Християнські громади України щодо впливу Москви на Вселенського патріарха.
Нарада Християнських Церков України, членами якої є релігійні об'єднання, що представляють більшість християнських громад нашої країни, висловлює глибоке обурення черговими фактами використання російською державою релігії та релігійних інституцій для виправдання і підтримання своєї агресивної політики.
Наша реакція була спровокована "Повідомленням Служби зовнішньої розвідки" Росії, яке було оприлюднене пресбюро цієї кремлівської організації 12 січня 2026 року, а також "Заявою Церков - учасників Християнського міжконфесійного консультативного комітету" (ХМКК) від 15 січня поточного року. Ця інституція об'єднує керівників християнських Церков, діяльність яких пов'язана з Російською Федерацією.
Поширений російською спецслужбою текст у культурно та морально неприйнятній за формою і змістом манері висуває безпідставні звинувачення на адресу глави Константинопольського Патріархату Вселенського Патріарха Варфоломія - одного з провідних християнських лідерів світу. Безпрецедентна публічна атака російської розвідки на нього та на діяльність Константинопольського Патріархату за стилем і духом нагадують найгірші приклади більшовицької антирелігійної пропаганди, якою тоталітарний режим СРСР прикривав свої численні злочини - системне порушення прав людини, терор та гоніння на релігію. Саме в такому дусі та в такій формі в минулому кремлівські служби та підлеглі їм діячі висловлювалися щодо тих лідерів християнських спільнот на території колишнього СРСР та у окупованих ним країнах - православних, католицьких та протестантських - які протидіяли тоталітарній політиці Кремля, захищали свободу і правду.
Виникнення документа, випущеного від імені ХМКК одразу після згаданої раніше заяви, в якому в більш обережній формі повторюються ті ж тези, що й у матеріалах кремлівської спецслужби, вже саме по собі свідчить про глибокий зв'язок між російською владою та керівництвом провідних релігійних об'єднань країни. Це питання неодноразово піднімалося нами у публічній дискусії. На нашу думку, "Заява ХМКК" є нічим іншим, як спробою виправдати російську стратегію використання релігійних структур, які мають центри управління в РФ, в якості інструменту для поширення агресивної ідеології "русского міра".
Маючи значний негативний досвід щодо того, як кремлівські спецслужби в часи Радянського Союзу чинили тиск на християнські Церкви і втручалися в їхню діяльність, зокрема через агентів серед релігійних діячів, ми впевнені, що зазначена заява ХМКК виникла під впливом російської держави та за її дорученням.
Ця заява, як і парна до неї заява російської розвідки, наповнені неправдою, викривленням реальних фактів на догоду російській агресивній державній пропаганді, що атакує всіх, хто чинить опір тоталітарній ідеології "русского міра" - вченню та практиці, які з християнської точки зору отримали засудження, зокрема у "Хельсінкській заяві" Конференції Європейських Церков. Заява російської розвідки та "Заява ХМКК" стали черговим підтвердженням того беззаперечного факту, що кремлівська диктатура використовує релігійну риторику та релігійні центри, які знаходяться на території РФ, як інструменти виправдання та ведення гібридної війни в Україні, в країнах Балтії, в Молдові та в цілому в світі.
Від імені християнських церков України, які ми представляємо, зазначаємо, що в нашій країні на законодавчому рівні та на практиці існує реальна свобода віросповідання, і релігійні переслідування, про які неправдиво та настирливо говорить проросійська пропаганда, відсутні. Ми підтримуємо українське суспільство та нашу державу в їхній боротьбі проти використання Російською Федерацією релігії й релігійних організацій як інструментів для розпалювання війни та виправдання агресії. Військова мобілізація релігійних установ РФ та їхня пропаганда ідеї "русского міра", яка включає неприйнятну концепцію "священної війни", порушує як основні євангельські принципи, так і фундаментальні права на свободу віросповідання.
Постійно спостерігаємо численні випадки систематичних релігійних переслідувань та інших масових порушень прав людини, які з 2014 року на тимчасово окупованих Росією територіях України здійснює державна влада. Ці дії також включають використання релігійних організацій, що контролюються Москвою.
Ми звертаємося до християнських керівників по всьому світу, міжконфесійних установ, зокрема Всесвітньої Ради Церков і Конференції Європейських Церков, міжнародних організацій, правозахисників, а також урядів і неурядових структур демократичних країн:
- захищати свободу совісті та релігії від свідомих, цинічних та системних атак проти неї з боку Російської Федерації;
- захищати релігійних лідерів та інституції, які піддаються пропагандистським нападам, переслідуванням і утискам з боку російської держави та її підконтрольних організацій, зокрема релігійних, за їх антивоєнну позицію та опір ідеології "русского міра";
- ефективно протистояти російській стратегії використання релігії та релігійних організацій як інструментів у гібридній війні, що ведеться Кремлем;
- послідовно викривати і засуджувати ідеологію "русского міра" та практику її втілення в життя, як такі, що суперечать основоположним принципам прав і свобод людини, загальнолюдським цінностям, євангельському вченню, пропагують і виправдовують акти геноциду та інші воєнні злочини Російської Федерації, зокрема здійснювані в Україні.
Закликаємо всіх християн продовжувати молитися за тріумф правди та за встановлення справедливого миру як в Україні, так і в усьому світі. Нехай Господь благословить усі миротворчі ініціативи та кожного, хто своїми словами і вчинками свідчить про Його істину!
Анатолій Козачок, лідер Наради Християнських Церков України, також виконує обов'язки Старшого єпископа Української Церкви Християн Віри Євангельської.
Епіфаній, глава Православної Церкви України, Митрополит Київський та всього українського православ'я.
Святослав Шевчук, духовний лідер та Глава Української Греко-Католицької Церкви, займає пост Верховного Архиєпископа Києво-Галицького.
Віталій Кривицький, Єпископ Київсько-Житомирський Римсько-Католицької Церкви в Україні
Валерій Антонюк займає пост голови Всеукраїнського Союзу Євангельських Християн-Баптистів.
Роман Проданюк, голова Української Уніонної Конференції Церкви Адвентистів Сьомого Дня.
Олександр Зайцев, вищий єпископ Української Євангельської Церкви.
Леонід Падун, Старший єпископ Української Християнської Євангельської Церкви
Маркос Оганесян, єпископ української єпархії Вірменської апостольської церкви.
В'ячеслав Горпинчук, єпископ Української лютеранської церкви.
Микола Рожнятовський, керівник Братства незалежних церков і місій євангельських християн-баптистів в Україні, є також пастором.
Київ, 23 січня 2026 року