Художниця по костюмах, дворазова номінантка на премію "Еммі" Гала Бахмет: українська самобутність пробуджує в мені надзвичайні здібності.
Гала Бахмет — американська дизайнерка костюмів, яка походить з України і вже двічі була номінована на престижну телевізійну премію "Еммі". Перед тим, як переїхати до США, її сім'я пережила чимало труднощів, які лише загартували їхній дух. Це стосується і самої Гали, яка у важкі часи завжди згадує про своїх предків. "Батьки, боротьба моїх пращурів і їхні досягнення, — зазначає вона, — це частина моєї української ідентичності, що дарує мені невидиму силу. Ніхто не здатен зламати мене чи відвернути від мого шляху завдяки моїй спадщині, яка є надзвичайно багатою і значущою".
Історія сім'ї
Гала, відома також як Галина Бахмет, народилася в Чикаго в українській родині, чия історія пронизана трагічними моментами. Її мати, Ванда, з'явилася на світ у 1934 році на Дніпропетровщині, а дідусь Гали загинув під час Голодомору, коли намагався захистити свою родину від ОДПУ, яке прийшло за продуктами та худобою. Бабуся Гали завжди ставилася до їжі з особливою пошаною, ніколи не дозволяючи викидати навіть залишки хліба. "Їжа — це святиня", — повторювала вона.
Сім'я батька Гали змогла уникнути голоду, втікши з рідного села до міста, і після кількох переїздів оселилася у Запоріжжі. Під час Другої світової війни родичі Бахметів з обох сторін були відібрані та відправлені до Німеччини на примусові роботи. Після завершення війни в Європі вони отримали статус біженців і зрештою перебралися до Чикаго, де українців щиро приймали.
Батько Гали, Віктор, здобув вищу освіту, закінчив аспірантуру в Університеті Іллінойсу та працював викладачем у приватному гуманітарному коледжі в Макалістері. Після переїзду родини до Сент-Пола він спочатку продовжував викладати, але згодом перейшов на роботу в місцевий Водоканал. Мати, Ванда, за фахом була хіміком і очолювала лабораторію в транснаціональній корпорації The 3M Company, також займалася атомною спектроскопією.
Витоки таланту - в українській культурі
У дитинстві Гала активно брала участь у суботніх заняттях української школи та відвідувала церкву, а також була членкинею різноманітних молодіжних українських організацій, зокрема "Об'єднання демократичної української молоді". Вона завершила навчання в коледжі Університету Святої Катерини, розташованому в Сент-Полі. Коли настав час вибору кар'єри, Гала чітко усвідомлювала свої прагнення. Її батьки, особливо мати, виховали доньку в атмосфері любові до українських традицій та культури, включаючи національні костюми, що згодом стало поштовхом до її захоплення дизайном одягу. Вона вважає, що своє бажання стати художником зобов'язана українському середовищу, яке її оточувало - родині та друзям, які формували її національну ідентичність. "Рукоділля, пісні, танці та вірші мали на мене величезний вплив," - зазначає Бахмет у інтерв'ю. - "Є безпосередній зв'язок між тим, як мама навчала нас з сестрами (в мене їх дві, одна старша, інша молодша) вишивати, і моїм захопленням історичним текстилем та традиційним костюмом".
Два номінації на премію "Еммі"
Гала Бахмет вже давно є частиною кіноіндустрії, розпочавши свою кар'єру у 1993 році. За цей час вона брала участь у створенні численних голлівудських фільмів, серед яких "Дім з піску і туману", "Все життя перед її очима", "Переможець премії непокори в Огайо", "Рівердейл" та "Юність Шелдона". Її талантом користувалися такі знаменитості, як Джуліанна Мур, Джон Траволта, Ед Гарріс та Бен Кінгслі. Протягом приблизно п'яти років Гала працювала над драматичним серіалом Дена Фогельмана "Це ми", який розкриває історії родин, де діти з'явилися на світ в один і той же день. Сюжет шоу охоплює вражаючі 80 років, тому дизайнерці довелося вирішити непросте завдання: створити велику кількість костюмів, що відповідають різним історичним епохам.
Бахмет необхідно було проявити не тільки притаманні їй від природи смак і фантазію, а й знання в галузі історії моди, якою Гала захоплювалася завжди. Їй подобалося - і подобається - вивчати відповідну літературу, історія і культура - головні захоплення художниці, в результаті образи, які вона створює для героїв своїх картин, виходять максимально достовірними. Ще одна серйозна робота в "послужному списку" Бахмет - серіал "Американська історія жахів", він був знятий на основі реальних подій, тож максимальна точність у відтворенні костюмів того чи іншого часу була особливо важлива. Не дивно, що в результаті саме за свої телевізійні роботи Бахмет отримала дві номінації на одну з найпрестижніших у цій царині премій США - "Еммі", що є аналогом кінематографічного "Оскара", а також премію Гільдії художників з костюмів.
"Ми не можемо дозволити собі 'втомитися' від війни."
Гала сприймає близько до серця все, що відбувається на її історичній батьківщині - в Україні. Після початку повномасштабної війни Росії проти України вона дала притулок у своєму домі матері з трьома дітьми, які втікали до США від воєнних дій. Можливо, в той момент, коли Гала вирішила надати їм притулок, вона згадала про своїх рідних, які саме в статусі біженців приїхали колись до Америки, щоб почати нове життя. Про необхідність підтримувати Україну художниця говорить в інтерв'ю та публічних виступах: вона вважає, що, поки наша країна самотужки воює за весь західний світ, ані люди, які проживають у ньому, ані уряди їхніх країн не мають права "втомлюватися" від цієї війни. "Україні потрібна допомога, - каже вона, - і ми зобов'язані їй її надати".