Фальшивка про "декомунізацію" Остапа Бендера в Кременчуці.

У Кременчуці падіння скульптури Остапа Бендера представили як частину процесу "декомунізації".

У соціальних мережах активно циркулюють недостовірні інформаційні матеріали про так звану "декомунізацію" скульптури Остапа Бендера в Кременчуці, що на Полтавщині. До цих публікацій прикріплюють зображення знесеної статуї та напис "Бандерівці проти Бендера".

Про це повідомляє StopFake.

Справжня причина падіння скульптури полягала в тому, що група підлітків намагалася залізти їй на плечі. Пізніше витвору мистецтва повернули на своє місце. Інформаційний портал "Кременчуцька газета" виклав у мережу відеозапис цього випадку.

Фотографії фігури, що лежала на тротуарі неподалік торгового центру "Галактика" на вулиці Соборній, з'явилися в соціальних мережах 5 жовтня. Спочатку деталі інциденту залишалися невідомими. Коли журналісти почали розслідувати ситуацію, виявилося, що скульптура вже повернулася на своє звичне місце, що змусило їх припустити, що зображення могли бути створені за допомогою штучного інтелекту. Проте пізніше було опубліковано відео, що зафіксувало сам інцидент.

На відеозапису видно, як 3 жовтня молоді люди намагаються залізти на скульптуру, внаслідок чого вона обвалюється. Як повідомляє газета, правоохоронці зафіксували інцидент і розпочали процес ідентифікації одного з підлітків. Питання щодо потенційної відповідальності як підлітка, так і його батьків буде розглянуто після з'ясування всіх деталей події.

Остап Бендер -- вигаданий герой сатиричних романів Іллі Ільфа та Євгенія Петрова "Дванадцять стільців" і "Золоте теля". Скульптуру роботи Ельданіза Гурбанова відкрили у Кременчуці 1 листопада 2013 року. Її появу пов'язували з відомою реплікою кіногероя про "голодне дитинство", проведене в цьому місті.

В Україні діє закон про декомунізацію № 317-VIII, ухвалений у 2015 році. Він передбачає, зокрема, усунення з публічного простору визначеної законом символіки комуністичного тоталітарного режиму. У 2023 році також ухвалили закон № 3005-IX про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики й деколонізацію топонімії.

Окремо Український інститут національної пам'яті у квітні 2025 року оприлюднив експертний висновок щодо Іллі Ільфа. Об'єкти, присвячені письменникові, віднесли до символіки російської імперської політики через його участь у встановленні радянської влади та публічну підтримку імперської політики. Цей документ стосується самого Ільфа й не містить рішення щодо пам'ятників літературним персонажам.

Одночасно вулиця, де знаходиться ця скульптура, дійсно змінила свою назву в рамках процесу декомунізації: у лютому 2016 року стара вулиця Леніна отримала нову назву - Соборна. Після цього статуя літературного героя залишилася на своєму місці.

Отже, автори дописів використали справжню фотографію, але приписали зафіксованій події непідтверджений ідеологічний зміст. Таке подання підтримує пропагандистське зображення декомунізації як безглуздого нищення культурних об'єктів.