"Історія — це не лише дані та документи. Це, насамперед, про людські долі". У Києві відбувся прем'єрний показ стрічки "Час збирати каміння".

Ця стрічка висвітлює долю українців, які брали участь у боротьбі проти нацизму в період Другої світової війни, служачи в різних арміях та рухах опору. Вона відновлює їхні імена та демонструє, яким чином радянська, а тепер і російська пропаганда привласнювала українську спадщину.

9 вересня в Національному музеї історії України, присвяченому Другій світовій війні, відбувся ексклюзивний показ документального фільму "Час збирати каміння. Українці на полях битв Другої світової війни". Цю подію організувала державна підприємство "Мультимедійна платформа іномовлення України".

Ця стрічка висвітлює подвиги українців, які боролися з нацизмом під час Другої світової війни в різних країнах, арміях і рухах опору. Їхні історії протягом багатьох років залишалися невідомими через радянські та російські узагальнення, такі як "радянські солдати", "російські визволителі", "військовополонені" та "остарбайтери". Творці фільму прагнуть відновити імена цих людей разом з їхньою українською ідентичністю, а також донести український голос до європейської пам'яті про Другу світову війну.

Сцена з фільму "Час збирати каміння"

"Наша основна мета полягала в тому, щоб відновити справедливість. Герої цього фільму вже не можуть захистити себе і висловити свої думки. Тому цю відповідальність беремо на себе ми, їхні нащадки. І саме це ми й реалізували," – зазначила перед показом генеральна директорка ДП "Мультимедійна платформа іномовлення України" та креативна продюсерка фільму Юлія Бін.

Андрій Ступак, Юрій Клімчук, Дмитро Гайнетдінов і Юлія Бін під час презентації фільму "Час збирати каміння"

Заступник генерального директора Національного музею історії України у Другій світовій війні Дмитро Гайнетдінов розповів, що фільм є прямим кроком до переосмислення Другої світової війни.

Протягом тривалого часу наша історія опинилася під впливом радянських та російських міфів. Однак після початку масштабного вторгнення Росії весь світ зміг побачити їхню неправду. Російські агресори намагалися переконати міжнародну спільноту, що Україна та українці не мають права на власну історію. Проте, незаперечним фактом є те, що 8 мільйонів українців боролися проти нацизму. Як музей, ми прагнемо донести до нашого суспільства та світу важливе повідомлення: українці, які пережили цю війну, мають повне право на свою частку в перемозі Об'єднаних Націй, – зазначив Дмитро Гайнетдінов.

Педагог та доктор філософії Юрій Клімчук, що є одним із консультантів і персонажів фільму, зазначив, що стрічка відображає лише фрагмент історій українців, які пережили Другу світову війну.

"Ця тема потребує свого розголосу. І хочу сказати, що те, що буде на екрані, -- насправді лише частина внеску українців у Другу світову війну. Коли ви будете дивитися історії людей, про яких сьогодні буде йтися, треба розуміти: таких історій є тисячі. Це фільм про пам'ять усіх -- не лише тих, хто буде на екрані, а всіх, хто боровся на полях битв Другої світової війни, де б вони не були. Їхній внесок важливий, тому що на прикладі їхніх подвигів, адже багато хто з них загинув, ми сьогодні можемо набиратися патріотизму і продовжувати боротьбу з ворогом", -- розповів Юрій Клімчук.

Юрій Клімчук прибув на презентацію разом із своїм учнем Северином, котрий також був залучений до процесу зйомок фільму.

На підтвердження своїх слів Юрій Клімчук розповів історію, з якою мав справу особисто, під час перебування на одному з кладовищ французького міста Ліона. Вона стосується учасника французького Руху опору, вихідця з України, Георгія Вікторова.

"Він пішов з життя. У 1980-х роках його дружина та донька регулярно відвідували його могилу. Вони отримали почесну медаль за участь у Русі опору, а він сам став почесним громадянином цього міста. Існують фотографії з радянських видань, на яких видно, як жінка та дівчина кладуть квіти на його могилу. Проте сьогодні я не зміг знайти це місце. У реєстрах кладовища його прізвище присутнє, є хрест, але на вказаній ділянці виявилось зовсім інше прізвище -- польське. Працівники музею знову починають пошуки: куди ж подівся наш герой? Насправді таких історій безліч. Я ж, зокрема, продовжуватиму збирати ці фрагменти і створювати ту важливу для нас стіну", -- поділився Юрій Клімчук.

Він також пояснив, що назва фільму -- "Час збирати каміння" -- символічна: "Каміння багато, і, зібравши його, ми зможемо будувати таку історичну стіну, об яку "русский мір" спіткнеться і, я думаю, десь задумається над тим, що він неправий".

Режисер Андрій Ступак поділився, як еволюціонувало сприйняття творців фільму в процесі його створення.

"Обговорюючи історію Другої світової війни, ми часто одразу думаємо про документи, архіви та статистичні дані. І дійсно, на певному етапі ми зіткнулися з величезною кількістю матеріалів. Цей світ науки та історії здався нам безмежним. Проте на нашому шляху зустрілися люди, які стали своєрідними гідами, допомігши зрозуміти, що історія — це не лише архіви та цифри. Це, перш за все, про людей. Вони є носіями цієї історії та пам'яті. Ми прагнули увічнити цю пам'ять у формі фільму. Сподіваюся, що тепер ця пам'ять стане частиною і нашої спільної історії", — зазначив Андрій Ступак.

Режисером стрічки "Час збирати каміння" є Андрій Ступак.

У процесі створення фільму брали участь: режисер Андрій Ступак; креативна продюсерка Юлія Бін; сценаристка та редакторка Анастасія Квітка-Ступак; виконавча продюсерка Тетяна Самаріна; оператори-постановники Володимир Овсюченко і Сергій Колесніков; продюсери Артем Вишневський, Євгеній Черниш та Сергій Кузьменко; монтажер Андрій Ступак; оператори Сергій Колесніков, Юрій Марковський, Руслан Кузьгов і Микола Кобзар; журналістка Поліна Лісова; дизайнер Олександр Моторний; звукооператор Назар Захарченко; саунд-дизайнер та звукорежисер зведення Денис Абраменко; головний звукорежисер Артем Ущаповський.

У своєму коментарі для "Детектора медіа" Юлія Бін поділилася, що ідея створення фільму з'явилася у неї під час перегляду документальної стрічки Мирослави Барчук на YouTube-каналі "Суспільне Документалістика". В той момент вона зрозуміла, що "Мультимедійна платформа іномовлення України" повинна донести до світу справжню історію українського народу.

Генеральна директорка Державного підприємства "Мультимедійна платформа іномовлення України", креативна продюсерка стрічки Юлія Бін.

"Я слухала якось документальну стрічку на "Суспільне Документалістика". Там було кілька хвилин про те, як українців укорінюють у пам'яті європейській і світовій як колаборантів, і обов'язково так, щоб ми всі були зрадниками. Я прямо пам'ятаю, як мене це обурило. Я прийшла на роботу, і ми почали про це говорити. Я сказала: "Слухайте, кому, як не нам, тим, хто розповсюджує інформацію про Україну, про українців у світових медіа, показати, що це неправда?"", -- розповіла Юлія Бін.

Сцена з фільму "Час збирати каміння"

Світ пам'ятає цю війну і вшановує її героїв. Мільйони українців пройшли Другу світову. Вони воювали на різних фронтах, у різних арміях -- від українського підпілля й УПА до французького Іноземного легіону, європейського Руху опору, Червоної армії, британських, американських, канадських і польських військ. Десятиліттями їхні історії були розчинені у чужих політичних наративах. Питання про те, хто звільнив світ від нацизму, впливає на політику, пам'ять і самоідентичність цілих суспільств у Європі.

Навіть сьогодні, коли триває війна Росії проти України, в документах і книжках, у місцях поховань і на пам'ятних знаках українці, які воювали за вільну Європу, можуть бути позначені як "росіяни", а Кремль продовжує використовувати тезу про "російський народ-визволитель".

У стрічці "Час збирати каміння" розкриваються історії українців, які боролися з нацизмом в русі опору в Італії та Франції, служили в Іноземному легіоні французької армії, а також стали жертвами примусових робіт у цих країнах, пам'ять про яких намагається привласнити Росія.

Серед цих осіб можна виділити Георгія Ліпницького, Миколу Буянова, Василя Порика, Олександра Накорчемного та Петра Білобрана.

Сцена з фільму "Час збирати каміння"

Через родинні спогади, архівні фото і документи, музейні колекції, місця пам'яті та дослідження в Італії, Франції й Україні автори стрічки відновлюють їхню українську ідентичність, показують український внесок у перемогу над нацизмом і масштаб російської маніпуляції, утверджують право українців на власну історію.

Фільм представлений у вигляді історичного уроку для учнів однієї з шкіл Хмельниччини, який проводить викладач і доктор філософських наук Юрій Клімчук. Протягом більше десяти років він відновлює пам'ять про українців, які брали участь у боротьбі в рамках європейського Русі опору.

Фото 9 Сцена з фільму "Час збирати каміння"

Документальний фільм "Час збирати каміння" показує, що боротьба за пам'ять -- це й про те, що сьогодні війна, в якій беруть участь українці, знову точиться на українській землі. Історія ніби зробила коло.

Фільм завершується зворушливою історією про бійця Інтернаціонального легіону Збройних Сил України, француза Андреаса Галлоцці, який трагічно загинув на сході України у лютому 2023 року, коли йому було всього 22 роки. Глядачі мають можливість познайомитися з його матір'ю, Едіт Галлоцці, та почути її спогади про сина, а також уривки з його останнього листа, який вона вперше прочитала лише після його смерті.

Сцена з фільму "Час збирати каміння". Військовий Інтернаціонального легіону ЗСУ, француз Андреас Галлоцці

Після перегляду фільму глядачі поспілкувалися з командою, яка працювала над його створенням.

Юлія Бін розповіла, що для авторів фільм став частиною ширшої роботи з деконструкції російських історичних міфів.

"Ми хочемо повернути собі конкретно наш голос, тому що його у нас забирають. І це дуже важливо для нас як для іномовлення, тому що в нас є велика дистрибуція і можливість різними мовами говорити зі світом, щоб зруйнувати цей міф і цю конструкцію, яка дуже щільно вбудувалася в голови багатьох людей", -- сказала Юлія Бін.

На запитання глядача про найбільші враження, отримані під час роботи з архівами та науковими дослідженнями, Юрій Клімчук відповів: "Коли я починав своє дослідження, головним відкриттям для мене стало усвідомлення того, як історія була використана і яке завдання стоїть перед нами сьогодні: повернути, вписати в контекст і зберегти її. Цей фільм вже є частиною цього процесу повернення. Я дуже радий, що ми сьогодні мали можливість переглянути його тут, у цьому символічному музеї історії України під час Другої світової війни. І мені приємно, що ми обговорюємо українців у цей важливий момент".

Андрій Ступак поділився, що процес створення фільму зайняв приблизно сім місяців, з яких близько одного місяця було присвячено експедиційним зйомкам.

"Ми мали величезну кількість матеріалів, і концепція змінилася під час роботи. Іноді кажуть, що ти починаєш з однією ідеєю, знімаєш зовсім іншу, а в процесі монтажу виходить третя. У нашому випадку це сталося саме так. Сама історія є досить складною. Коли вона перетворюється на сценарій, а потім на фільм, інформації завжди виявляється забагато. Люди, з якими ми зустрічалися, заслуговують на окремі історії — не просто бути частиною одного фільму, а мати власну історію", — зазначив Андрій Ступак.

Сценаристка та редакторка Анастасія Квітка-Ступак зазначила, що основна ідея фільму полягала у поверненні українських імен та боротьбі з російською пропагандою. "Це те, що ми заклали на початку, і те, що втілили в життя. Ми не очікували, що в самій Європі, як зазначила наша героїня Анік, відбувається боротьба за історичну пам'ять на рівні могил, за відновлення наших імен. Це стало для нас і шоком, і відкриттям. Під час написання сценарію та монтажу ми відчували внутрішню боротьбу: ось ми нарешті дісталися до цих могил, ми їх відображаємо, фіксуємо на камеру. І усвідомлюємо, що росіяни також спостерігають за цим, і їхні дії абсолютно неправомірні. Ця ідея поступово розкривалася, наповнювалася змістом, і тому нам доводилося сидіти ночами, міркуючи про те, як це донести до глядачів," – поділилася Анастасія Квітка-Ступак.

Знімальна група та герої фільму "час збирати каміння"

На думку Юлії Бін, команда має на меті забезпечити доступність фільму для великої кількості глядачів. Наразі тривають дискусії щодо можливості демонстрації "Часу збирати каміння" на міжнародних фестивалях, а згодом планується показати його на власній платформі.

Фільм "Час збирати каміння" започатковує масштабний документальний проєкт, що здобув перемогу в рамках ініціативи Президента України Володимира Зеленського "Тисячовесна". У наступних випусках буде розглянуто життєві історії українців, які проживають у Норвегії, Польщі, Чехії та Німеччині.

Фото надані ДП "Мультимедійна платформа іномовлення України"