Найвищого рівня виробництво порцеляни досягло в 2001 році, коли на заводі працювало близько трьох тисяч людей, а обсяги випуску сягали приблизно 12 мільйонів одиниць продукції. Підприємство стало переможцем конкурсу "100 найкращих товарів України". Закриття одного за одним фарфорових заводів, яких в Україні налічувалося сімнадцять, стало справжньою трагедією для працівників цієї галузі.
У 2006 році стало відомо про фінансові труднощі Коростенського фарфорового заводу, який оголосив про своє банкрутство. Це сталося не лише з ним, адже багато підприємств з різних секторів економіки зіштовхнулися з подібними проблемами. Багато професіоналів були змушені перейти на вуличну торгівлю, адже виживання й забезпечення родин стали пріоритетом. Ось, наприклад, фігурка молодого хлопця, який продає гриби, зібрані в лісі. Можливо, це студент або молодий спеціаліст, але про його історію можна лише здогадуватися...
-- Дуже колоритні фігурки і двох молодих жінок. Одна з них продає рибу, інша -- чоботи. Продавчиня риби голосно рекламує свій товар. Звернула увагу, як майстерно передана Валентиною Трегубовою манера торгівлі. Хтось робить це впевнено, як продавчиня риби, а хтось дещо соромиться своєї нової місії, як, наприклад, художниця, що продає вазу.
Досить цікаво вивчати деталі. Жінка, яка займається продажем взуття, відчуває нудьгу через брак покупців. Поруч із нею лежить маленький собачка. У сцені також присутня стійка для展示 товару, яку, ймовірно, жінка привезла з-за кордону.
Яка з фігур у цій серії скульптур вам найбільше до вподоби?
Закрійник, ймовірно, з швейної фабрики, реалізує сукні, виготовлені власноруч. Біля нього знаходиться об'ємна картата сумка, що стала своєрідним символом ринкових торгів. Закрійник енергійно рекламує свій асортимент, показуючи різноманітні моделі суконь... Але з продажем товару виникають чималі труднощі.
Чи була ця тема реалізована в інших дослідженнях?
Фарфоровий цикл "Малий бізнес" — це унікальне явище, яке не має аналогів на світовій арені. Цікаво, що свою першу скульптурну групу "Наші будні", створену наприкінці 1950-х років, Валентина Трегубова також присвятила різним професіям. У цій серії було представлено шістнадцять скульптур, що відображали життя людей тих часів: колгоспниця, лікар, стюардеса, буфетниця, механізатор... У 1954 році Валентина завершила навчання у Львівському інституті прикладного мистецтва, а вже в 1956-му почала свою професійну кар'єру на Коростенському фарфоровому заводі. Вдень вона працювала над виготовленням посуду, а вечорами, вдома, створювала фігурки, повністю віддаючись своїй пристрасті. Хоча Валентина отримала освіту в галузі монументальної скульптури, на практиці вона виявила, що її більше приваблюють малі форми. "Вони демократичні, доступні для широкого загалу," – ділилася вона зі мною. – "А що може бути приємнішим для художника, ніж увага людей?" У 1958 році Трегубова запропонувала свої роботи до серійного виробництва. Зберігаючи єдиний стиль у кожній мініатюрі, вона втілила в життя яскраві образи, які запам’ятовуються – тут чітко відображені як характери персонажів, так і специфіка їх професій. Колгоспниця, механізатор, буфетниця, міліціонер – це образи людей, що жили у 1950-х роках. Завершуючи свій творчий шлях, маючи у своєму доробку понад тисячу робіт, Валентина Трегубова присвятила свою останню роботу "Малий бізнес" осмисленню соціальних процесів, які відбувалися на переході від XX до XXI століття.
Раніше "ФАКТИ" публікували розповідь колекціонерки Людмили Карпінської-Романюк про порцелянові прикраси, створені сучасними українськими митцями.
До речі, запрошуємо читачів "ФАКТІВ", які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам чимало позитивних емоцій та запам'ятається на все життя!
Зображення в заголовку належить В. Трегубову. Фігури зі скульптурної серії "Малий бізнес". Коростенський художній завод. 2006 рік.
Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк