Історія згущеного молока: де і ким була створена, як воно потрапило до СРСР та таємниці легендарної етикетки.

8 А ви знали, що в Україні існує своя культова етикетка згущеного молока?

Пройшовши величезний шлях щодо технологій і виробництва, цей продукт опинився у СРСР, а після 1991 року й у незалежній Україні. Докладніше про історію всіма улюбленої згущенки розповість 24 Канал.

Ось варіант з унікальним викладом: "Ці знакові товари не мають радянського походження: які ідеї СРСР перейняв з США та Європи."

Згущене молоко має довгу історію, що налічує вже понад два століття. Його створення приписують французькому винахідникові Ніколю Апперу.

У ті часи він займався розробкою технологій для тривалого зберігання їжі після її термічної обробки. В ході своїх експериментів він виявив, що якщо розмістити продукти в скляні банки, довести їх до кипіння, а потім щільно закрити, то така їжа може зберігатися протягом багатьох років.

Чи чули ви, що на 24 Каналі стартував місяць подарунків? Відшукайте 5 цікавих соусів у розділі Смачно 24 та приєднайтеся до розіграшу призів. Щодня у вас є можливість виграти набори соусів від нашого партнера та інші чудові подарунки. А 6 травня ми розіграємо головний приз – мультипіч Tefal!

У 1795 році Наполеон ініціював конкурс, спрямований на розробку ефективних способів консервування їжі, щоб забезпечити харчування для французької армії. Переможцем став Аппер, який, окрім слави, був нагороджений премією в 12 тисяч франків від самого імператора.

У 1804 році Аппер відкрив першу в історії консервну фабрику, ставши значним постачальником консервів для французької армії. А в 1827 році він розпочав дослідження у сфері консервування молока, повідомляє Hochdorf Inside.

Француз винайшов метод тривалої термічної обробки молока, що дозволяло випарувати зайву вологу. Однак, цей процес суттєво змінював смакові якості молока, яке ставало темнішим через карамелізацію лактози. Крім того, в ті часи виникали труднощі з транспортуванням скляних банок, у які розливали молочний концентрат, оскільки асфальтовані дороги ще не існували, і тара часто псувалася під час перевезення. Додатково, процес виходив дуже затратним у плані трудових і паливних ресурсів. У підсумку, винахід Аппера не знайшов широкого визнання.

Протягом восьми років англійський науковець Вільям Ньютон вирішив вдосконалити молочний концентрат Аппера. Його нововведення виявилося досить простим: він додав цукор до продукту не з метою поліпшення смаку, а для збільшення терміну зберігання. У 1835 році Ньютон подав заявку на патент, але так і не реалізував своє нововведення.

Справжній прорив у цій галузі відбувся більше ніж через два десятиліття після створення Аппера. Цю знакову технологію розробив американець Гейл Борден, який впровадив методи промислового виробництва згущеного молока.

Після втрати дружини в 1844 році Борден вирішив повністю присвятити себе винахідництву та розпочав дослідження всіх доступних методів збереження продуктів. Його метою було знайти найефективніший спосіб консервації, і на це йому знадобилося кілька років.

Гейл Борден / Зображення отримано з веб-сайту Borden Dairy.

Існують дві легенди, чому Борден вирішив зайнятися консервацією молока. За першою з них, під час експериментів він винайшов сублімоване м'ясо, і у 1850 році його запросили у Лондон на торгову виставку. Під час поїздки дослідник став свідком дуже неприємного випадку. На борт узяли корів, щоб мати під рукою свіжий продукт. Однак тварини виявилися хворими, і кілька дітей померло від отруєння. Тож Борден пообіцяв собі створити консервоване молоко та після повернення додому розпочав експерименти.

За другою версією, Борден був дуже відомою людиною та входив до американської еліти. Одного разу у Нью-Йорку він повертався додому після світського рауту. Але заблукав у незнайомій для нього частині та потрапив у квартал для бідних. І побачив він там жахливу картину: на довгій прямій вулиці гралися сотні дітей, і всі вони були хворими. У них були здуті животи, криві ноги та явна нестача інтелекту на обличчях.

Вражений цим жахливим відкриттям, наступного дня Борден звернувся до свого лікаря з питанням про цю страшну недугу, що охопила місто. Лікар пояснив, що йдеться про рахіт, який виникає через недостатнє харчування. Проте, за його словами, існували способи лікування. Якщо б кожна дитина отримувала щодня хоча б кілька склянок свіжого молока, її здоров'я було б у нормі. Проте в той час молоко коштувало шалені гроші, оскільки доставити його з сільських ферм до міста було надзвичайно складно, і тільки заможні могли собі це дозволити. Молоко швидко скисало, адже його перевозили у звичайних возах під палючим сонцем – тоді не було ані добрих доріг, ані автомобілів, ані холодильників.

Отже, Борден дійшов висновку, що для вирішення виниклої проблеми необхідно знайти спосіб консервування молока. При цьому важливо було, щоб кінцевий продукт виявився максимально доступним за ціною, аби його могли купити навіть найбідніші верстви населення. Винахідник також прагнув зберегти якомога більше корисних властивостей молока і організувати масове виробництво, дотримуючись принципу рентабельності.

Реклама згущеного молока бренду Гейла Бордона / Джерело: сайт The Artchives.

Він провів понад десять років, вдосконалюючи свою технологію до досконалості. Метод Аппера він відразу відкинув, оскільки виявив його надто витратним, а також дізнався, що продукт значно погіршується через тривале кип'ятіння. Замість цього Борден розробив спосіб випаровування молока, нагрітого до температури 80-90 градусів за Цельсієм, в умовах зниженої атмосфери. Це значно пришвидшувало процес у десять разів і дозволяло зберігати якість продукту. Для покращення смакових характеристик і товарного вигляду він вирішив додати цукор до молочного концентрату. Він також усвідомлював, що цукор є відмінним консервантом.

У 1856 році бізнесмен отримав патент на ідею виготовлення смачного солодкого згущеного молока. А у 1864 він вирішив заснувати New York Condensed Milk Company для його масового виробництва - це була перша у світі фабрика з виробництва згущеного молока. До слова, ця компанія існує і донині, але вже як Borden Dairy.

Окрім цього, Борден активно займався постачанням консервованих продуктів для армії під час Громадянської війни в США. Як інженер, він самостійно розробляв усі технологічні процеси та обладнання для консервації. Більше того, він впровадив використання бляшанок із герметично запаяними кришками для своїх продуктів. Ця новація забезпечила їхню стійкість до пошкоджень, що виявилося дуже корисним для військових потреб. З часом він заснував кілька виробництв і здобув величезні багатства.

Завод, який було створено Гейлом Борденом, функціонує й до сьогодні / Фото з соціальних мереж.

Продукт, створений Гейлом Борденом, став популярним не тільки в Сполучених Штатах. Різні новатори та бізнесмени почали засновувати свої власні підприємства для виготовлення згущеного молока.

Перша фабрика в Європі була заснована у Швейцарії, в місті Хам, в 1866 році американськими братами Джорджем і Чарльзом Пейджами. Вона отримала назву Anglo-Swiss Condensed Milk Co. Чарльз Пейдж, виконуючи обов'язки віцеконсула США, часто відвідував Швейцарію, де, натрапивши на численні стада корів, прийняв рішення започаткувати виробництво згущеного молока для європейського ринку. Брати придбали виробниче обладнання безпосередньо зі Сполучених Штатів.

Лише в перший рік роботи завод виготовив 137 тисяч банок згущеного молока, що дало змогу підприємцям з самого початку досягти прибутку. Значні замовники, зокрема лікарні, високо оцінювали згущене молоко завдяки його тривалому терміну зберігання.

У 1872 році в Європі функціонувало 25 підприємств, що спеціалізувалися на виробництві згущеного молока, з яких шість розташовувалися в Швейцарії. Проте з часом багато з цих компаній припинили свою діяльність: деякі зіткнулися з фінансовими труднощами, в той час як інші були поглинуті Anglo-Swiss Condensed Milk Co, яка прагнула зайняти лідируючі позиції на ринку.

У другій половині 1880-х років індустрія згущеного молока стикнулася з короткочасними труднощами, проте швидко відновилася. Відтоді цей продукт набув значної популярності. На початку Першої світової війни він став одним із ключових експортних товарів Швейцарії, поряд із текстильними виробами, вишивкою та сиром. У 1911 році в Швейцарії функціонувало вже близько 28 підприємств, що займалися виробництвом згущеного молока.

Згущене молоко отримало свою найбільшу популярність у Швейцарії в Європі / Фото надано сайтом Hochdorf Inside.

На початку 1860-х років згущене молоко вперше потрапило до Російської імперії з Швейцарії. Його активно рекламував як ідеальний продукт для годування немовлят. У 1881 році в Оренбурзі запустили перший в країні завод із виробництва згущеного молока. Однак незабаром підприємство закрилося, оскільки цей продукт був незвичним для місцевих жителів і не викликав попиту. Лише на початку XX століття про згущене молоко знову згадали, коли розпочалося масове виробництво консервів для потреб армії.

Батьком радянського згущеного молока сміливо можна вважати Анастаса Мікояна. У 30-х роках минулого століття, будучи наркомом постачання, він ініціював створення заводів для молочної консервації. Ця ініціатива виникла після його відомої подорожі до США в 1936 році, де він відвідав молочні ферми у штаті Вісконсин, де вже використовували механічні доїльні апарати, чого не було в Радянському Союзі в той час. Мікоян також спостерігав, як на конвеєрах виробляли згущене молоко, після чого його розливали у бляшанки та маркували за допомогою машин. У своїх мемуарах радянський чиновник підкреслював, що в СРСР фактично не існувало харчового виробництва, а була лише харчова спекуляція.

Проте, радянські громадяни змогли насолодитися цим делікатесом лише після завершення Другої світової війни. Саме в цей період починається його широкомасштабне виробництво. У 1951 році в селищі Коренівськ, що знаходилося в Краснодарському краї, був зведений завод з виробництва молочних консервів. Це місце вибрали не випадково, оскільки Краснодарський край славився високими обсягами виробництва молока.

Пізніше згущене молоко починає активно входити до складу популярних святкових наборів, які розподілялися серед підприємств і за талонами. Це ласощі також отримували учасники експедицій та туристи, які вирушали в складні гірські походи. З часом згущенка стає не лише кулінарним символом, а й справжнім культовим елементом дитинства.

Так, у СРСР з'являється ідея варити згущене молоко. За однієї з легенд, такому винаходу слід завдячувати тому самому Мікояну. Начебто він чи його син експерементували зі згущенкою та вирішили зварити банку у воді. Однак та вибухнула та темно-коричнева субстанція заляпала всю кухню. Нарком її спробував і йому сподобалося. За другою версією, варене згущене молоко з'явилося на фронті, де солдати варили його у казанках задля різноманітності.

З вареною згущенкою можна приготувати кілька популярних страв. Найбільше уваги заслуговують вафельний торт та відомі горішки. Готувати вафельний торт насправді досить легко: потрібно змастити вафельні коржі сумішшю вареної згущенки і вершкового масла, після чого помістити їх у холодильник або в прохолодне місце. Через кілька годин (зазвичай, за ніч) ви отримаєте смачний і поживний десерт, готовий до вживання.

Ще однією характерною рисою радянської згущенки є стандарт, за яким її виробляли, а саме ГОСТ 2903-78 "Молоко цільне згущене із цукром". Згідно з цим стандартом, для виготовлення згущеного молока використовували вершки коров'ячого молока з жирністю не більше 35%, знежирене молоко, а також рафінований цукор та молочний цукор. Додатково, у складі могли бути присутніми аскорбінова та сорбінова кислоти.

Витримка з радянського видання, що розповідає про виробництво згущеного молока в СРСР / Зображення отримано з соціальних мереж.

Цікаво, але згущене молоко, хоч і стало популярним в Європі, вперше з’явилося також у Латинській Америці. У цій частині світу його називають Dulce de leche, що в перекладі означає "молочний делікатес".

Існує версія, що у 1829 році з нагоди перемир'я у громадянській війні колишні вороги генерали Лаважьє та Росас вирішили влаштувати бенкет. У метушні служниця забула про молоко, що кипіло у бляшанці, і банка вибухнула. Один з генералів скуштував густу патоку та здивувався її солодкому смаку. У підсумку військові зрозуміли, що такий продукт матиме успіх, і долучили до просування продукту своїх впливових друзів. За деякий час в Аргентині почали виробляти згущене молоко та воно мало неабиякий успіх серед населення.

Колумбійці стверджують, що саме вони є авторами нового продукту, в той час як чилійці впевнено заперечують це, вважаючи себе першими винахідниками. Існує також третя теорія, що не має достатніх підтверджень, яка говорить про те, що в Індії про згущене молоко було відомо ще приблизно 5 тисяч років тому, але рецепт згодом був забутий.

Як виглядає Dulce de leche: перегляньте відео!

Згущене молоко своїм успіхом має також завдячувати бляшанці. Адже його можна було зберігати довше та легше й зручніше перевозити.

Бляшанка бере свій початок у 1810 році. Тоді англійський механік Пітер Дюран запропонував світові свою ідею на заміну скляних банок залитих воском, що використовувалися у ті часи. Перші бляшанки хоч і були зручнішими, легшими та надійнішими за тендітне скло, але все ж мали безглузду конструкцію та незручну кришку. Останню можна було відкрити лише з допомогою підручних інструментів - долота чи молотка, і це було під силу лише чоловікам. Тому консерви рідко можна було побачити у когось удома, натомість вони були привілеєм для далеких мандрівок. До прикладу, ними харчувалися моряки.

З 1819 року підприємства в США почали виробляти рибні та фруктові консерви в менших бляшанках. Ці продукти вже виготовлялися не вручну, а на спеціалізованих заводах, що робило їх більш зручними та доступними для споживачів. Як результат, така форма консервування швидко здобула популярність серед населення. У 1860 році в Америці був придуманий консервний ніж, що ще більше полегшив процес відкриття банок. У 40-х роках банки почали запаювати оловом, а алюмінієві варіанти з'явилися лише в 1957 році.

Як колись здійснювали відкриття консервних банок / Фото Національної сільськогосподарської бібліотеки

Досі на полицях магазинів можна зустріти згущене молоко з етикеткою синьо-білого кольору. Цей дизайн був розроблений Іраїдою Фоміною (1906-1964) ще в 1939 році (за деякими джерелами, у 1936-му). Художниця представила кілька варіантів, проте обрали саме синьо-білий варіант, виконаний у стилі конструктивізму. Для того часу це була досить авангардна робота.

Іраїда Фоміна походила з династії архітекторів і художників. Її батько Іван Фомін був одним із найвідоміших петербурзьких архітекторів. А старший брат Ігор також став видатним архітектором. Донька Іраїди Олександра стала художницею-монументалісткою.

Сама Іраїда Фоміна вчилася у Ленінградському художньо-промисловому технікумі, а її спеціалізацією були книги та плакати. Після закінчення навчання працювала художницею з порцеляни та активно займалася промисловою графікою. Регулярно перемагала у конкурсах торгових марок і щодо оформлення продукції.

Оригінальний вигляд етикетки згущеного молока та її варіант, створений Фоміною / Зображення отримано з соціальних мереж.

У 26 років переїхала до Москви, де продовжила навчання. Особливо Іраїду захоплювали живопис і офорт (глибокий друк гравюр на металі за допомогою кислот). Вона мріяла розвиватися у цих напрямах, але народження доньки, смерть батька та війна змусили її зосередитися на більш прикладній і фінансово вигідній роботі.

Тому вона вирішила присвятити себе книжковій графіці. До оформлення видань підходила з особливою увагою, створюючи індивідуальний шрифт для кожного проекту. Фоміну вважають класиком радянського книжкового мистецтва. За свою роботу над титульним аркушем та розворотом "Слова о полку Ігоревім" вона була удостоєна золотої медалі на міжнародному конкурсі "За видатні досягнення у галузі книжкового оформлення", а також отримала інші престижні нагороди. Загалом вона оформляла понад 50 книг.

Фоміна пішла з життя у віці 58 років. Її похорон відбувся на Новодівичому кладовищі в Москві.

Історія виникнення згущеного молока: перегляньте відео!

Розробили його майже 50 років тому на Первомайському молочноконсервному комбінаті, розташованому на Миколаївщині. На тій етикетці зображено маленького хлопчика, який із задоволенням їсть згущене молоко.

Звати дитину Олександр Бабіч і сьогодні це відомий в Одесі історик. Сам завод будував його дід і працював там заступником директора. Батько чоловіка також працював на комбінаті.

Олександра Бабіч на фоні знаменитої етикетки згущеного молока / Фото з особистого архіву Олександра Бабіча у Facebook.

Олександр Бабіч також славиться тим, що заснував туристичну агенцію в Одесі під назвою "Тудой-Сюдой". Він є автором книг, сценаріїв та статей, присвячених історії України та Одеси. Окрім цього, Бабіч не раз брав участь в археологічних розкопках на території Одеси та її околицях, а також одним із перших почав працювати з розсекреченими архівами КДБ.

З 2014 року активно допомагає українським захисникам. А після початку повномасштабної війни почав волонтерити - "ганяти" автівки, знаходити рації та збирати аптечки для ЗСУ. У 2024 році пішов на війну як доброволець.

Докладніше про те, як змінився хлопчик з етикетки згущеного молока, - у матеріалі 24 Каналу.