І щастя, і печаль - витвори мистецтва з Одеси в Берліні.

У Берлінській картинній галереї відкрилася виставка європейського живопису "З Одеси до Берліна". Глядачам представили 60 робіт із колекції Одеського музею західного і східного мистецтва, евакуйованих з-під бомбардувань.

У Берлінській картинній галереї (Gemäldegalerie) 24 січня відбулося відкриття виставки під назвою "З Одеси до Берліна: європейський живопис XVI-XIX століть". В експозиції представлено 60 творів з колекції Одеського музею західного і східного мистецтва. Напередодні, 23 січня, на урочисту подію завітав президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр. Він привітав організаторів з відкриттям виставки та висловив свою підтримку Україні, зазначивши: "Кривава агресивна війна Росії - це також напад на культуру України".

Попри урочисте відкриття, директор одеського музею Ігор Пороник зізнався, що має змішані почуття. "Так, я щасливий. Так, я сумую, - сказав він у розмові з DW. - Обмін картинами між музеями - нормальна практика у мирний час. Якби цю виставку не супроводжували обставини війни, я був би безмежно щасливий".

Після російського вторгнення в Україну культурна спадщина цієї країни опинилася під серйозною загрозою знищення та окупації. Коли одеський Спасо-Преображенський кафедральний собор, розташований поруч із Одеським музеєм західного і східного мистецтва, зазнав пошкоджень від прямого влучання, стало очевидно, що необхідно терміново евакуювати мистецькі витвори. Спочатку вони були перевезені на захід України, а в вересні 2023 року 74 картини досягли Берліна. Тут їх упорядкували реставратори, і для багатьох з них були виготовлені нові рамки.

"Наші картини мали два можливі шляхи: або залишитися забутими у контейнерах на складах, без можливості побачити світло, піддаючись небезпеці, або ж потрапити до найвідоміших музеїв світу, де вони здатні більше сприяти нашій країні, представляючи її культурну спадщину", - поділився Ігор Пороник. Він впевнений, що знайомство Західної Європи з українською культурою є ключовим для інтеграції країни та її остаточної перемоги. "Захист країни - це не лише справа воїнів на фронті. Це також підтримка тих, хто залишається в Україні, а також наших культурних досягнень. Ми нагадуємо світові про важливість підтримки України, незважаючи на існуючі у Німеччині тенденції. Наші картини слугують культурною дипломатією, підкреслюючи, що Україна та Європа поділяють спільний культурний простір. Ми - європейська нація, ми однієї крові. І нам потрібно об'єднатися, щоб протистояти загрозам з сходу", - підкреслив Ігор Пороник.

Виставка починається з двох портретів - засновника Одеси адмірала Дерібаса та її генерал-губернатора графа Воронцова. "Обох цих діячів у сучасній Україні розглядають критично - як представників експансіоністської політики Російської імперії", - йдеться у пояснювальному тексті.

У сусідньому просторі можна побачити карту сучасної Одеси, на якій позначені її найвідоміші пам'ятки, серед яких Одеський музей західного та східного мистецтв, що минулого року святкував своє століття. Цей музей знаходиться в безпосередній близькості до Чорноморської набережної, поряд з археологічним музеєм та Одеською філармонією. Всього в кількох кварталах від нього розташований знаменитий ринок "Привоз".

Читайте також: Німецькі дослідники фіксують культурні спадщини України.

Головна експозиція включає 60 творів західноєвропейських митців 16-19 століть з колекції одеського музею, а також 25 робіт із берлінських збірок, формуючи захоплюючий діалог між мистецтвом і культурно-історичним контекстом.

У темних залах, де панує особлива атмосфера, яскраві акценти на стінах підкреслюють витвори живопису. Відвідувачі насолоджуються біблійними та міфологічними сюжетами з Італії та Нідерландів, а також портретами, натюрмортами, жанровими сценами, зображеннями Мадонни та мальовничими краєвидами. Основна увага приділяється італійському мистецтву 17-18 століть і голландським творам 17 століття.

Серед видатних творів колекції можна відзначити імпресіоністичну гру світла і тіні у картині "Сонячний день" Еміля Клауса, драматичну сцену "Сварка візників" Жюля-Алексіса Меньє, морські пейзажі Бретані в роботі "Вітрильники" засновника імпресіоністичної групи La Bande noire Шарля Котте, а також експресивні жанрові сцени Алессандро Маньяско, зокрема "Гоління ченців" та "Відпочинок комедіантів".

Алегорична робота одеської колекції містика Габріеля фон Макса "Світло!", у центрі якої зображено сліпу християнку з лампадою, перегукується з його ж полотном із берлінського зібрання "Фавн і німфа".

Яскравість кольорів в апетитному "Натюрморті з омаром" Корнеліса де Гема, створеному в другій половині 17 століття і представленому в одеському музеї, перегукується з "Натюрмортом із фруктами та омаром", написаним його батьком Яном Давидсом де Гемом у Берліні кілька десятиліть раніше.

Одним із шедеврів одеської колекції є картина "Ecce Homo" Бернардо Строцці, яка черпає натхнення з сюжету Караваджо і зображує Христа, підданого насмішкам. Їй у дусі відповідає інша робота того ж художника, що зберігається в Берліні, - "Саломея з головою Івана Хрестителя".

На вернісажі серед відвідувачів привертає увагу висока статна пара: молода жінка та підтягнутий чоловік середнього віку. Вони уважно розглядали картини, жінка пояснювала своєму супутнику деталі робіт та авторську техніку. Це поетка Надія Теленчук та її батько Сергій, який був змушений покинути рідну Херсонщину через війну. Надія бере участь у спільному проєкті Берлінської картинної галереї та Літературного дому Берліна (Literaturehaus Berlin) і писатиме вірш за мотивами однієї з картин виставки. Вона обрала роботу Шарля Котте "Вітрильники" і надовго затримується біля полотна.

"Мета полягає в тому, щоб картини набували нового життя в інших жанрах мистецтва. Мене надзвичайно радує усвідомлення того, що ті шедеври, які були так близько до нас, отримують визнання на міжнародному рівні. Важливо, що німецька аудиторія звертає на це увагу і демонструє свій інтерес", - ділиться Надія.

У центрі приміщення зібралася група українських дівчат. Вони щойно познайомилися й активно обмінюються враженнями про життя в Німеччині. "Я відвідувала Одесу тричі в різні етапи свого життя, але, на жаль, так і не потрапила в музей. Мене вразило, що на відкриття завітав президент, який підкреслив, що російська агресія руйнує не тільки українську державу, але й її культуру. Він також наголосив на важливості налагодження зв’язків між нами. Одеса, з її європейськими мистецькими творами, є яскравим прикладом тієї інтеграції, якої ми так потребуємо", - поділилася думками студентка Яна, яка прибула до Берліна з Києва.

Ігор Пороник поділився з DW планами щодо подальшої долі одеських шедеврів: "Картини виставлятимуться протягом кількох місяців. Після цього ми перевеземо їх до іншого міста в Німеччині. За українським законодавством, твори мистецтва не можуть залишатися за кордоном більше трьох років. Вони повинні повернутися в Україну на певний період, а згодом знову будуть експонуватися. Для мене це виглядає дивно, адже ці правила діють в мирний час, і в умовах війни їх слід переосмислити. Однак це питання не тільки міністерства культури, а й митниці та інших установ".

У той же час в Одеському музеї західного та східного мистецтва, який наразі не може похвалитися основними експонатами зі своєї колекції, панує активність. Щотижня тут відбуваються лекції та культурні події для мешканців Одеси: проводять розповіді про історію Собору Паризької Богоматері, організовують цикл лекцій "Всесвітня історія кінематографа", а також заняття для дітей, присвячені міфам Стародавньої Греції.

Виставка "З Одеси до Берліна" триватиме у Берлінській картинній галереї до 22 червня 2025 року.