Стрічка української режисерки стала частиною програми студентських фільмів на Каннському фестивалі.

Поліна Піддубна покаже фільм "Моя бабуся парашутистка"

Режисерка, сценаристка та продюсерка Марен Аде головуватиме у журі короткометражних фільмів та програми La Cinef на 78-му Каннському кінофестивалі. Її супроводжуватимуть режисер, сценарист та продюсер Рейнальдо Маркус Грін, акторка, співачка та авторка пісень Камелія Джордана, продюсер, фотограф Хосе Марія Прадо Гарсія та режисер і сценарист Небойша Сліпчевич. Разом вони вручать "Золоту пальмову гілку" за короткометражний фільм та 3 призи La Cinef (програма Каннського кінофестивалю, присвячена студентським фільмам).

У цій програмі глядачі матимуть можливість насолодитися фільмом української режисерки Поліни Піддубної, яка навчалася в німецькій кіношколі.

Поліна Піддубна - режисерка, мисткиня та активістка. Вона народилася та виросла в Харкові, нині живе в Берліні. З 2017 по 2019 рік була студенткою на курсі режисури анімації в Київському національному університеті театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого, з 2019 року навчається на факультеті анімації Бабельсберзького кіноуніверситету Конрада Вольфа в Потсдамі. Окрім кіновиробництва, Поліна організовує соціальні та освітні проєкти, курує фестивалі та займається мистецькими дослідженнями на деколоніальну тематику. У Каннах покажуть її анімаційний фільм "Моя бабуся парашутистка".

"Моя бабуся вирощує тюльпани у саду, незважаючи на постійні бомбардування Харкова. Вона висловлює занепокоєння, що бджоли не відвідують її квіти," ‒ зазначено в анотації фільму.

Онучка, яка переживає вторгнення в Україну, розмірковує про минулі покоління, які постійно переживали депортації, різні форми війн та геноцидів. Вона розмовляє телефоном зі своєю бабусею, яка живе в радянській Центральній Азії, активно займаючись парашутизмом та вивчаючи акушерство. Онука намагається визначити свою етнічну ідентичність, розірвати нескінченне коло поколіннєвих травм та поміркувати про сенс людського життя.

Розробка цього проєкту почалася на початку 2022 року, коли я зацікавилася життям моєї бабусі, прогресивної особистості, яка походить з Центральної Азії. Після початку повномасштабного вторгнення, історія набула нового, глибокого значення. Агресор колонізував території Східної Європи, Кавказу, Центральної та Північної Азії, в результаті чого багато культур, мов та етнічних груп були знищені. Терор триває, і ці питання залишаються на маргінесах суспільства. Через особисту історію, що поєднує поетичні образи стрибків з парашутом і народження, діалог між онукою та бабусею, а також використання різних мов у наративі, ми прагнемо до глобального катарсису, долаючи травми поколінь, деколонізуючи свідомість і переосмислюючи наші цінності, ‒ зазначає режисерка.

У короткометражному конкурсі представлено 11 стрічок, які були відібрані з 4 781 поданої заявки. У складі конкурсу налічується 9 ігрових фільмів та 2 анімаційні роботи.

До програми La Сinef увійшло 13 ігрових та 3 анімаційних фільми, відібраних 2,7 тисяч картин з кіношкіл з усього світу.