Посол Олександр Поліщук повідомив, що індійські підприємства проявляють інтерес до участі у процесі відновлення України.

Надзвичайний та Повноважний посол України в Індії Олександр Поліщук. Зображення з відеозапису.

"На жаль, поки що не отримали жодних офіційних заяв із засудженням атак, що їх здійснює московська влада проти українського населення."

Яка позиція Індії щодо агресії Росії в Україні?

Індія є країною з розвинутою медіасферою, яка ретельно слідкує за світовими подіями. Війна в Україні, безумовно, займає центральне місце в інформаційному просторі індійських ЗМІ. Однак, на жаль, ми не спостерігаємо офіційних заяв з боку Індії, які б засуджували агресію московського режиму проти українських громадян. Це, в значній мірі, пов'язано з умовною залежністю, яку відчуває індійський уряд щодо Путіна, зумовленою історичними зв'язками Індії з Радянським Союзом, які були досить міцними. Наразі ці асоціації переносяться на сучасну Росію, яка суттєво відрізняється від свого радянського попередника. Ми сподіваємося, що Індія займе більш активну позицію на міжнародних дипломатичних форумах. Прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді під час візиту в Україну зазначив, що Індія не є нейтральною стороною і виступає за мирне урегулювання конфлікту між Україною та Росією. Індія активно заявляє про свої амбіції на міжнародній арені, прагнучи стати членом Ради безпеки ООН. З цієї перспективи ми закликаємо Індію бути більш проактивною у встановленні тривалого справедливого миру в Україні. Проте, на даний момент Індія утримується від підтримки України під час голосувань у Раді безпеки ООН та на Генеральних асамблеях.

Перед війною частка закупівлі російської нафти становила близько 4%, а сьогодні вона приблизно досягла 22%.

Індія є одним із головних імпортерів російської нафти, яка підпадає під санкції.

З початком війни Індія значно збільшила імпорт російської нафти, зокрема для своїх внутрішніх потреб. Раніше цей показник становив близько 4%, а зараз він виріс до приблизно 22% від загального обсягу нафти, яку Індія закуповує для виробництва дизельного пального та інших нафтопродуктів.

Справа в тому, що всі розрахунки, які проводяться між Індією і Росією, здійснюються в індійських рупіях. І тому суттєвого впливу на російський бюджет вони, звісно, не мають, оскільки ці рупії у більшості використовуються для придбання якихось товарів з Індії. Це питання досить довго обговорювалося, і мені здається, що потрібно розуміти саму суть цих торгових відносин. Звісно, демпінгові ціни, які дають росіяни, заохочують індійський приватний бізнес до таких закупівель. Але треба говорити по-чесному -- державні нафтопереробні заводи в Індії не закуповують російської нафти. Закуповують приватні підприємці, найбільша фірма тут Reliance. Є також російська фірма, яка називається Nayara, вона перебуває під санкціями Євросоюзу та США. І звісно, усі ці ризики індійська влада розуміє. Водночас, як пояснює місцевий уряд, таким чином Індія стабілізує також і загальні тренди, які існують на паливному ринку в Європі та світі. Чи відповідає це дійсності? Так, відповідає. Наші європейські партнери теж торгують продуктами нафтоперегонки, які надходять з Індії. Тому я би не звинувачував напряму Індію, що вона заробляє або дає заробляти росіянам, і ті гроші йдуть на військові проєкти. Звісно, росіяни намагаються обійти, використовувати інші фінансові механізми, щоб ці гроші легітимізувати для здійснення своїх торгових операцій, пов'язаних з озброєнням у першу чергу. Але поки що таких свідчень прямих у нас немає.

"Індія активно співпрацює з західними державами, демонструючи прогресивний підхід."

Якщо розглядати загальний стан військово-технічного співробітництва, то видається, що в Індії дещо перебільшують роль партнерства з Росією. Насправді, Індія активно співпрацює з західними країнами. Зокрема, в її арсеналі є військові літаки, зокрема багатоцільові Rafale, виготовлені у Франції. Індія також займається пошуком нових проектів у сфері будівництва сучасних кораблів, і ці ініціативи реалізуються не з Росією, а в партнерстві зі Сполученими Штатами, Великою Британією та Німеччиною. Договір, який Індія планує підписати з Європейським Союзом щодо вільної торгівлі, суттєво розширить її можливості для диверсифікації закупівель озброєння та військової техніки, а також для спільного виробництва як в Індії, так і в Європі в рамках нових спільних підприємств.

"Відчуваємо високу зацікавленість Індії у тому, щоб кооперуватися з Україною у військово-технічній галузі"

Україна теж не випадає з цього тренду, відчуваємо високу зацікавленість Індії у тому, щоб кооперуватися з Україною у військово-технічній галузі. Ми традиційно тут присутні. Сьогодні рівень військово-технічного співробітництва значно знизився, але зберігається висока залежність індійського флоту від тих запасних частин та інших елементів, які виробляються в Україні. У свою чергу для України це теж джерело валютних надходжень, тому ми не порушуємо тут ніяких принципів, які могли б завадити Україні з точки зору перетікання технологій або втрати технологій. Усе це ми здійснюємо в рамках тих контрактів, які були укладені ще задовго до війни, з підтримки обороноздатності індійських збройних сил.

"Уряд Індії з великою стурбованістю реагує на будь-які спроби залучення індійських громадян до військових конфліктів."

Російська сторона активно залучає найманців з різних країн для участі у війні проти України. Зокрема, за інформацією ЗМІ, серед них є й громадяни Індії. Яким чином індійське законодавство оцінює такі ситуації, і яка реакція офіційних органів влади на це? Чи спостерігається зменшення кількості людей, які вирушають в Україну для "заробітку на війні"?

Це дійсно дуже важливе питання. Були випадки на самому початку цієї широкомасштабної агресії проти України, коли Росія масово контрактувала громадян не тільки Індії, а й інших країн регіону до складу своїх окупаційних військ. Ми пам'ятаємо цей кейс, коли група індійських громадян звернулася до прем'єр-міністра Індії з проханням повпливати на кремлівського диктатора та звільнити їх з військової служби, на яку вони були по суті силоміць законтрактовані. І в результаті більше трьохсот людей повернулося з Росії назад до Індії. Сьогодні один індійський громадянин перебуває у полоні в Україні. Звісно, якась частина їх залишилася далі служити у російських військах, але хочу привернути увагу наших слухачів, що це російські громадяни, які мають індійське походження. Тобто сьогодні уряд Індії однозначно ставиться дуже негативно до будь-яких спроб по рекрутуванню індійських громадян на війну. І це не тільки в Індії, це також у Непалі, Шрі-Ланці, яка сама протягом 30 років мала на своїй території бойові дії. Тому, за оцінкою нашого координаційного центру, який у Міністерстві оборони займається питаннями військовополонених, сьогодні суттєво знижений рівень вербування громадян цього регіону до російських окупаційних військ.

Це також один із аспектів нашої діяльності, яку реалізує посольство на місці, інформуючи про реалії війни та потенційні ризики для тих, хто, піддавшись обману, прагне заробити, беручи участь у таких військових конфліктах. Ми раді, що досягаємо успіху в цій важливій справі.

Створено план співпраці на період до 2032 року.

Мені цікаво дізнатися вашу коротку оцінку стану нашого економічного співробітництва. Багато авторитетних економістів стверджують, що воно зменшилося, і вказують на певні помилки з української сторони як на причину. Які аспекти ми недопрацьовуємо, і де є можливості для поліпшення ситуації?

Це дійсно один із найважливіших аспектів нашого співробітництва з Індією. Економічні зв'язки та спільні ініціативи в сферах освіти та культури відіграють суттєву роль. Варто згадати про історичний візит прем'єр-міністра Індії Нарендри Моді в Україну, який відбувся в серпні 2024 року — вперше в історії незалежної України. Цей візит став символічним моментом, адже відбувся 23 серпня, в день святкування Дня національного прапора України. Я щасливий, що в такий важливий день прем'єр-міністр висловив свою підтримку українському народу. Цей візит не лише підкреслив політичну взаємодію між нашими країнами, але й мав практичне значення. Лідери ухвалили спільну декларацію, в якій чітко визначили очікування обох сторін щодо розвитку співпраці в багатьох галузях — від традиційної фармацевтики до культурних ініціатив та економічного співробітництва. За результатами візиту та підписаної заяви відбулися додаткові консультації і зустрічі робочих груп, метою яких було створити детальний план і дорожню карту співпраці до 2032 року. Чому саме до цього року? Тому що ми відзначимо ювілей дипломатичних відносин між Україною та Індією. На жаль, поки що немає конкретної дати для візиту президента України до Індії, а також для проведення міжурядової комісії, яка могла б затвердити цю дорожню карту. Проте ми з оптимізмом сподіваємося, що цей візит відбудеться, і ми зможемо закріпити та узгодити наші спільні плани щодо подальшої двосторонньої співпраці.

"Існують нові сфери, в яких ми поділяємо спільні інтереси: аграрний сектор та інформаційні технології."

Наше економічне партнерство до початку війни характеризувалося значною динамікою. Ми досягали обсягу торгівлі з Індією приблизно 3 мільярди доларів на користь України. Однак, через війну ці показники значно знизилися. Сьогодні ми спостерігаємо поступове відновлення, і обсяг нашої торгівлі коливається в межах 1,5-1,8 мільярдів доларів, хоча, на жаль, в основному на користь Індії. Ми активно працюємо над тим, щоб відновити попередні обсяги та перевищити їх у найближчому майбутньому. Для цього ми маємо нові перспективні галузі, які викликають спільний інтерес, зокрема аграрний сектор, інформаційні технології та безліч інших захоплюючих напрямків співробітництва.

"Після закінчення навчання студенти-медики в Україні отримують можливість проходити практику в місцевих клініках."

Перед війною в Україні навчалися понад 22 тисячі студентів медичних спеціальностей з Індії, які щорічно прибували до нашої країни. Нажаль, нині ця цифра значно зменшилася, і зараз ми маємо приблизно 3-5 тисяч студентів, які завершують свої навчальні програми в Україні. Хоча кількість нових студентів, які прагнуть отримати освіту в Україні, зменшилася, все ж існує певний інтерес. Хочу відзначити зусилля Міністерства охорони здоров'я та Міністерства освіти, які активно працюють над залученням іноземних студентів. Україна, безумовно, серед небагатьох країн, що дозволяють іноземним студентам проходити практику в українських клініках після завершення навчання.

"В Україні існує можливість збільшення обсягів виробництва фармацевтичних товарів за підтримки партнерів з Індії."

Ми традиційно маємо сильні позиції у фармацевтичному секторі. Існує великий потенціал для розширення виробництва медичних препаратів в Україні завдяки співпраці з нашими партнерами з Індії. Хочу скористатися цією можливістю, щоб висловити вдячність великій команді фармацевтичної компанії "Кусум Фарм", яка активно працює в Україні, за їхнє віддане ставлення та щедрі гуманітарні внески на підтримку українських громадян. Нещодавно ми отримали нову партію важливих медикаментів для цивільного населення та поранених, які були закуплені в Індії і доставлені до України завдяки зусиллям цієї команди. Звісно, ми сподіваємося отримати більше гуманітарної допомоги з Індії, але наразі отримали лише 16 пакетів такої допомоги. Це переважно медичні препарати та деякі види генераторів, проте потенціал Індії у відновленні енергетичної інфраструктури в Україні є надзвичайно великим. Тому ми разом з урядом працюємо над тим, щоб реалізувати ці можливості.

"Індійські компанії проявляють значний інтерес до участі у відновлювальних проектах в Україні."

Офіційний Нью-Делі, очевидно, намагається дочекатися завершення війни або зупинки бойових дій на фронті, перш ніж приймати рішення про інвестиції. Ще один важливий аспект розширення української присутності – це Генеральне консульство в Мумбаї. Які переваги воно може надати для розвитку економічних зв'язків і яким чином це вплине на бізнес-торгівлю?

Ми відкрили Генеральне консульство в Мумбаї, яке у 2024 році стало повноцінно функціональним і вже активно виконує свої обов'язки. Мумбаї, як економічна столиця Індії, є домом для багатьох великих компаній, тому консульство займається не лише наданням консульських послуг громадянам та візовою підтримкою під час поїздок в Україну, а й сприяє розвитку бізнесового співробітництва та економічних проектів, які ми можемо реалізувати разом з нашими партнерами з Індії. Існує безліч таких можливостей. Наразі ми очікуємо підписання інвестиційної угоди з індійською стороною, яка дозволить нам детально обговорити умови інвестування. Індійський бізнес виявляє великий інтерес до участі в проектах реконструкції та відновлення в Україні, але варто підкреслити один важливий момент: Президент Зеленський чітко заявив, що ті, хто підтримував нас під час війни, матимуть пріоритети в процесі відбудови. Наші індійські колеги це розуміють, тому ми сподіваємося на спільне бачення потенційних можливостей реалізації цих проектів в Україні, яке буде закріплено на папері та втілено в життя.

"Намагаємося донести до індійських колег ту різницю, яка існує між нашою Україною та Московщиною"

Ми колись захоплювалися індійськими фільмами, чудовими танцями, музикою. Це запам'яталося. А що зараз? Я чув, що йдеться навіть про виробництво спільних проєктів. Наскільки це відповідає дійсності?

Культурні зв'язки між нашими державами мають глибоке коріння і значну історію, хоча, можливо, їхній розвиток не завжди відповідає нашим сподіванням. Культурне співробітництво — це не лише індійські фільми, які ми з теплом згадуємо з юності. Варто згадати, наприклад, одесита Бориса Хавкіна, який зробив визначний внесок у боротьбу з такими небезпечними хворобами, як чума і холера. На його честь нині названо інститут вірусології в Мумбаї. Ми прагнемо знайти подібні приклади співпраці. Я не маю наміру ідеалізувати відносини між Україною та Індією в радянський період, оскільки це може призвести до відновлення радянських стереотипів та змусити наших індійських партнерів думати, що достатньо просто повернутися до минулого. Тому ми прагнемо підкреслити різницю через культурні проекти, що мають суттєве значення. Ми реалізуємо різноманітні програми, зокрема цикл лекцій професора Філенка про українську музику та її розвиток, а також організовуємо художні виставки і покази фільмів, таких як "Тіні забутих предків" і сучасні стрічки, що висвітлюють воєнні злочини Росії в Україні. Ми намагаємось донести до наших індійських друзів істотну різницю між Україною та Московщиною. Хоча нам непросто конкурувати, зазначу, що ми займаємо більш вигідну позицію, ніж росіяни в цьому напрямку. Вони навіть намагаються копіювати ініціативи, які реалізує українське посольство, незважаючи на те, що в Індії діє п’ять російських культурних центрів, які активно просувають російські цінності.

А ми своїм незначним колективом робимо досить успішні проєкти. Провели вже другий цикл конкурсів із написання есе про Україну індійськими школярами. Це близько півтори тисячі дитячих робіт, які розглядаються в Україні, оцінюються. Тобто есе, які вони пишуть про Україну. Тут я хотів би подякувати професорці Києво-Могилянської академії Мрідулі Гош, яка має індійське походження, але цілком віддана Україні, вона працює у Києві й допомагає нам реалізувати саме такі програми. Ми також тісно співпрацюємо з цілою низкою університетів, які є провідними в Індії, для того щоб доносити саме українські наративи до наших індійських друзів, слухачів, студентів. Ми орієнтуємося на молодше покоління, тому що вони з більшим розумінням сприймають те, що сьогодні відбувається в Україні, аніж попередня генерація.

"Працюємо над проєктом із відкриття класу бандури у штаті Нагаленд"

В Україні було реалізовано чимало спільних кіноіндустріальних проєктів за участю індійських продюсерів. Одним із найбільш помітних є лауреат Оскарівської премії, знамените музичне відео "Naatu Naatu", зйомки якого проходили в Маріїнському палаці в Києві, а також багато інших різноманітних ініціатив. Хоча сьогодні співпраця між країнами дещо сповільнилася, українські митці все ще виявляють великий інтерес до того, щоб привнести свою культуру в Індію. Водночас, в Індії існує значний запит на участь у подібних культурних заходах. Наприклад, ми наразі працюємо над проєктом, що передбачає відкриття класу бандури у штаті Нагаленд. Місцеві мешканці дуже хочуть, щоб ми допомогли їм, привезли бандури та заснували школу.

Хоч це може звучати дивно, в Індії не існує ступеня доктора філософії у сфері музики або музичного мистецтва. Це ще одна область, над якою ми активно працюємо: розробка різноманітних освітніх програм, які були б цікаві як для нас, так і для наших індійських партнерів. У нас також заплановано проведення фестивалю української культури. Цього року ми вже частково реалізували деякі ініціативи, і сподіваємося, що наступного року зможемо продовжити цю діяльність, залучаючи українські колективи, митців та письменників. На великих книжкових ярмарках вже виступали численні сучасні українські автори, і індійська аудиторія виявила великий інтерес. Ми прагнемо, щоб українська література була представлена тут, в Індії, у перекладах на англійську та хінді, і активно працюємо над цим.

"Попри війну, Україна все ж активно підтримує біженців, що втекли з М'янми до Бангладеш."

Ви виконуєте обов’язки Надзвичайного і Повноважного посла України в Індії. Основні напрямки діяльності посольства охоплюють Індію як країну основного перебування, а також включають Бангладеш, Непал, Шрі-Ланку та Мальдіви в рамках сумісництва. Це значні території. Чи є дипломатична присутність України в цьому важливому регіоні достатньою?

Я вважаю, що наразі ми маємо всі необхідні ресурси для того, щоб підтримувати свою присутність в Індії, враховуючи пріоритети, які вимагають значних фінансових вкладень у сфері оборони та національної безпеки України. Ми усвідомлюємо, що в поточних умовах не можемо розширити наше представництво, але закладаємо основи для подальшого розширення дипломатичної діяльності. Це, зокрема, може включати відкриття культурних центрів, які б суттєво сприяли поширенню правдивої інформації про Україну серед індійського населення. Як я вже згадував, відкриття Генерального консульства є значним кроком вперед для Міністерства, адже це допоможе зміцнити економічну присутність України в країні, яка прагне стати третьою економікою світу. Тому цей проєкт має великі перспективи.

Я хотів би, можливо, більшого долучення, щоб ми були представлені в Непалі, у Бангладеш, тому що це традиційно теж ринки для України. Бангладеш є одним із найбільших споживачів українського зерна, і ми працюємо над цим. Україна, незважаючи на те, що у нас війна, продовжує надавати допомогу разом із партнерами біженцям, які втекли з М'янми до Бангладеш, це один із найбільших таборів таких біженців у світі, десь приблизно 2,5 млн людей. А Україна туди постачає соняшникову олію разом із нашими шведськими та французькими партнерами. Ми б хотіли більшої присутності, але будемо виходити з об'єктивних реалій, які на сьогодні існують. Відтак будемо продовжувати забезпечувати нашу дипломатичну взаємодію у регіоні з надією, що зможемо її посилити або розширити у близькому майбутньому.

"Стати частиною спільної індо-французької ініціативи та увійти до складу Сонячного альянсу."

І Індія, і Україна наразі переживають екстремальну спеку. Для Індії це звичайне явище, пов'язане з кліматичними умовами, тоді як для України це новий і небезпечний виклик. Наші метеорологи запевняють, що це явище не триватиме довго. Вважаю, що жителі Індії набагато краще адаптовані до високих температур.

Це не зовсім відображає реальність, оскільки наші друзі з Індії також страждають від екстремальних температур. Проте, оскільки країна знаходиться в сонячному поясі, тут виробляється велика кількість сонячної енергії, що дозволяє підтримувати енергетичні потреби величезної нації. Сонячна та вітрова енергетика є ключовими елементами енергетичної стабільності Індії. Я радий, що отримали пропозицію від наших індійських партнерів приєднатися до спільної ініціативи Індії та Франції, а також до Сонячного альянсу. Враховуючи сучасні потреби України, це стане важливим аспектом не лише технологічного співробітництва, а й підвищення нашої стійкості до російської агресії.