Інша Опішня: Нові аспекти керамічної столиці

У громаді є ініціативи, які впроваджують уперше в Україні

Лише варто згадати Опішню, що на Полтавщині, як відразу на думку спадає унікальна кераміка. Проте, відвідавши це затишне селище, кореспондентка Укрінформу відкрила для себе багато інших цікавих аспектів, які не обмежуються лише художніми традиціями.

"Секрети сливового саду"

Раніше в громаді проводили гастрономічний фестиваль "Опішня СливаФест", який із року в рік відвідували понад 10 тисяч гостей із Полтавщини та інших регіонів. Після повномасштабного нападу Росії фестиваль не організовують задля безпеки. Але сьогодні в Опішні відбувається теж дещо особливе ‒ свято, тематикою якого стали ті самі опішнянські сливи, та заїзд на велосипедах під назвою "Таємниці сливового саду".

Ми вирушили з саду слив, який був висаджений у 2021 році. Ідея організувати велоквест виникла, щоб насолодитися мальовничими пейзажами Опішні, зібрати сливи та інші складові для засолювання. І от, на фініші, ми щойно засолили їх у традиційній опішнянській макітрі, дотримуючись стародавнього рецепту, ‒ ділиться враженнями Валентина Павленко, організаторка велопоходу від Центру культури, дозвілля, туризму та спорту Опішнянської селищної ради.

Прошу здати секрет рецепта соління слив. І виявляється, для цього використовують секретний інгредієнт ‒ чебрець.

У велозаїзді взяли участь школярі. Їх розділили на дві команди: "Жовта слива" та "Сливопад", для яких влаштували квест. А із зібраних слив, крім соління, одразу приготували ще й варення та компот, чим дітей і частували.

Учні також матимуть можливість отримати маленькі подарунки у формі слив і насолодитися смачною кашею, ‒ зазначає Павленко.

Діти спілкуються, фотографуються на невеличкій фотозоні та розбирають кашу, ‒ після велозаїзду в них розгулявся добрячий апетит.

"Керамічний гендер-фест"

Цього часу я направляюся до села Малі Будища в межах Опішнянської селищної громади. Саме тут розташована "Опішнянська Артіль" ‒ комунальне підприємство, що спеціалізується на виготовленні кераміки. На території "Артілі" можна побачити безліч гончарних виробів, але найбільше привертають увагу чорнобривці різноманітних відтінків, які неначе створюють яскравий килим. Біля входу мене зустрічає директорка підприємства Ольга Плоха.

- У нас ми підтримуємо опішнянські традиції. Для гостей доступні чотири різновиди майстер-класів: гончарство, виготовлення класичної свистульки, керамічної плитки та традиційного опішнянського розпису, - зазначає керівниця закладу.

- Є й кімнати, де ми сушимо й випалюємо вироби. Власне, тому артіллю і називається, бо це спільний простір для роботи гончарів, ‒ додає пані Ольга.

Таким чином, хоча цей заклад і є комунальним, він приносить прибуток. Відповідно, фінансові ресурси залишаються в громаді та спрямовуються на її розвиток. Наприклад, за власні кошти було споруджено дров'яне горно, яке активно використовується під час частих відключень електроенергії. Випал триває до 12 годин, і в цей період відсутність світла є абсолютно недопустимою.

Ольга Плоха розповідає, що це місце наповнене не лиш теплом майстрів, а й відвідувачів ‒ сюди приходять й іменинники, і молодята, і пари, які хочуть в особливий спосіб дізнатися стать своєї дитини. Для цього влаштовують гендер-паті.

Приходять майбутні батьки, передають нам картку, на якій вказано – хлопчик чи дівчинка. У нас є спеціальні шприци, наповнені ангобом – фарбою для розпису глиняних виробів. Майстер формує велику миску та одночасно наносить ангоб. Всі можуть бачити, який колір виходить, і таким чином дізнаються стать дитини. На виробі залишають підписи, і ця річ стає родинною реліквією. Потім ми випалюємо миску та надсилаємо її майбутнім батькам, – розповідає пані Ольга.

ЯК СМАКУЮТЬ ОГІРКИ ВІД "ОПІШНЯ-АГРО"

Одна із цікавих ініціатив, реалізованих у громаді, ‒ аграрна. Тут функціонує комунальне аграрне підприємство "Опішня-Агро". Його створили у 2021 році, ідею запропонував очільник громади ‒ Микола Різник, а мешканці підтримали. Підприємство обробляє землі, які не були у використанні.

Це перше комунальне підприємство такого типу в Україні. Наразі ми обробляємо 150 гектарів, на яких вирощуємо зернові культури, такі як соя, соняшник, кукурудза та пшениця. Крім того, на чотирьох гектарах розташовані овочеві культури. У нас є солодкий та гострий перець, помідори, баклажани, рання та пізня капуста, а також цибуля та морква. Не забули ми й про кавуни та дині. І це лише частина нашої продукції. У теплицях вирощуємо огірки та помідори. У підприємства також є сливовий сад площею два гектари, ‒ ділиться інформацією агроном Максим Хоменко.

Тепличний комплекс у громаді почав функціонувати на повну потужність вже під час масштабного вторгнення Росії. Вирощену продукцію продають на Полтавщині, а також постачають волонтерам.

Теплиці, які облаштували на місці розвалених ферм, працюють майже весь рік. Тут є крапельний полив та обігрів. Роботи починаються з березня.

- До кінця жовтня точно ми ще будемо працювати. А ще потім у грудні можна висадити цибулю на зелень, ‒ додає Хоменко.

Я не втрималася, огірків із опішнянської теплиці скуштувала: такі, як треба, хрумкі й соковиті.

МОЛОДЕЖНИЙ ЦЕНТР: ТВОРЧІСТЬ, ДОБРОЧИННІСТЬ І ЙОГІЧНІ ПРАКТИКИ

У цей день погода тішила теплом, і на березі мальовничого ставка в Опішні проходило заняття з йоги.

Поки триває тепла пора, щотижня більше 30 дівчат мають можливість долучитися до спортивних тренувань на цій локації. У зимовий час ми переходимо до занять у закритих приміщеннях, ‒ поділилася інформацією Анастасія Правденко, працівниця комунального закладу "Молодіжний центр" Опішнянської селищної ради.

Окрім йога-класів, у центрі проходять різноманітні культурні та творчі події. Тут працюють не лише з молоддю, а й з людьми різних вікових категорій.

Безумовно, у центрі уваги також знаходяться місцеві культурні надбання. Для цього був розроблений спеціальний цикл майстер-класів "Опішнянські традиції", на яких навчають виготовляти глиняні іграшки, писанкарству та іншим народним ремеслам. Крім того, активно підтримується волонтерська діяльність, зокрема виготовлення маскувальних костюмів для військових.

Приміщення ж, у якому працює центр, тепер ремонтують у рамках проєкту "Рух без бар'єрів", тож скоро воно стане ще доступнішим.

Поряд з тихим ставком панує неймовірна спокійна атмосфера ‒ це справжній рай для занять йогою. Проте наша прогулянка підходить до завершення, і я вирішую поспілкуватися з керівницею проєктно-інвестиційного відділу Опішнянської селищної ради, Марією Волошиною.

На мою думку, останніми роками Опішня зазнала значного розвитку. Поступово почали з’являтися нові туристичні принади. Зокрема, було відкрито "Опішнянську артіль", а також з'явився новий туристичний об'єкт — "Сторожова вежа", яка була реконструйована з козацької фортеці. Цього року ми також запустили "Стежку здоров'я" з аудіогідом, що надає можливість не лише пробігтися, проїхати на велосипеді або просто прогулятися, але й дізнатися за QR-кодом цікаві факти про наші місця та їхню історію, — розповідає Волошина.

Він підкреслює, що, хоча повноцінне проведення культурних заходів наразі ускладнене через війну, локальні спільноти все ж докладають зусиль для їх організації, особливо для молодіжної аудиторії. Для туристів це також цікаво — поряд з багатою культурною та історичною спадщиною Опішні, спостерігається зростання числа садиб для зеленого туризму.

Дійсно, було б чудово провести кілька днів у цій чудовій садибі. Проте, на жаль, час повертатися. Тож прощаюся з пані Марією та Опішнею, мріючи про новий репортаж з цього місця в майбутньому.