Фільм, присвячений Володимиру Путіну, має шанси на отримання "Оскара": що в ньому показано та чому це варто обговорити.

Як Кремль формує нове покоління військових ще з раннього віку в навчальних закладах.

Документальний фільм "Пан Ніхто проти Путіна" про мілітаристську пропаганду в Росії отримав номінацію на премію "Оскар" у категорії "Найкращий документальний фільм". На тлі кенселінгу російської культури ця новина може викликати тривогу й нерозуміння. Втім, ідеться про перший кінопроєкт міжнародного рівня, який прямо попереджає: Путін готується до тотальної війни проти Заходу. Ба більше, підготовку до Третьої світової Кремль розпочав одразу після повномасштабного вторгнення в Україну. "Телеграф" пояснює, чому це кіно так важливо.

Яка тематика фільму?

30-річний соціальний педагог Павло Таланкін працював у звичайній середній школі невеликого уральського міста Карабаш учителем і відеографом -- знімав на камеру всі шкільні заходи: від урочистих лінійок до концертів. Після початку повномасштабної війни в Україні державна пропаганда почала масово промивати мізки російським громадянам -- і діти не залишилися осторонь. Мілітаризація шкіл була проголошена пріоритетом державної політики.

Протягом двох років камера Таланкіна фіксує безсторонньо, як звичайна середня школа стає складовою частиною військової системи Путіна. Ці зйомки він виконує за дорученням Міністерства освіти для звітності, але зберігає їх для себе — як безцінний та холодний доказ.

У представлених відеоматеріалах можна спостерігати, як війна стає частиною освітнього процесу, перетворюючись на свого роду навчальний предмет. Це відбувається у прямому сенсі: на уроках, шкільних лінійках, позакласних заходах та інших звичних подіях молодим учням поступово вкорінюють ідеї російського націоналізму та мілітаризму.

Із раннього віку росіянам прищеплюють думку: якщо ви не любите Росію -- їдьте геть, нічого тут паразитувати. А якщо любите Росію -- зобов'язані за неї воювати, як діди воювали. Що в Києві засіли "нацисти", а колективний Захід хоче поставити Росію на коліна, але кишка тонка: від санкцій нібито страждає сама Європа, а Росія лише багатіє -- і так далі.

Дітей примушують до маршування, виконання військових пісень та виголошення мілітаристських гасел. Вони тренуються у військовій формі з фальшивими зразками зброї та слухають на "уроках патріотичного виховання" не зовсім адекватних "ветеранів" війни проти України, зокрема найманців, пов'язаних із ПВК "Вагнер". У цьому процесі тотального промивання мізків немає вибору ані у вчителів, ані у дітей.

З Карабашу до Голлівуду

У 2024 році Таланкін вирушає до Чехії, забираючи з собою зняті матеріали. Він передає ці файли американському режисерові Девіду Бронштейну, який на їх основі створює фільм.

Прем'єра "Пана Ніхто проти Путіна" відбулася на найбільшому у США фестивалі Sundance Film Festival у січні 2025 року, де стрічка отримала спеціальний приз журі в документальній категорії. Протягом року фільм показували й на інших помітних кінофорумах.

Незабаром документальний проект шкільного викладача був обраний для участі в оскарівських змаганнях як офіційна пропозиція Данії в категорії "Найкращий міжнародний повнометражний фільм". І тепер ця стрічка здобула номінацію на одну з найпрестижніших кінопремій у США.

Зараз Таланкін, котрий має статус біженця, мандрує світом з власним фільмом. У Росії його вважають зрадником, отримуючи численні погрози, а місцеві власті видали розпорядження "вважати його мертвим" і не підтримувати з ним жодного контакту. У рідному місті героя, Карабаші, залишилася його мати, яка працювала бібліотекарем у тій же школі. Після "зради" сина її звільнили з роботи.

Чому цей фільм такий важливий

Номінацію цього фільму на "Оскар" можна лише вітати. Західний світ загалом "втомився" від війни в Україні, сприймаючи її як внутрішню справу Москви й Києва, -- і навіть до страждань замерзаючої столиці України часто залишається байдужим. До окупації Криму та вторгнення на Донбас багато хто взагалі не бачив різниці між Росією й Україною, чимало обивателів на Заході не бачать її й досі. На цьому тлі документальний фільм простого шкільного вчителя малює моторошну картину масштабів Джорджа Орвелла.

Він демонструє, що молоді покоління росіян з раннього віку отримують навчання, яке спрямоване на вбивство та жертву заради Росії — і це відбувається на рівні держави. Це свідчить про те, що з моменту початку масштабного вторгнення Путін активно готується до глобального конфлікту з західним світом. Протягом вже чотирьох років Кремль формує армію для Третьої світової війни.

Сподіваємося, що номінація на премію "Оскар" приведе до глобального інтересу до того, що чекає Європу в найближчі часи. Цей фільм повинен стати відомим у всіх куточках світу, спонукаючи глядачів до важливих роздумів.

Згідно з попередніми матеріалами "Телеграфу", у фільмі з дев'яностих років було зроблено пророцтво про Володимира Путіна.