Кардинал Семераро: діяльність і спадщина Джона Ньюмена ілюструють шлях до істини - Vatican News

о. Яків Шумило, ЧСВВ - Святе місто Ватикан

31 жовтня 2025 року в Папському Григоріянському університеті пройшов академічний симпозіум, присвячений святому Джону Генрі Ньюмену. Захід, що відбувся напередодні його канонізації як Учителя Церкви, був організований факультетом богослов'я університету у партнерстві з Міжнародним центром Друзів Ньюмана, Центром етики та культури "De Nicola" (Університет Нотр-Дам) та Національним інститутом досліджень Ньюмена. Серед учасників був кардинал Марчелло Семераро, префект Дикастерії у справах визнання святих, який відкрив першу сесію симпозіуму, присвячену ролі Отців Церкви у формуванні думок Джона Ньюмена.

У своєму виступі кардинал Семераро розпочав з обговорення витоків ідеї про канонізацію святого Джона Генрі Ньюмена як Учителя Церкви. Цей процес був ініційований, зокрема, завдяки петиціям, які в 2021 році надійшли від Єпископської конференції Англії та Уельсу, до яких згодом долучилися Єпископські конференції Шотландії та Ірландії. Після цього Дикастерія у справах визнання святих почала отримувати численні петиції від різних організацій і осіб з усієї Католицької Церкви. "Важливо зазначити, що ініціатива Церкви Англії та Уельсу отримала підтримку від двох провідних фігур Церкви Англії — архиєпископів Кентерберійського та Йоркського, про що було проінформовано Папу Франциска", — наголосив спікер.

Отримавши згоду та за дорученням Папи Франциска, розпочалася наступна стадія процесу, що включала консультації з Дикастерією віровчення. "Кардинал Віктор Мануель Фернандес, Префект цієї Дикастерії, висловив свою думку, яка розпочинається словами: "Не може бути жодних сумнівів у винятковості та значущості праць цього видатного католицького мислителя..." - зазначив кардинал Семераро. Після цього відбулося пленарне засідання кардиналів та єпископів, на якому новий Папа - Лев XIV, затвердив їх позитивне рішення.

Отже, Префект Дикастерії, що займається визнанням святих, висловився щодо рішення Джона Генрі Ньюмена прийняти католицтво, відкинувши англіканство. Він розпочав з цитати самого святого: "З 1845 року я жодного разу, навіть на мить, не сумнівався, що моїм обов'язком було приєднатися, як я і зробив, до Католицької Церкви, яку я вважав божественною у своєму сумлінні", - зазначається у післямові його листа до герцога Норфолка.

Кардинал Семераро поділився кількома думками, які проливають світло на перехід Ньюмена до Католицької Церкви. Однією з ключових ідей є його праця "Нарис про розвиток християнського вчення", яка відображає не лише теологічні принципи, а й особистий досвід переходу від тіней і образів до істини (ex umbris in veritatem). Про це згадував кардинал Йосиф Ратцінґер 28 квітня 1990 року під час симпозіуму, присвяченого століттю з дня смерті Ньюмена. У своїй промові Ратцінґер вживає термін "навернення", але з контексту зрозуміло, що він не мав на увазі відмову від попереднього шляху у користь абсолютно нового. Це, звичайно, не виключає того, що Ньюмену довелося пройти через численні труднощі та сумніви. Префект у справах визнання святих нагадав, що під час сицилійської кризи Ньюмен, ледь не марячи, повторював своєму вірному другу Дженнаро: "Я не згрішив проти світла". Ця фраза глибоко резонує з тим, що він написав на початку розділу V своєї "Апології": "У момент мого навернення я не відчував жодних інтелектуальних чи моральних змін у своїй душі... здавалося, я повернувся в гавань після бурхливого плавання".

На завершення виступу кардинал Семераро процитував слова Папи Павла VІ: "Щоб досягти своєї Істини, себто абсолютної Істини, цілісної Істини, Ньюмен у розквіті свого життя відмовився від того, що цінніше за життя: він зрікся Англіканської Церкви, але не для того, щоб відокремитися від неї, а щоб її реалізувати. Він стверджував, що не перестав вірити в те, у що вірив раніше, а навпаки, вірив у це ще сильніше: він довів англіканську віру до її повноти".