Гераскевич висловився щодо реакції іноземців на обстріли Києва: "Жоден з них не висловлює навіть слова підтримки" - Футбол24.

Владислав Гераскевич / фото: Getty images

Минулого тижня російських спортсменів таки допустили до змагань, хоча й під нейтральним прапором. Однак цей нейтральний статус виглядає як ілюзія, адже всі знають, звідки вони походять. Ще й пропустили тих, хто так чи інакше підтримує війну. Я безмежно гордий, що наші молоді атлети виявили ініціативу, вийшли на протест під час змагань і, попри різні дії з боку організаторів та міжнародної федерації, продовжили свою акцію. Я пишаюсь їхньою позицією і повністю підтримую їх у цьому.

Цей протест отримав підтримку від кількох інших команд, що є надзвичайно важливим у нинішніх умовах, оскільки інтерес до України на міжнародній арені поступово зменшується.

Увага до ситуації справді зменшується, і це викликає серйозні занепокоєння. У світі кінематографу росіянам вручають Оскари, у спорті їх знову допускують до змагань, а деякі федерації навіть дозволяють виступати під національним прапором. Це все свідчить про нормалізацію дій Росії та про те, як вона продовжує зміцнювати свою м'яку силу з кожним днем.

Саме з цієї причини ми повинні продовжувати змагання та нагадувати про реальний стан речей в Україні. Перед етапом Кубка світу в моєму рідному Києві відбувся потужний обстріл, який торкнувся мого району, але тут ніхто не згадав про це. Незважаючи на те, що я регулярно ділюся інформацією в соціальних мережах і всі можуть це бачити, ніхто не підійшов до мене, щоб висловити хоч би слово підтримки.

Змагання в Санкт-Моріці проходили в день національної жалоби за жертвами трагедії, що сталася в новорічну ніч у Кран-Монтані, і ми вшанували їх пам'ять хвилиною мовчання. Це дійсно велика трагедія, але мене засмучує те, що за ці чотири роки міжнародна федерація не вшанувала пам'ять жертв в Україні: ні в 2022 році, коли розпочалась повномасштабна війна, ні зараз.

Як у цих умовах вам вдається зберігати свою людяність?

Конфлікти та всі події, що відбуваються навколо, дійсно викликають у мене почуття гніву. Але, знову ж таки, у нас є куди направити цю злість. У нас є спільний ворог — країна-агресор, і ми повинні з ним боротися. Я вважаю, що завдання спортсмена полягає в тому, щоб піднімати голос за Україну, займати чітку позицію щодо відсторонення російських спортсменів, а також залучати гуманітарну та іншу допомогу. Це та роль, яку я також прагну виконувати.

Щодо людяності... Я завжди дотримуюсь принципу: ставитися до інших так, як би хотів, щоб ставилися до мене. Це моя віха в житті, - поділився Гераскевич у розмові зі Sport.ua.