Херсонський художній музей отримав мініатюру з порцеляни, яка була конфіскована Київською митницею.

За інформацією Укрінформу, це стало відомо завдяки Херсонському художньому музею.

"Херсонський обласний художній музей імені Олексія Шовкуненка отримав від Київської митниці конфісковану порцелянову мініатюру "Буратіно на черепасі", створену майстрами Київського експериментального кераміко-художнього заводу у 1970-х роках. Наказом Міністерства культури України її передали до нашого музею на постійне зберігання, а директорка музею Аліна Доценко особисто отримала її з рук митників", - ідеться у повідомленні.

Ця мініатюра є класичним зразком української радянської малої пластики. Вона належить до відомої серії за мотивами казки "Золотий ключик, або Пригоди Буратіно". Автор моделі - один з найвидатніших скульпторів-фарфористів України, головний художник Київського експериментального кераміко-художнього заводу Владислав Щербина (1926-2017 рр.). Його роботи вирізняються виразною мімікою, динамікою та особливою теплотою.

Як підкреслюється, сучасний підхід до радянської спадщини, зокрема казки про Буратіно та її художніх інтерпретацій (зокрема цієї мініатюри), зазнав значних змін. Тепер ці об'єкти сприймаються не лише як "дитячі іграшки", а й через призму культурної деколонізації та дослідження радянських ідеологічних механізмів.

Сучасні дослідники наголошують, що "Золотий ключик" Олексія Толстого є типовим прикладом того, як радянська культура переробляла західні літературні зразки. Оригінальна казка Карло Коллоді про Піноккіо - це історія про внутрішнє перетворення, моральний вибір та шлях до того, щоб стати справжньою людиною через працю й освіту. Буратіно ж Толстого так і залишається дерев'яною лялькою, а основний акцент зміщено на пошук "країни щастя" за потайними дверима.

Хоча основа сюжету казки має російсько-радянське походження, ця мініатюра безумовно є важливим елементом українського декоративного мистецтва.

У музеї повідомили, що в 1970-х роках Київський експериментальний кераміко-художній завод став піонером у впровадженні інноваційних технологій і виступав як справжня лабораторія української порцеляни. Мініатюра під назвою "Буратіно на черепасі" є яскравим свідченням цього: при висоті всього 7 см, цей витвір вражає неймовірною деталізацією. Такий компактний формат вимагав від художників заводу неабиякої ювелірної точності та віртуозного володіння пензлем.

Як підкреслюється, ця мініатюра має велику цінність не лише через симпатію до персонажа Толстого, а як свідчення вмілості українських майстрів фарфору, які, попри жорсткі радянські "темники", створювали вироби світового рівня. Вона виступає як "документ епохи", важлива частина історії, яку слід зберігати в музеї як приклад того, як виглядало життя українців у 1970-х роках. Ці милі образи слугують ілюстрацією того, як радянська влада реалізовувала свою "м'яку" політику русифікації та уніфікації культурного середовища, нав'язуючи спільних героїв усім республікам.

Однак порцеляна, виготовлена на Київському експериментальному кераміко-художньому заводі, продовжує залишатися важливим об'єктом для колекціонерів в Україні. Завод припинив своє існування в 2000-х роках, і кожна така фігурка стала символом втраченого київського промислового мистецтва.

Згідно з інформацією, наданою Укрінформом, співробітники Херсонського художнього музею імені Олексія Шовкуненка займаються розпізнаванням культурних цінностей, які були вкрадені і тепер з'явилися в Криму.